За даними Офісу Генерального прокурора, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні відкрито 89 127 кримінальних проваджень щодо самовільного залишення частини (СЗЧ) та дезертирства.
Згідно з наданою інформацією, з січня 2022 року до вересня 2024 року відкрито 59 606 кримінальних проваджень щодо СЗЧ (ст. 407 Кримінального кодексу) та 29 521 провадження щодо дезертирства (ст. 408 ККУ). Ліга зробила інфографіку про ріст таких випадків за роками та регіонами.
Динаміка відкриття проваджень щодо CЗЧ та дезертирствa за роками
Червоним – дезертирство, синім – СЗЧ.
Скільки проваджень щодо СЗЧ та дезертирства відкрили в 2022-2024 роках (Інфографіка: Назарій Присяжнюк / LIGA.net)
Найбільше проваджень зафіксували у Донецькій області — 13 892, що не є дивним, з огляду на інтенсивність бойових дій. На другому місці Дніпропетровська область — 7 701 справа, а на третьому — Житомирська — 4 410 справ.
Скільки проваджень щодо СЗЧ та дезертирства відкрили в Україні
Кількість відкритих проваджень щодо СЗЧ та дезертирства за областями (Інфографіка: Назарій Присяжнюк / LIGA.net)
Цікаво, що кількість справ щодо СЗЧ значно зросла у 2024 році. Якщо у 2022 році відкрито 6 641 провадження, а у 2023 — 17 658, то за перші дев’ять місяців 2024 року ця цифра сягнула 35 307.
Варто зазначити, що лише незначна частина відкритих проваджень доходить до суду. З 59 606 справ щодо СЗЧ до суду спрямували лише 4 698, а з майже 29 521 справи щодо дезертирства — лише 442. Це може свідчити про складність доведення вини у таких справах, а також про можливість застосування альтернативних методів покарання.
Проблема дезертирства та СЗЧ є складною та багатогранною. Вона потребує комплексного підходу, який міститиме як заходи попередження, так і ефективні механізми реагування. До прикладу, ДБР почало повертати на службу військових, які вперше самовільно залишили частини, завдяки змінам у законодавстві, що дозволяють судам звільняти їх від кримінальної відповідальності.
Яка різниця між СЗЧ та дезертирством і яка відповідальність
Самовільне залишення військової частини (СЗЧ) під час воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Дезертирство, що передбачає умисне ухилення від служби, карається ще суворіше – позбавленням волі на строк від 5 до 12 років. Ключова відмінність полягає в намірі: СЗЧ розглядається як тимчасова відсутність, тоді як дезертирство означає остаточне рішення не повертатися до виконання військового обов’язку.