В азербайджанській столиці Баку пройшла головна кліматична конференція світу COP29, в якій взяли участь представники близько 196 країн. Тут вирішувалось, чи зможуть країни досягти прогресу в глобальній боротьбі зі зміною клімату.
Боротьба за 1,5°C: головні події перших днів COP29
На відкритті конференції виступили близько півсотні глав держав та урядів. Зокрема, з промовою виступив виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Саймон Стіл. Він наголосив на необхідності узгодити нову колективну ціль кліматичного фінансування і закликав відмовитися від ідеї, що фінансування клімату є благодійністю, повідомляє LIGA.net.
“Ми не повинні дозволити 1,5°C вислизнути за межі досяжності. І навіть якщо температура підвищується, реалізація наших домовленостей має повернути її назад”, — сказав пан Стіл.
Також він додав: “Інвестиції в чисту енергію та інфраструктуру досягнуть $2 трлн в 2024 році. Майже вдвічі більше, ніж у викопне паливо. Перехід до чистої енергії та стійкості до зміни клімату не буде припинений. Наше завдання — прискорити цей процес і впевнитись, що його величезні переваги будуть розподілені між усіма країнами та людьми”.
Також у рамках COP29 відбувся захід найвищого рівня — саміт світових лідерів з кліматичної діяльності. На ньому, зокрема, прозвучала заява про те, шо російська агресія проти України продемонструвала світу, як сильно війна шкодити довкіллю. Про це, серед іншого, сказав президент Польщі Анджей Дуда під час виголошення національної заяви.
Що відбувалося в українському павільйоні
Офіційне відкриття українського павільйону відбулося на другий день СОР29. Його роботу відкрила міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук коротким відеозверненням. “Сьогодні ми тут, аби вкотре заявити про себе світу. Ми єдині у своїй меті. Ми не відмовляємося від міжнародних зобов’язань і продовжуємо працювати у команді цивілізованих держав над спільною метою: подолати кліматичну кризу й досягти кліматичної нейтральності”, — зазначила міністр.
В цей самий день в павільйоні відбувся захід “Співпраця України та міжнародних партнерів в оцінці завданої війною шкоди довкіллю”. Радниця міністра захисту довкілля Фінляндії Сайя Вуола під час івенту анонсувала два нових міжнародних проєкти для допомоги Україні оцінити шкоду, завдану водним ресурсам та біорізноманіттю. “Довкілля — це мовчазна жертва війни, яка не має голосу, але її руйнування матимуть наслідки для всього світу на десятиліття вперед. Війна Росії проти України завдає нищівної шкоди природі, і ці злочини мають бути визнані на міжнародному рівні”, — зазначила під час виступу на дискусії перша заступниця міністра Олена Крамаренко.
13 листопада робота українського павільйону розпочалася з панельної дискусії “Зелений енергетичний перехід України: шлях до стійкого майбутнього”. Представники української влади, бізнесу, громадськості, а також міжнародні партнери обговорили, як Україні досягти енергетичної незалежності та виконати кліматичні зобов’язання.
14 листопада в павільйоні України на міжнародній конференції СОР29 відбувся захід “Вуглецеві ринки та ціноутворення: як залучити приватні інвестиції у пріоритетні напрямки зеленого відновлення?” Міжнародні та українські експерти ринку ділились наявним досвідом щодо залучення приватних інвестицій в пріоритетних секторах для зеленого відновлення.
18 листопада Україна долучилася до Глобальної платформи Кліматичного клубу — про її запуск оголосили на полях СОР29.
Глобальна платформа Кліматичного клубу
Це механізм, який допомагає країнам, що розвиваються, перейти на виробництво, яке не шкодить клімату. Учасники платформи хочуть, щоб ці країни стали більш екологічними, використовуючи нові технології та залучаючи інвестиції. Тому вони прагнуть звести країни, що потребують підтримки, з міжнародними інвесторами та допомогти їм отримати доступ до новітніх технологій.
