У Вроцлаві відбувся показ “Втраченого руху” мисткині Нани Бякової, який складається з перформансу та відеоінсталяції. Рік тому його було створено в Миколаєві, після цього презентації відбулись в Берліні, Бухаресті та Києві.
Про це повідомили в Агенції proto produkciia, передає Інше ТВ.
Наприкінці 2023 року після трьох років в еміграції в Японії Нана Бякова повернулася у своє рідне місто Миколаїв вперше. Нерухомі об’єкти міста, — ракетний крейсер “Україна”, будівельні крани, кришталеві фужери в серванті та сукні у покинутій миколаївській квартирі, — стали предметом її дослідження. “Втрачений рух” є спробою надати неживим та нерухомим істотам властивості живого та навпаки. У роботі об’єкти розглядаються як частина тілесного архіву, а тіло як об’єкт. Відеоінсталяція включала рухові композиції, відзняті як в різних місцях Миколаєва, так і у квартирі мисткині. Робота над проєктом почалась у межах Південного кола Стипендії Арто, що втілила proto produkciia у 2023. У 2024 році Нана Бякова брала участь у кількамісячній резиденції Performing Utopia у Румунії, організованої Gabriella Tudor Foundation, під час якої працювала над перформансом.
Перформанс показали в межах фінальної лабараторії програми “What’s Next?”. Два роки вона досліджує різні формати резиденцій, а також локальну та міжнародну взаємодію. Реалізовується у партнерстві організацій з п’яти країн: Польща, Німеччина, Австрія, Румунія та Україна.
“Усе змінюється від простору до простору, авдиторія також. За кордоном набагато складніше працювати: через довгу дорогу, після якої треба зазвичай одразу починати роботу, невідомість у новій країні, де слід бути готовою до всього. Завжди хочеться адаптувати перформанс до місця, тому кожен показ відрізняється. Від початку ця робота була створена для музейного простору, де тіло перетворюється на експонат, на який глядачі дивляться з різних сторін, а тут у Вроцлаві було одне приміщення як сцена – це відрізняється. У Музеї Ханенків, наприклад, можна було створювати різні атмосфери в кожній кімнаті. У Вроцлаві викликом було скомпонувати весь матеріал в одному просторі. Попри складну дорогу, важкі умови, технічні складнощі, ми з українською командою зробили все можливе, аби “Втрачений рух” бачили іноземці. Чи варто воно того? Думаю, що так”, – каже Нана Бякова.
Фото з перформансу – Войчик Чрубасик
Нана Бякова – міждисциплінарна мисткиня, перформерка, дослідниця. З 2016 року Нана присвятила себе практиці Анкоку Буто, японського авангардного танцю, який виник після Другої світової війни і його часто називають «танцем смерті». Досліджувала історію Буто через архів Татсумі Хіджікати при артцентрі Університету Кейо та танцювала в складі Буто-колективу “Muteki-sha” [укр. “електроакустичний прилад, що подає звукові сигнали суднам”] під наставництвом Натсу Накаджіми в Токіо. Після трирічної еміграції в Японію та року повномасштабної війни Нана повернулася в Україну. Нині базується між Києвом та Миколаєвом.
З 25 листопада у Вроцлаві відбувається презентація всіх партнерів “What’s Next?” та три публічні заходи. Крім того, відкриється “Музей проєктів”, де будуть представлені фотографії, інсталяції та фільми, що документують мистецькі резиденції.
Як повідомляло Інше ТВ, На львівському залізничному вокзалі встановлено легендарний орган Жанни Кадирової – перформанси будуть щовихідних
