Президент України Володимир Зеленський просить Верховну Раду дати згоду на звільнення Андрія Костіна з посади генерального прокурора.
Відповідний проект постанови №12153 зареєстровано у Верховній Раді в понеділок, повідомляє сайт парламенту.
Як повідомлялося, Костін заявив про відставку 22 жовтня. За словами генпрокурора, він вважає за необхідне подати у відставку з посади голови Офісу генерального прокурора у зв’язку з численними фактами зловживань в органах прокуратури.
Того самого дня на засіданні Ради нацбезпеки та оборони розглядали ситуацію з медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК) і зловживаннями посадовців державних органів з отриманням інвалідності. Тоді ж президент заявив про “політичну відповідальність генерального прокурора за ситуацію в органах прокуратури України”. Раніше стало відомо про те, що голова МСЕК Хмельницької області Тетяна Крупа, підозрювана в незаконному збагаченні, оформила інвалідність другої групи для 49 співробітників обласної прокуратури, зокрема для обласного прокурора Олексія Олійника.
Костін став генпрокурором у липні 2022 року. Його повноваження мали закінчитися 2028 року. На цій посаді Костін замінив Ірину Венедіктову, яка також пішла у відставку достроково.
Хто стане наступним генпрокурором?
Ще одне, важливіше, питання: наступник Андрія Костіна на посаді генпрокурора. Звісно, Костіна ще має звільнити парламент, але, як запевняють у «Слузі», з цим проблем не виникне.
Про це пише LB.ua
«Попри те, що Костін сам був депутатом, він примудрився капітально зіпсувати з нами всіма відносини. Будь-які запити від ВР, виклики на комітет ігнорував. Для НАБУ й інших органів підписував усе, що стосується нардепів, просто не дивлячись. Венедіктова хоч намагалася розібратися, є підстави для обшуку помешкання нардепа чи немає, а він просто візував і все», — поскаржився колишній колега Костіна по фракції.
Якийсь час Офісом Генерального прокурора в статусі в.о. може керувати перший заступник Костіна Олексій Хоменко. Він досить довго працює в органах прокуратури, відгуки про нього хороші (наскільки це можливо у випадку з прокурором). І Хоменко видається компромісною фігурою, однак на заваді може стати відсутність політичного бекграунду.
Фото: Офіс Генерального прокурора. Перший заступник Костіна Олексій Хоменко
Серед ймовірних кандидатів зараз називають нинішнього керівника Київської ОВА Руслана Кравченка. Свого часу на посаду його рекомендував чинний віцепрем’єр Олексій Кулеба, який у 2022–2023 роках сам очолював адміністрацію.
Кравченко — виходець із системи прокуратури, ветеран АТО. Здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні проти Віктора Януковича за фактом вчинення ним державної зради, згодом розслідував воєнні злочини РФ. Очевидний мінус Кравченка — доволі молодий вік, лише 34 роки.
Фото: facebook/Руслан Кравченко — голова Київської ОДА
«Молодим скрізь у нас дорога — хороший популістський слоган, але партнери вже відверто сміються з нас, — сказав згаданий вище топ «Слуги народу». — Руслан — непоганий хлопець, але я вже зараз бачу вираз обличчя керівників департаментів ОГПУ й інших олдів, якими він прийде керувати. Не кажучи вже, що керівник Офісу Генерального прокурора — політична фігура, яка має бути постійно на контакті з тими ж партнерами».
Ще один варіант, який розглядають на Банковій, — заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, колишня заступниця міністра юстиції. В ОП працює не так давно: змінила на посаді Андрія Смирнова. Тож не факт, що захоче так швидко переходити на інший напрям. До того ж Мудра до роботи у владі працювала банківським юристом, дотичності до органів прокуратури ніколи не мала.
