Зовсім скоро в Україні настають Великодні свята, і українські родини готуються купувати вербні гілочки, пекти паски, фарбувати яйця та ушановувати пам’ять рідних в поминальні дня після свят.
Хоча після реформи ПЦУ в церковному календарі більшість дат змістилася, Великодня ці зміни не торкнулися. Коли відзначати кожну з церковних подій, нагадують Українські Новини.
27 квітня: Лазарева субота
Лазарева субота — подія, коли Церква згадує воскресіння Ісусом Христом Лазаря на четвертий день після його смерті. Хоча досі триває Великий піст, але віряни можуть його трішки послабити. Зокрема, дозволяється додати до раціону рибу (зокрема і ікру), олію та вино.
28 квітня: Вхід Господній до Єрусалима (Вербна неділя)
Вербна неділя (церковна назва – Вхід Господній у Єрусалим) – велике православне свято. Воно присвячене урочистій появі Ісуса Христа в Єрусалимі напередодні Його мученицьких страждань та смерті. У цей день прийнято відвідувати богослужіння, освячувати в храмах вербові гілки і прикрашати ними в будинку ікони. Також допускається послаблення посту — до раціону додають рибні страви.
29 квітня — 4 травня: Страсний тиждень
Страсний тиждень, або Страсна седмиця – тиждень перед Великоднем. Це особливий період, коли православні християни згадують про останні дні земного життя Ісуса Христа.
Кожен день Страсного тижня має своє значення і називається Великим. У храмах на цьому тижні не відзначаються дні святих, не проводяться вінчання та хрещення, адже проходять урочисті служби та підготовка до Великодня.
У Страсний тиждень вірянам потрібно прийти на сповідь, щоб очиститися від гріхів, а потім причаститися. Також це найсуворіший період Великого посту, в деякі дні віряни навіть не споживають нічого, крім води та хліба.
2 травня: Чистий четвер
Чистий Четвер (Великий четвер, Страсний четвер) — це останній четвер перед Великоднем, коли віруючі згадують важливі події з життя Христа. У цей день вшановується Таємна вечеря, обмивання Ісусом ніг Його учнів, молитва Христа в Гефсиманському саду і зрада його учня Юди. Цей вчинок повинен був згуртувати його послідовників, зміцнивши внутрішні узи любові і створивши непорушні узи братства.
В Євангеліє зазначено про те, що в цей день вперше Христос встановив обряд причастя: віруючі кусають шматок хліба і роблять ковток вина. Згодом це стало своєрідними символами. Вино уособлювало кров Сина Божого, а хліб — тіло. Також на вечірній молитві Христос в день Великого четверга повідомив своїм учням, що незабаром відбудеться зрада. Біблія говорить, що Ісус навіть знав ім’я зрадника, але вважав за краще його приховати.
З Чистого четверга і до самого Великодня в храмах згадують земні страждання Христа перед його розп’яттям. У церкві відбувається читання 12 Страсних Євангелій, де йдеться про страждання Ісуса перед стратою.
В Чистий четвер віряни починають пекти паску, а також готувати більшість страв на святковий стіл, зокрема, фарбують яйця.
3 травня: Страсна п’ятниця
Страсна п’ятниця вважається найсумнішим днем Великоднього календаря, адже саме цього дня відбулися Розп’яття Ісуса Христа, а потім і його Хресна смерть. Ісус пережив шість довгих та болісних годин на Хресті. В Євангеліє описано, що Його Хресна смерть відбулася о 9 годині (це приблизно три години дня за нашим часом). Тому о 2 годині з вівтаря до центру храмів виносять Плащаницю (ікона із зображенням тіла Спасителя). Цього дня віряни намагаються не їсти до винесення Плащаниці.
4 травня: Страсна субота
Священники під час Божественної літургії переодягаються в білі шати, що означає момент, коли Ісус Христос Своєю Смертю анулював невідворотність людської смертності. Так і кажуть “Смертю смерть потоптав”. Також у Страсну суботу відбувається освячення пасок, яєць, м’яса, які після пасхальної служби з’являться на святковому столі.
5 травня: Великдень
Великдень або Світле Христове Воскресіння — одне з найважливіших свят в церковному календарі. Святкова великодня служба розпочинається ще в ніч проти неділі, хоча за умови воєнного стану вона буде проводитися без вірян в храмах. Під час служби відбувається Хресна хода навколо храму, яка супроводжується великоднім передзвоном. Весь наступний тиждень після Великодня називається “Світлим”. В цей період не прийнято ходити на цвинтар.
6 — 11 травня: Світлий тиждень
В цей період віряни вітають одне одного фразою “Христос Воскрес!”, на яку відповідають “Воістину Воскрес!”. Великий піст скасовується.
14 травня: Радониця
Радониця (проводи) – це перше після Великодня загальноцерковне поминання померлих. Сама назва “Радониця” (або “Радуниця”) приблизно перекладається як “радісна молитва за померлих”. Це означає і радість воскресіння Христа, і пам’ять про прийдешнє воскресіння мертвих.
