Кількість індустріальних парків (ІП), що працюють, в Україні до кінця 2024 року може збільшитися щонайменше до 20 (на сьогодні вже працюють 15), а в 2025 році їх може працювати не менше 30, вважає CEO групи компаній “Індустріальні парки України” Валерій Кирилко.
“Тренди такі, що кількість працюючих парків збільшиться значно. Тому не зовсім правильно казати, що з 86 зареєстрованих парків працюють тільки 15, адже потрібно розділяти їх історію до початку повномасштабного вторгнення і після. До початку війни (перший квартал 2022 року) із зареєстрованих 62 парків працювали тільки чотири, а нині вже 15”, – розповів Кирилко агентству “Інтерфакс-Україна”.
Водночас він уточнив, що працюючим парк вважається за наявності мереж, хоча б одного побудованого об’єкта (складу або промислового), керуючої компанії і хоча б одного діючого підприємства.
Кирилко наголосив, що до війни, хоча існував ухвалений іще 2013 року закон про ІП, по суті не було жодних стимулювальних чинників для їх розвитку, відсутня фінансова і технічна підтримка від держави. Наприклад, за потреби в 4,5 млрд грн на мережі за вісім років (із року ухвалення закону) було виділено лише 6 млн грн на реконструкцію однієї мережі, а 96 млн грн інвестицій, про які свідчила статистика Мінекономіки, – це були приватні інвестиції двох парків.
“І ті чотири парки, які розвивалися до війни, – це приватні: “Біла Церква”, “Коростень”, “Соломоново” і “Вінницький кластер холодильного машинобудування”. Вони мали збудовані об’єкти, резидентів. І тут парадокс: кількість резидентів була там навіть більшою, ніж було зареєстровано в Мінекономіки, тому що багатьом працюючим підприємствам було нецікаво реєструватися як резидент”, – розповів експерт.
Окрім того, зазначає він, планувалося, що створення ІП ініціюватимуть саме громади, які залучали б керуючу компанію з інвестиціями та резидентами. Однак жодної фахової керуючої компанії так і не з’явилося, а громади бюджетів не мають – 70% із них “сидять” на субвенціях, які розподілені ще до їх надходження.
“Тобто не було ресурсів, людей, розуміння маркетингу, просування. І єдине, що могли громади, це зареєструвати індустріальний парк, а без зацікавленості приватного бізнесу ця тема не рухалася”, – розповідає Кирилко.
Першим поштовхом до розвитку ІП, за його словами, стало повномасштабне вторгнення Росії, оскільки з’явилися понад 1,5 тис. релокованих підприємств, які кинулися шукати навіть не ділянки, а готові промислові об’єкти.
“Наприклад, у Львові було зареєстровано 11 парків, але станом на березень 2022 року в них не було жодного готового об’єкта, тільки будувалися кілька, і тоді більша частина підприємств розподілилася по старих промзонах. Деякі перемістилися до індустріальних парків інших регіонів, як релокована з Харкова компанія “Приправка” (ІП “Біла Церква”), але таких було небагато, бо не було побудованих приміщень”, – розповідає експерт.
Водночас попит “розбурхав” власників промпарків, які почали діяти, а релоковані підприємства почали шукати собі ділянки та реєструвати ІП.
Другим поштовхом до розвитку і створення саме працюючих парків стало ухвалення в середині 2022 року великого пакета законів, що поклало початок зацікавленості з боку насамперед резидентів.
“Як показала практика, створити парк – не проблема, проблема заповнити. І ці преференції нарешті з’явилися: 10 років звільнення від податку на прибуток, від ПДВ і мита на обладнання – нині колосальний запит із цього боку. Ну і нарешті: у 2023 році вперше держава виділила фінансову допомогу на 2024 рік, 1 млрд грн”, – розповідає Кирилко.
За його словами, з урахуванням цих чинників виник інтерес резидентів, які або почали шукати парк, або створювати їх самостійно.
“Нині 70-80% парків, які ми реєструємо, мають завод, де реалізується конкретний проєкт. Тому дуже багато саме релокованих компаній формують собі парки. Або якісь ходинги, наприклад “Епіцентр” – у їхньому парку в м. Городок повністю готовий генплан, інвестиції, біогазові станції, заводи”, – каже Кирилко.
За характером заявок, що надходять на підбір майданчиків під виробництво, він відзначає різке зростання попиту саме на готові площі – компанії менше хочуть будувати самі й віддають перевагу наявності готових приміщень, ніж земельним ділянкам.
Серед парків, які сьогодні вже працюють, окрім тих, що працювали до війни, він назвав: “Рясне-2/Е-10”, “Спарроу Парк” (обидва – Львів), iPark (Одеська обл.), “Новороздільський”, “ЯдроІндастрі” (Львівська обл.), “Кроноспан Рівне” (Рівненська обл.), Kalush Industrial HUB (Івано-Франківська обл.), “Л-Таун Парк” і “Фастіндастрі” (Київська обл.), “Ужгород” (Закарпатська обл.), “Західноукраїнський промисловий ХАБ” (Тернопільська обл.).
За спеціалізацією у фаворитах запитів – агросектор і харчова індустрія, будматеріали, склади та логістика, об’єкти подвійного призначення.
“Наприклад, “Західноукраїнський промисловий хаб” – один із небагатьох прикладів, коли парк повністю заповнився саме релокованими підприємствами. Там майже 80% резидентів – це агропереробка. А ІП “Біла Церква” взагалі найпоказовіший і найякісніший проєкт, зокрема й за кількістю резидентів – наразі їх там шестеро, і та сама “Приправка” планує до наявних 4 тис. кв. м добудувати ще 4 тис. кв. м”, – повідомив експерт.
Згідно з оцінками, станом на третій квартал-2024 автошляхи мають трохи більше ніж 61% зареєстрованих парків, підведено електрику – 26%, водопостачання – 29%, газопостачання – 25%, а залізничні колії – лише 17%.
“Цьогоріч нарешті почали з’являтися керуючі компанії, які можуть називатися мережевими, брати в управління і розвиток різноманітні індустріальні парки – це Dragon Capital, Alterra Group, UParks, IMC, Concept Real Estate, Bureau of Investment Programs”, – повідомив Кирилко.
Водночас він наголошує, що вже цього року може виникнути проблема з колосальною нестачею готових промислових приміщень в ІП за наявності приблизно 80-100% вільної землі в парках типу “грінфілд”.
“Відповідно, час стимулювати саме будівництво готової інфраструктури та приміщень. І хоча вже є 1 млрд грн від держави, але з урахуванням активного розвитку прискореного будівництва (6-12 місяців) потрібне пільгове фінансування у вигляді довгих і дешевих кредитних грошей (2-5% річних) або бюджетні інвестиції авансового типу”, – вважає Кирилко.
Підсумовуючи основні тренди розвитку ІП, Кирилко назвав загальне бурхливе їх зростання (створення за рік понад 20), зменшення комунальних парків і збільшення приватних (30% на 70%), майже відсутність парків із “мертвою” перспективою, наявність у половини створюваних парків майбутніх “якісних” учасників з інвестиціями, появу спеціалізованих кластерних промпарків, попит із боку малого та середнього бізнесу.
Як повідомлялося, наразі до Реєстру індустріальних (промислових) парків внесено 86 парків, зокрема у 2024 році – 18.
Читайте: Індустріальні парки отримають держпідтримку через державні банки: уже є перша угода
