Майже половина – 47% – українців позитивно ставиться до ініціативи зі створення уряду національної єдності як широкого об’єднання всіх патріотичних сил у парламенті та поза ним, негативно ставляться – лише 10%. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 1-9 грудня 2024 року.
“47% українців позитивно ставляться до ініціативи зі створення уряду національної єдності як широкого об’єднання всіх патріотичних сил у парламенті і поза ним. Негативно ставляться – лише 10%, а 37% мають нейтральне ставлення. Порівняно із вереснем 2024 року змін практично не було і інтерес до такої ініціативи зберігається на тому ж досить високому рівні”, – зазначено в пресрелізі за підсумками опитування на сайті КМІС у п’ятницю.
Повідомляється, що в усіх регіонах України ситуація досить схожа і майже половина населення (43-51% залежно від регіону) має прихильне ставлення до цієї ініціативи (і не більше ніж 8-12% мають негативне ставлення).
Наголошується, що “серед тих, хто довіряє В. Зеленському, і серед тих, хто йому не довіряє, досить суттєва частка прихильно ставиться до ідеї уряду національної єдності (хоча більш прихильними до ідеї є все ж таки ті, хто не довіряють президенту)”.
Соціологи зазначають, що найбільшою проблемою створення уряду національної єдності є питання, хто міг би його очолити. “У поточному опитуванні ми застосували більш формальний варіант. Наразі у Верховній Раді є чотири фракції та чотири депутатські групи. Тому ми запитали, хто з лідерів фракцій/груп найбільше підходить, щоб стати прем’єром уряду національної єдності (для “Слуги народу” ми запитували про чинного голову). Як можна бачити на графіку нижче, у такому разі “визначеність” із кандидатом на посаду голови уряду вища, проте разом з цим 34% відповідають, що жоден з них не підходить на посаду голови, а 16% не змогли відповісти на запитання”, – зазначено в пресрелізі.
На думку переважно більшої частини – 20% – найбільше з цього переліку людей на посаду глави уряду підходить П. Порошенко. На умовно другому місці – Д. Шмигаль, якого обрали 13%. Далі йдуть Ю. Тимошенко та О.Устінова.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати дослідження, зазначив, що в Україні “зберігається сильний запит на єдність у суспільстві, зокрема серед політиків незалежно від їх “табору”. Українці, наприклад, з одного боку, прихильно ставляться до критики можливих хибних кроків влади, але, з іншого боку, вважають, що вона має лишатися в конструктивних рамках”.
Водночас, на думку експерта, ситуація з урядом національної єдності демонструє значну залежність від формулювання питання та можливої конфігурації такого уряду. “У кінці 2023 року ми запитували про ставлення до такого уряду, але конкретизували, що він буде включати коаліцію “Слуги народу”, “ЄС”, “Батьківщини” і “Голосу”. У такій конструкції 37% ставилися позитивно і 19% – негативно. Вочевидь, це пов’язано із критичним сприйняттям цих політичних сил. Так, у травні 2024 року в опитуванні для NDI позитивно ставилися до “Слуги народу” 13% (негативно – 48%), до “ЄС” – 23% (негативно – 47%), до “Батьківщини” – 9% (негативно – 57%), до “Голосу” – 13% (негативно – 29%)”, – додав Грушецький.
За його словами, за результатами поточного опитування, коли йдеться не про окремі політичні сили, а про найширше об’єднання різноманітних патріотичних сил (зокрема поза парламентом), тоді підтримка значно вища.
Упродовж 1-9 грудня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”, до якого на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій “Форум” було додано запитання про ставлення українців до створення уряду національної єдності.
Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 1000 респондентів. Опитування проводили з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, що контролювалася урядом України.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 4,1%. В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.
