Прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан дав інтерв’ю, в якому розповів, як ухвалювали рішення про видачу ордера на арешт російського президента Володимира Путіна.
МКС видав ордер на арешт Путіна та уповноваженої з прав дитини в Росії Марії Львової-Белової в березні 2023 року.
Їх підозрюють у військових злочинах, скоєних під час війни в Україні.
Москва називала рішення МКС видати ордер на арешт Путіна юридично нікчемним.
Слідчий комітет Росії, який сам порушив кримінальну справу стосовно прокурора і суддів МКС, заявляв, що переслідування Путіна «має завідомо незаконний характер».
В інтерв’ю Бі-бі-сі Карім Хан сказав, що вторгнення Росії в Україну не залишило йому вибору.
За його словами, українська сторона просила його провести розслідування щодо дій Росії ще 2021 року, коли він зустрічався з генпрокурором України.
Але на той момент, за його словами, у МКС не було на це ресурсів, а у нього самого була маса інших обов’язків, оскільки незадовго до поїздки в Україну він тільки вступив на посаду. Крім того, сказав прокурор, він не вірив, що Путін зважиться вторгнутися в Україну.
«Але коли вони це зробили, я вирішив, що все абсолютно очевидно, і ми повинні почати розслідування. Я побував на місці подій, і коли ти чуєш історії, свідчення, бачиш руйнування, чуєш висловлювання різних людей, включно з висловлюваннями Володимира Путіна і [Марії] Львової-Бєлової, застосувати всю суворість закону було нескладно», – каже Хан.
«Це так сумно. Постійний член Радбезу Росія – велика країна. Література, музика, одна з країн-засновниць ООН, яка відіграла важливу роль у перемозі над фашизмом, тож мені це не принесло жодної радості, це був сумний день, коли стосовно президента країни – важливого члена Радбезу ООН – надійшла заявка на видачу ордера на арешт», – продовжує прокурор.
Росія не визнає Міжнародний кримінальний суд у Гаазі і не підпадає під його юрисдикцію. Але Володимиру Путіну довелося відмовитися від міжнародних поїздок до країн, які підписали Римський статут і тим самим зобов’язалися виконувати розпорядження МКС.
Зокрема, у липні 2023 року він не поїхав на саміт БРІКС у ПАР, хоча влада країни давала зрозуміти, що не стане його заарештовувати.
Цього тижня російський президент здійснив візит до Монголії, де його мали заарештувати, але зустріли червоною килимовою доріжкою.
Карім Хан запевнив, що Монголії доведеться пояснити, чому вона проігнорувала ордер МКС.
«Переговорний процес на рівні суду ведеться. Судді можуть дати свої рекомендації на випадок, якщо буде виявлено відсутність співпраці, але я не хочу нічого передбачати, тому що зараз це питання вирішується між суддями та урядом Монголії», – сказав прокурор.
На запитання Бі-бі-сі про те, чи вірить він, що Володимир Путін коли-небудь опиниться на лаві підсудних у Гаазі, Хан відповів, навівши приклад колишньої Югославії.
«Люди сміялися, коли трибунал щодо колишньої Югославії домагався ордерів на арешт Караджича і Младича, не кажучи вже про Мілошевича, коли Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне видавав ордер на арешт колишнього президента Чарльза Тейлора, але, як показала історія, ці люди, що володіли в минулому великою владою в своїй країні та регіоні, у підсумку опинилися на лаві підсудних, – каже Карім Хан. – Є приклади, які показують, що якщо хтось робить, що заманеться, користуючись владою, не обмеженою вищою відповідальністю, його простір для маневру звужується».
Наразі найбільш високопоставленими особами, арешту яких домагається МКС, є Володимир Путін, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху і міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант.
Нагадаємо: Монголія пояснила, чому не арештувала Путіна
Держдеп хоче, щоб Монголія хоча б сказала Путіну айяйяй, якщо відмовилась арештувати