Фото: Олександр Ратушняк. Ірина Мудра, заступниця очільника Офісу Президента
Раніше в шортлісті кандидатів на посаду генпрокурора називали ще двох чиновників: очільника Одеської ОВА Олега Кіпера й голову АМКУ Павла Кириленка. Але перший спалив себе, коли запровадив спеціальні митні правила для вивезення сільськогосподарської продукції на експорт з Одещини. Та у скандалі з привласненням оточенням активів підсанкційного російського бізнесмена.
А Павло Кириленко зараз відбивається у Вищому антикорупційному суді від підозри в незаконному збагаченні на 56,2 млн грн.
«Кіпер і Кириленко занадто токсичні — зала не підтримає їх. Але насправді на кого покаже Володимир Олександрович, той і буде генпрокурором. А голоси ми вже якось зберемо», — констатував топ «Слуги народу».
МОЗ поки що відбувся переляком
Цікаво, чи лише Костін поплатиться посадою за скандал із МСЕК?
Система медико-соціальної експертизи перебуває у віданні МОЗ. І в міністерстві не могли не знати, яка це корупційна клоака. А дехто не просто знав, а був її важливим вигодонабувачем.
Проте очільник МОЗ Віктор Ляшко вже заявив, що не збирається у відставку через корупцію в МСЕК.
Фото: Олександр Ратушняк. Очільник МОЗ Віктор Ляшко
На пресконференції минулого вівторка він сказав, що «його немає у вертикалі МСЕК» і що він не призначає та не звільняє керівників комісій. Мовляв, МОЗ у цьому питанні лише регулятор. Заяву (на звільнення) «написати простіше, ніж реформувати МСЕК», додав Ляшко.
Міністр пояснив, що призначає тільки очільника Центральної МСЕК — і цього посадовця вже звільнили. За словами очільника, реформу МСЕК «потенційно розраховували» запустити пізніше, а тепер побачили, що слід пришвидшуватися.
При цьому саме МОЗ отримало понад три тисячі скарг на роботу МСЕК.
І саме Центральна МСЕК, керівника якої призначає міністр охорони здоров’я, перевірила майже 19 тисяч рішень про інвалідність від обласних структур і майже всі залишила чинними. Про це свідчать дані Офісу Генерального прокурора.
А ще у квітні 2024 року Ляшко розповідав в інтерв’ю LB.ua, на якому етапі медична реформа МСЕК, яку здійснює саме МОЗ.
Тут варто пригадати, що рік тому, 12 вересня 2023 року, Президент Володимир Зеленський уже наказував навести лад у роботі медико-соціальних експертних комісій і військово-лікарських комісій.
Фото: suspilne.media
МСЕК
Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони, Кабмін, Міноборони, обласні адміністрації мали тоді виконати низку доручень:
— у тижневий термін КМУ, ОВА й інші центральні та обласні органи виконавчої влади мусили утворити робочі групи для перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій і військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби;
— у тримісячний термін ці групи мали перевірити рішення МСЕК і ВЛК. Якщо факти необґрунтованого ухвалення таких рішень виявили — ініціювати їх перегляд й інформувати за наявності підстав правоохоронні органи;
— у тижневий термін уряд мав розробити і затвердити план підготовки нормативно-правових актів для забезпечення якості, ефективності, належного рівня сервісу й безбар’єрності складових військово-лікарської експертизи в Збройних силах України;
— МОЗ разом з іншими органами влади мав у тижневий строк «вжити заходів для вдосконалення системи здійснення медичних оглядів, зокрема, допризовників, призовників і військовозобов’язаних військово-лікарськими комісіями в ЗСУ.
Тобто ще рік тому чиновники мусили зробити те, що зараз вимагає Володимир Зеленський в указі щодо МСЕК.
Тож постає низка питань. На жаль, риторичних. Чи хтось у принципі виконував торішнє рішення РНБО щодо МСЕК і ВКЛ? Якщо ні, то чому? І хто за це відповідатиме? І чи не саботуватимуть так само нове рішення?
