В цьому році вперше з моменту повномасштабного вторгнення посівні площі Миколаївщини становлять 1 мільйон 300 тисяч гектарів. І це на 200 тисяч менше, ніж було в довоєнний період. Такий обсяг землі фермерам вдається засівати завдяки розмінуванню полів. В області над очищенням землі від вибухонебезпечних предметів працюють понад 100 піротехнічних розрахунків ДСНС, організації з гуманітарного розмінування, волонтери Червоного Хреста. Але чимало фермерів не чекали своєї черги і самотужки виходили в поля: з металошукачами, саморобними пристроями для захисту від детонації та з ризиком для життя.
Не став чекати на допомогу фахівців Микола Зімницький – фермер із села Благодатне, що в Первомайській громаді. Чоловік одним з перших повернувся додому після звільнення Херсону від окупантів. Його село, що розташоване неподалік від Херсонської області, понад 8 місяців було суцільною лінією вогню.
«Ворог стояв за кілька кілометрів, бив по селу щодня і щоночі. До червня 2022-го в Благодатному не залишалось жодного цивільного: хтось виїхав сам, когось вивезли військові. І якби цього не зробили, могло бути багато жертв. Коли ми повернулись додому, не впізнавали рідні вулиці – більшість будинків зруйновані мало не до фундаменту», – пригадує фермер.
Значних руйнувань зазнав і будинок Миколи, більш-менш вціліла тільки літня кухня. Її і підлатав, щоб жити там і починати обробку своїх паїв навесні. Від обстрілів постраждала і техніка фермера. Частково її вдалось відновити власними силами. Та зайти в поля одразу не вийшло, вони були буквально всіяні нерозірваними боєприпасами та уламками снарядів.
«Я поїхав до знайомих хлопців на позиції і попросив професійних піротехніків пояснити як мені очистити свої поля? Хлопці такому проханню здивувались, але поради дали і доволі слушні. Я поділився ними з колегами, і ми разом почали працювати. Дещо не чіпали – викликали рятувальників, а щось прибирали самі. Чи-то поради виявились такими гарними, чи нам просто пощастило, але обійшлось без неприємних сюрпризів», – розповів Микола Зімницький.
У 22-му році врожай чоловіка залишився незібраним, пропав на полях. Наприкінці 23-го Микола посадив на площі 50 гектарів озимину, та з невідомих причин вона не зійшла. Вже навесні цього року довелось ці площі засівати заново ярим ячменем. Саме це зерно нині збирає аграрій. Попереду збір соняшника й кукурудзи, а далі знову сіятиме озимі культури.
Нині в Миколаївській області, згідно зі статистикою відновили роботу понад 3800 фермерських господарств і це майже на 300 більше ніж було 2022-го. Жнива в цьому році аграріям через аномальну спеку довелось розпочати трохи раніше ніж зазвичай. Першими на поля вийшли фермери Миколаївського, Вознесенського та Баштанського районів. На даний час збір врожаю у розпалі. Станом на 5 липня ранні зернові вже зібрали на площі понад 300 тисяч гектар, що становить майже 50% від запланованого. Валовий збір складає понад 900 тисяч тон. Середня врожайність, як повідомляють в департаменті агропромислового розвитку близько 29 центнерів з гектара.
«З початком повномасштабного вторгнення чимало українських аграріїв взяли до рук зброю та пішли захищати кордони України від російської навали. Ті ж, хто залишились працювати на землі, тримають свій фронт – продовольчій. І те, що тримати цей фронт дуже нелегко, говорить статистика, адже з лютого 2022-го року і до сьогодні найчастіше закривають бізнес саме аграрії. Вони зазнали мільярдних збитків, це особливо стосується прифронтових регіонів, зокрема і півдня. Щоб відновити роботу, цим людям доводиться розміновувати поля, ремонтувати розбиту техніку, брати в кредит насіння і паливо. Тобто сьогодні наші землероби потребують такої всебічної підтримки, як ніколи», – зазначив народний депутат України Ігор Копитін в ході робочої поїздки на Миколаївщину.
Для підтримки українських аграріїв в державних банках видають пільгові кредити. Також віднедавна в Україні запрацювала програма відшкодування вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва.
«Якщо фермер купує техніку вітчизняного виробника через уповноважені банки, то можна отримати компенсацію 25% за рахунок державних коштів. Перелік техніки, заводи-виробники – все це визначено Наказом Міністерства економіки, що розміщений на сайті міністерства. Туди включено більше 6 тисяч найменувань такої техніки», – розповіла директор департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОВА Олена Піскун.
Надає держава українським фермерам і гранти на розвиток садівництва. В минулому році ця програма не користувалась попитом серед українських аграріїв, та в цьому на Миколаївщині вже є власники господарств, які подали заявки.
«За умовами програми максимальна сума для вирощування садів становить 10 мільйонів гривень. А бажаючі утримувати теплиці мають змогу отримати грант на максимальну суму 7 мільйонів гривень. Реєстрація можлива через «Дію», – нагадала Олена Піскун.
В цьому році на компенсацію витрачених аграріями коштів на розмінування полів з державного бюджету виділено 3 мільярди гривень. Діють програми для розвитку тваринництва. Для одноосібників працюють проєкти від продовольчого фонду ООН, а великі підприємства можуть розраховувати на безкоштовну техніку від західних партнерів України.
Є і ще декілька проблем, які варто вирішуватина деокупованій частині Миколаївщини – це зберігання врожаю в деокупованих районах (багато елеваторів були зруйновані), та експортну логістику, відзначив Ігор Копитін. За його словами від цього залежить як спроможність фермерів працюватиме далі, так і наповнення держбюджету валютою від експорту зернових.
Чимало аграрних підприємств після війни доведеться відроджувати. Адже внаслідок повномасштабної війни рф проти України вже знищено не менше як 30% всього потенціалу вітчизняного агропромислового комплексу. Ще близько 20% земель сільгосп призначення перебувають в окупації і оцінити їхній стан поки неможливо.