Президент Росії Володимир Путін приїхав у Монголію, де 3 вересня проведе низку зустрічей. На цей візит могли б і не звернути великої уваги, якби Монголія не була країною, що ратифікувала Римський статут.
Вона стала першою державою-членом МКС, яка прийняла російського лідера після того, як суд видав ордер на його арешт.
Міжнародний кримінальний суд стверджує, що Путін несе відповідальність за незаконну депортацію дітей з України до Росії після початку повномасштабного вторгнення.
Але у Кремлі заявили, що жодних побоювань щодо майбутнього візиту немає.
Чому російського лідера найімовірніше не арештують в Улан-Баторі, як реагує на цей візит Україна та світ і чого Путін хоче добитися цим кроком, пише ВВС.
Чи арештують Путіна у Монголії
Відповідаючи журналістам, прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив: “Ми маємо чудові стосунки з нашими партнерами з Монголії. І звичайно, всі аспекти візиту президента ретельно підготовлені”.
Речник Міжнародного кримінального суду доктор Фаді Ель-Абдалла у розмові з BBC сказав, що країни-члени суду “несуть обов’язок співпрацювати згідно з Главою IX Римського статуту”.
У цій угоді є застереження, що держави-члени можуть бути звільнені від своїх зобов’язань, якщо їх виконання змусить державу “порушити договірне зобов’язання, яке існувало раніше” стосовно іншої країни або порушити дипломатичну недоторканність представників або власності третьої країни.
Утім, речник МКС уточнив, що випадки “відмови від співпраці” з боку держав, які підписали договір, будуть докладно вивчати, після чого Асамблея у складі всіх країн-учасниць може “вжити [проти порушників] будь-яких заходів, які вважатиме за необхідне”.
МКС не має власних силових органів. Підозрюваних заарештовують самі країни-члени на власній території, для чого потрібна відповідна воля влади цих держав.
Але з приводу уряду Монголії російському президенту нема чого хвилюватися.
“Зрозуміло, що президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух нічого робити не буде, щоб завадити бажанням Путіна”, – вважає український оглядач Віталій Портников.
У минулому Хурелсух – одна з ключових фігур Монгольської народної партії, тієї самої прорадянської партії, яка керувала Монголією всі десятиліття її залежності від Радянського Союзу, і якій вдалося частково зберегти свою владу після розпаду СРСР, пояснює Портников.
Офіційно Монголія – демократична держава, але її опозиція зараз практично не впливає на державну політику.
Монголія – у складній ситуації. Вона має лише два великі кордони – з Китаєм та Росією та вимушена балансувати між двома тоталітарними державами.
Важливу роль відіграє й енергетична залежність Монголії від її сусідів.
“Росія є джерелом 95% нафтопродуктів, які ввозить Монголія і які складають понад третину усього її імпорту, – звертає увагу The Diplomat, провідне видання з питань політики Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Орієнтована на експорт економіка Монголії розвивається за рахунок продажу сировини, як-от вугілля, мідь і золото, та сильно залежить від російського палива як засобу транспортування до Китаю.
BBC звернулася за коментарем до посольства Монголії і чекає на відповідь.
Напередодні візиту своє занепокоєння висловив ЄС.
Європейський Союз передав Монголії свою позицію стосовно візиту Владіміра Путіна в цю країну та обов’язок арештувати його відповідно до ордера Міжнародного кримінального суду.
Про це на брифінгу 2 вересня заявила речниця Європейської комісії Набіла Массралі, пише “Європейська правда”.
Вона зауважила, що Монголія має право розвивати відносини з іншими країнами “відповідно до власних інтересів”.
“Однак існує ордер на арешт Путіна, виданий МКС за незаконну депортацію і переміщення тисяч українських дітей з тимчасово окупованих районів України до Росії. Монголія є державою – учасницею Римського статуту МКС з 2002 року з усіма юридичними зобов’язаннями, які з цього випливають”, – підкреслила речниця Єврокомісії.
Навіщо Путін їде в Монголію
Офіційно мета візиту російського лідера в Улан-Батор – святкування 85-ї річниці спільної перемоги Монголії та СРСР над Японією у битві при Халхин-Голі. Також можуть підписати певні економічні угоди про співпрацю в енергетиці.
Але, очевидно, у російського президента є й інша мета.
Безперешкодним візитом до країни-учасниці МКС Путін намагатиметься дискредитувати міжнародний трибунал і створити прецедент, зазначає Портников.
Якщо президент Росії відвідає Улан-Батор, йому не висунуть звинувачень і він повернеться до Москви, це буде означати, що й інші держави, які ратифікували Римський статут, зможуть без серйозних наслідків запрошувати Путіна на міжнародні заходи.
“Таким чином авторитет МКС буде буквально знищений коротким візитом російського керманича до сусідньої країни”, – каже Портников.
На думку українського публіциста, Путін шукав нагоди “принизити” міжнародний суд з моменту видачі ордера МКС на його арешт.
“Він намагається зробити з міжнародним трибуналом те саме, що він зробив із міжнародним правом, коли у 2014 році вирішив анексувати Крим, ставши першим у післявоєнній історії європейським лідером, який приєднав до власної країни частину іншої держави”, – додав Портников.
Що може зробити Україна
Міністерство закордонних справ України висловило сподівання, що влада Монголії “усвідомлює той факт, що Володимир Путін є воєнним злочинцем”, і закликало заарештувати російського лідера та передати його прокурорам у Гаазі.
“Викрадення українських дітей є лише одним із численних злочинів, за які Путін і решта військово-політичного керівництва РФ мають постати перед правосуддям”, – заявили у відомстві.
Коментуючи майбутній візит російського президента, радник керівника офісу президента Михайло Подоляк в ефірі телемарафону припустив, що Монголія, скоріше за все, не заарештує Путіна.
“Це своєю чергою загрожує тотальному обнуленню репутації Міжнародного кримінального суду”, і, на думку Подоляка, “Путін це робить свідомо”.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики Олександр Мережко сказав, що Україна могла би почати переговори з Монголією, щоб переконати її виконати ордер на арешт.
Але якщо ці переговори ні до чого не призведуть, Україна, як учасниця Римського статуту, може звернутися до Асамблеї держав-учасниць і навіть до Міжнародного кримінального суду.
Невиконання ордерів МКС
Випадки невиконання ордерів на арешт були: у 2015 році тодішній президент Судану Омар Башир безперешкодно залишив ПАР попри чинний ордер МКС.
Ця подія викликала обурення й дискусії, адже Південна Африка, країна-член МКС, не виконала своїх зобов’язань перед міжнародним співтовариством.
Примітно, що минулого року Південна Африка уникнула повторення суперечливої ситуації. Путін скасував запланований візит на саміт БРІКС до ПАР.
А президент країни Сиріл Рамафоса сказав, що рішення російського лідера брати участь у саміті БРІКС дистанційно було “взаємним”.
Путін став не так часто їздити за кордон із початку повномасштабної війни, а всі країни, де він був з моменту видачі ордера на арешт, юрисдикцію МКС не визнають.
Тепер Монголія матиме сумнівну честь стати першою державою-членом МКС, яка відкрито ігнорує ордер суду на арешт Путіна.
Вона має репутацію демократичної країни (наприклад, Freedom House відносить її до категорії вільних країн; Росію, де Freedom House оголошено “небажаною організацією”, він вільною не вважає).
Водночас Монголія не має виходу до моря і межує лише з Росією та Китаєм, що ускладнило б процес доставки Путіна до Гааги в гіпотетичному випадку його арешту та видачі.
