В південних районах Республіки Молдова поблизу Болградського району Одеської області виявили поширення перелітної сарани (Locusta migratoria).
Тож, Держпродспоживслужба Одещини закликає аграріїв:
- провести обстеження сільськогосподарських та інших угідь щодо наявності небезпечного шкідника, особливо ретельно слід перевірити території, що межують із Республікою Молдова;
- своєчасно ідентифікувати та запобігати поширенню осередків із високою чисельністю перелітної сарани.
Сарана — типовий поліфаг, тобто харчується усіма рослинами, але надає перевагу злаковим культурам — кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. На культурних рослинах сарана об’їдає усі наземні частини, насамперед листя, на зернових — відгризає колоски, поїдають також й соковиті плоди.
Саранові найагресивніші та найшкідливіші у світі, особливо стадні види, яким властиві періодичні масові розмноження, що завдає великих збитків сільському господарству.
В умовах України з родини саранових загалом поширені близько 20 видів:
- сарана італійська, або прус;
- перелітна, чи азійська;
- підвид: середньоруська, мароканська;
- різні види кобилок: блакитнокрила, темнокрила, білосмугаста, чорносмугаста, безкрила, лучна тощо.
Саранові мають одне покоління. Зимують яйця у ґрунті в ворочках, у кожній з яких міститься по 20-24 і більше яєць. Самки відкладають яйця в другій половині літа, починаючи з липня. Ворочки з яйцями вони розміщують у розпушеному ґрунті завглибшки 3-3,5 см. Після перезимівлі за температури +15…+17 °С протягом двох тижнів, у травні, розпочинається відродження личинок. Масовий вихід на поверхню відбувається за температури +23 °С на глибині залягання ворочок. Залежно від температури повітря, личинки розвиваються 30-50 днів, линяють чотири-п’ять разів, поступово збільшуються й перетворюються на дорослу комаху.
Ненажерливість личинок зростає, коли вони переходять у старші віки, особливо за спекотної погоди (+20…+28 °С). Надвисокі температури повітря часто спричиняють масовий рух личинок, зазвичай в одному напрямку, на пошуки соковитої рослинності, зокрема в посіви сільськогосподарських культур. Личинки змушені скупчуватися в місцях, де ще є зелень. Згуртовані личинки дотикаються одна до одної і, як наслідок, виникає умовний рефлекс стадності. Саранові час від часу збираються у величезні куліги (якщо це личинки) або зграї (скупчення імаго) й мігрують на далекі відстані. Особливу небезпеку для культур становлять зграї перелітних саранових. Дорослі саранові групами перелітають на відстані до кількох десятків кілометрів. Але під час сильних вітрів зграї стадних саранових може заносити ще далі, відомі випадки перельотів на відстань понад 200 км за добу. Куліги личинок здатні знищувати на своєму шляху 40-100% рослинної маси. За добу зазвичай переміщуються на 30-50 м, рідше – на 150-200 м, а за всю личинкову фазу відходять від місць відродження на відстань до 3-4 км. Шкодочинність визначається розміром куліг і станом рослинності. Так, сарана в кількості 1 тис. екз. / 1 кв. м з’їдає 30 кг рослин у сухій масі.
Заходи боротьби з сарановими
Система захисту від саранових повинна розпочинатися з профілактичних заходів, а саме з проведення обстеження місць резервації. Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9.00 години або з 18.00 і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах.
Враховуючи те, що більшість саранових живе й розмножується на цілинних занедбаних угіддях, пустирищах за високої кількості ворочок, найефективнішими заходами восени є проведення боронування, дискування або оранка всієї площі залежно від характеру її використання (перелоги, пасовища тощо). В осередках високої чисельності ворочок ефективним агротехнічним прийомом є глибока відвальна оранка з боронуванням. За наявності 1-2 і більше ворочок на 1 кв. м та високої щільності саранових за попередньої вегетації планують суцільні хімічні обробки.
У разі виявлення осередків перелітної сарани (Locusta migratoria) необхідно терміново повідомити про це Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області та для недопущення масового поширення небезпечного шкідника провести захист посівів та інших угідь, дозволенними до використання в Україні інсектицидами відповідно до рекомендованих норм та санітарних правил.