Платформа також хоче допомогти Україні відновитися після війни і зробити економіку більш екологічною.
За перший тиждень COP29 павільйон України став точкою тяжіння для представників різних континентів і здобув постійних відвідувачів та прихильників. Серед інших його відвідали нідерландський науковець й бізнесмен Леннард де Клерк та швейцарський пілот й винахідник Бертран Піккар, який першим в історії облетів світ на повітряній кулі. Обидва були захоплені ідеєю та втіленням українського простору та пообіцяли й надалі підтримувати Україну.
Міністр з питань клімату Великобританії Керрі Маккарті також відвідала український павільйон. Їй провели екскурсію, розповіли про Україну і подарували аркуш екологічного паперу з насінням з різнотравʼя. Вона пообіцяла висадити його у Брістолі.
6500 злочинів проти довкілля за 1000 днів війни
19 листопада в українському павільйоні пройшла пресконференція до дати в 1000 днів повномасштабної війни. На ній міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук озвучила страшні цифри: екологічна шкода, завдана воєнними діями, оцінюється приблизно в $71 млрд. Також внаслідок обстрілів та лісових пожеж в атмосферу додатково потрапили 180 млн тонн діоксиду вуглецю.
“За час повномасштабного вторгнення РФ вчинила проти довкілля понад 6500 злочинів”.
“Понад 6 млн українців довелося шукати тимчасовий захист у різних країнах Європи, що призвело до додаткових 3,3 млн тонн викидів СО2. Загальний обсяг викидів парникових газів, спричинених війною, становить 180 млн тонн”, ― зауважила Світлана Гринчук.
За її словами, через бойові дії та лісові пожежі за майже три роки війни потенціал поглинання парникових газів українськими лісами зменшився на 1,7 млн тонн. Загалом через війну вже знищено 3 млн гектарів лісів. А забруднена вибухонебезпечними предметами територія України становить 139 000 кв. км — це у два рази більше за площу Азербайджану.
“Навіть у мирному європейському місті повітря може містити сліди вибуху російської ракети. Продукти горіння, викинуті в повітря внаслідок ракетних ударів Росії, вже потрапили до Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Сербії, Хорватії та Польщі”, — підкреслила Світлана Гринчук.
Війна ще йде, але відновлення вже почалось
Також на пресконференції міністр заявила, що незважаючи на те, що активні бойові дії досі точаться на території країни, ми вже активно працюємо над відновленням.”Щоб компенсувати втрати лісу внаслідок лісових пожеж, українці висадили 555 млн дерев на площі понад 75 000 гектарів. А з допомогою партнерів уже розміновано 35 000 кв. км землі”, ― додала Гринчук.
Крім того, у жовтні 2024 року Україна взяла на себе зобов’язання досягти кліматичної нейтральності до 2050 року і вже активно впроваджує “зелені” ініціативи. Лише на COP29 представлені понад 50 екологічних ініціатив держави, бізнесу та громадськості. Серед них — технології цифровізованого землеробства, розробки у сфері відновлюваної енергетики та розмінування, стартапи, що створюють папір з опалого листя, ловці вуглекислого газу, екологічна альтернатива пінопласту, мобільні заводи-принтери та інші українські інновації, що вже використовують у США, Великій Британії та Японії.
Російська війна зменшує глобальні зусилля цивілізованого світу у боротьбі зі зміною клімату. У 2009 році розвинуті країни погодилися щороку мобілізувати 100 млрд доларів для підтримки кліматичних заходів у країнах, що розвиваються. Натомість Росія у 2025 році планує витратити понад 135 млрд доларів на військову агресію.
Разом із міжнародними партнерами Україна працює над механізмами, що зроблять агресію та екологічну шкоду неприйнятними та суворо караними. На цьому базується пункт 8 Формули миру президента Володимира Зеленського щодо екологічної безпеки. До його реалізації вже приєдналися понад 60 держав та міжнародних організацій. Тісна співпраця з усіма, кому небайдуже кліматичне майбутнє, залишається ключовим пріоритетом України.
