Список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО поповнився десятьма традиціями країн Євросоюзу.
Про це пише «Європульс», передає Інше ТВ.
Іспанія подарувала світу астурійську культуру сидру. У цьому регіоні споживання сидру зведено в культ: кожен мешканець князівства випиває до 40 літрів на рік, а середній іспанець — лише 2 літри. В Астурії щороку збирають до 45 тисяч тонн яблук для його виробництва, причому яблука зазвичай підбирають з землі, а не зривають із дерев. Крім того, використовують лише місцеві сорти.
Процес виробництва сидру включає ферментацію в дубових бочках і природне карбонізування, що надає напою його унікальний смак. Наливають сидр, тримаючи пляшку над головою, щоб утворилися бульбашки необхідної якості.
Майстерність паризьких покрівельників увійшла до списку від Франції. Покрівельники та орнаменталісти почали відточувати свою майстерність у XIX столітті, коли різко зросло використання цинку у будівництві. Цинком покрито близько 80% дахів Парижа. Догляд за ними вимагає особливих навичок, які передаються з покоління до покоління. Покрівельники пишаються своєю роботою і часто залишають у дахах послання, які знаходять наступні майстри.
Від Естонії до списку нематеріальної спадщини увійшла культура приготування та споживання мульгіпудера — картопляного пюре з ячменем. Його готують у регіоні Мульгімаа. Мульгіпудер зазвичай готують кілька днів, щоб смак став більш насиченим. Кожна сім’я має свій рецепт.
Танець чардаш увійшов до списку від Угорщини. У танці беруть участь кілька пар, які утворюють кола. У кожному регіоні є свої теми та рухи, які виконуються за встановленими правилами. Чардаш – популярний танець на весіллях та святах, його зазвичай супроводжує струнний оркестр зі скрипок та контрабасів.
Ще один новий елемент у списку нематеріальної культурної спадщини — кінне мистецтво в Португалії (Моргадо Лузітано), де вершник спілкується з твариною, не застосовуючи силу. Це мистецтво, що ґрунтується на повазі до коня, вивчають як чоловіки, так і жінки.
Культура проведення ярмарків увійшла до списку від Франції та Бельгії. З лютого по листопад ярмарки подорожують країнами, встановлюючи атракціони на міських площах. Культура проведення ярмарків, що існує з середньовіччя, передається з покоління до покоління.
Ручний дзвін теж опинився у списку ЮНЕСКО. Заявку спільно подали Іспанія та Італія. Він нерозривно пов’язаний із традиційними святами та урочистостями. На дзвонах грають індивідуально або у групах, з різними місцевими стилями та прийомами. Мистецтво дзвону передається неформально – від дзвонаря до новачка, і нерідко це відбувається в сім’ях. Воно вимагає акустичної чутливості та координації рухів, а також здатності дотримуватися місцевого стилю.
Свято Введення у храм Пресвятої Богородиці увійшло до списку від Греції. Він знаменує закінчення або середину посівних робіт та супроводжується особливими ритуалами, які проводять у давній частині міста Елевсін.
Літнє землеробство на віддалених територіях включили до списку ЮНЕСКО від Швеції та Норвегії. Практика включає випас худоби і ремісниче виробництво продуктів харчування. Здебільшого ця робота повністю лягала на доярок.
До переліку об’єктів нематеріальної спадщини увійшла спільна заявка Хорватії, Кіпру, Франції, Греції, Італії, Словенії, Іспанії, Швейцарії, Андорри, Австрії, Бельгії, Ірландії та Люксембургу – мистецтво сухого кам’яного будівництва. Це метод зведення кам’яних конструкцій шляхом укладання каміння один на одного без використання сполучних матеріалів. Ремесло вимагає особливого розуміння геометрії та фізики, а також навичок відбору каміння.
Як повідомляло Інше ТВ, нещодавно ЮНЕСКО визнала українську писанку нематеріальною культурною спадщиною, а також українське кобзарство.
