У 2018 році бразильський пенсіонер Жоау виявив бородавку на своєму пенісі та вирішив звернутися до лікаря.
“Я почав ходити по клініках, але всі лікарі казали мені, що це через надлишок шкіри, і призначали ліки”, – згадує 63-річний чоловік.
Попри ліки, бородавка продовжувала рости. Це почало позначатися на його шлюбі та сексуальних стосунках Жоау з дружиною.
“Ми були як брат і сестра”, – зізнається він.
Тож Жоау був сповнений рішучості все ж дізнатися, що з ним відбувається, пише ВВС.
Протягом п’яти років він ходив до різних спеціалістів, які призначали більше ліків і нові біопсії.
“Нічого не допомагало”, – каже він.
І лише у 2023 році Жоау поставили діагноз – рак статевого члена.
“Для моєї родини це був дуже неприємний сюрприз, тим більше, що мені довелося ампутувати частину пеніса. Я почуваюся так, ніби мене обезголовили”, – каже він.
“Це той вид раку, про який не поговориш з людьми, тому що це може перетворитися на жарт”, – додає Жоау.
Рак статевого члена зустрічається рідко, але рівень захворюваності та смертності зростає в усьому світі.
“Операція жахала”
Згідно з останніми дослідженнями, Бразилія має один із найвищих показників захворюваності – 2,1 на 100 000 чоловіків.
За даними Міністерства охорони здоров’я Бразилії, з 2012 по 2022 рік зареєстрували 21 000 випадків. Вони призвели до понад 4000 смертей, а також до понад 6500 ампутацій – в середньому по одній кожні два дні.
Мараньян, найбідніший штат Бразилії, має найвищий рівень захворюваності у світі – 6,1 на 100 000 чоловіків.
Симптоми раку статевого члена часто починаються з виразки на пенісі, яка не загоюється, і виділень із сильним запахом.
При ранньому виявленні є високі шанси на одужання за допомогою таких методів лікування, як хірургічне видалення ураження, променева терапія та хіміотерапія.
Але якщо хворобу не лікувати, може виникнути необхідність часткової або повної ампутації статевого члена та, можливо, інших статевих органів, наприклад яєчок.
У січні Жоау переніс часткову ампутацію і каже, що це був важкий час.
“Це одна з тих речей, про які ніколи не думаєш, що вони можуть статися з тобою, і коли це стається, ти не підеш і не будеш про це розповідати”, – каже він.
“Операція мене жахала, але альтернативи не було. Перші тижні після операції я відчував смуток, я не можу цього заперечити. Відсутність частини пеніса — це жахливо”, – зізнається чоловік.
Деякі пацієнти зазнають повної ампутації, яка змінює життя.
“У разі часткової ампутації сеча продовжує виходити через пеніс, – каже Тьяго Камело Моурао з відділення урології онкологічного центру AC Camargo в Сан-Паулу. – Однак при повній ампутації уретральний отвір можуть перемістити до промежини, між мошонкою та заднім проходо тож пацієнт мусить мочитися, сидячи на унітазі”.
На думку експертів, існує кілька факторів ризику, пов’язаних із раком статевого члена – зокрема фімоз, або звуження крайньої плоті, та куріння.
Маурісіо Денер Кордейро з Бразильського товариства урологів каже, що свою роль також може відіграти особиста гігієна.
“Коли чоловік не оголює голівку і не очищає крайню плоть належним чином, вона виробляє секрет, який накопичується, – каже він. – Це створює дуже сприятливе середовище для бактеріальних інфекцій”.
“Якщо це відбувається знову і знову, то стає фактором ризику появи пухлини”, – додає він.
Окрім гігієни, одним із головних факторів ризику, за словами Кордейро, є інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ). У деяких випадках ВПЛ може призвести до раку, зокрема порожнини рота та статевого члена.
“Масова вакцинація проти ВПЛ дуже важлива через її високу ефективність у запобіганні пов’язаних з ним уражень”, – каже він, але він додає, що рівень вакцинації в Бразилії нижчий від рівня, необхідного для справжньої ефективності.
“У Бразилії, попри доступність вакцини, рівень вакцинації проти ВПЛ залишається низьким для дівчаток – лише 57%, а для хлопчиків – не перевищує 40%. Ідеальним охопленням для запобігання захворюванню є 90%”, – пояснює лікар.
Він вважає, що низькому охопленню вакцнації сприяють дезінформація про вакцину, сумніви щодо її ефективності та відсутність просвітницьких кампаній щодо вакцинації.
Але хвороба прогресує не лише в Бразилії. Згідно з останніми дослідженнями раку статевого члена, кількість випадків захворювання зростає в усьому світі.
У 2022 році журнал JMIR Public Health and Surveillance опублікував результати широкомасштабного аналізу останніх даних з 43 країн.
Виявили, що найвищий рівень захворюваності на рак пеніса з 2008 по 2012 рік був в Уганді (2,2 на 100 000), а за нею йдуть Бразилія (2,1 на 100 000) і Таїланд (1,4 на 100 000). Найменше хворіли чоловіки – у Кувейті (0,1 на 100 тис.).
“Хоча в країнах, що розвиваються, як і раніше спостерігається вищий рівень захворюваності та смертності від раку статевого члена, захворюваність зростає в більшості європейських країн”, – виявила група дослідників під керівництвом Лейвен Фу і Тянь Тяня з Університету Сунь Ятсена, Китай.
Вони повідомили, що в Англії кількість захворювань зросла з 1,1 до 1,3 на 100 000 (з 1979 до 2009 року), а в Німеччині – з 1,2 до 1,8 на 100 000, тобто на 50% (з 1961 до 2012 року).
Згідно з прогнозом Глобального реєстру раку, ці цифри будуть тільки зростати. За оцінками, до 2050 року глобальна захворюваність на рак статевого члена зросте більш ніж на 77%.
На думку експертів, ця зміна значною мірою може бути пов’язана зі старінням населення, оскільки найбільша захворюваність припадає на чоловіків у віці понад 60 років.
“Рак статевого члена є рідкісним захворюванням, але йому можна запобігти. Важливо, щоб чоловіки будь-якого віку щодня мили свої пеніси водою з милом і після статевого акту”, – каже Кордейро.
Він також повідомив, що знизити ризик раку також може допомогти використання презервативів під час сексу та операція з видалення крайньої плоті у випадках фімозу.
Наразі Жоау чекає на результати останніх аналізів.
“Я впевнений, що ці обстеження покажуть, що я одужаю”, – каже він.
“Тепер, після ампутації, біль зник, і я почуваюся набагато краще. Але мені доведеться жити з частково ампутованим пенісом до кінця моїх днів”.
За даними Cancer Research UK, понад 90% чоловіків, у яких діагностували рак статевого члена, який не поширився на прилеглі лімфатичні вузли, живуть п’ять і більше років.
*Ім’я Жоау змінено на його прохання
