Наскільки російський ВПК залежний від імпортних технологій? І чи можна перекрити ці поставки? «Схеми» (Радіо Свобода) отримали ексклюзивний список від української розвідки – перелік імпортної електроніки з 2000 деталей, які складають «мозок» російських винищувачів типу Су. Тих літаків, які армія РФ застосовує для атак проти України. Журналісти проаналізували цей список разом з Незалежною антикорупційною комісією (НАКО) та з’ясували, що російський виробник винищувачів «Сухой» масово використовує у цих літаках деталі японського та американського виробництва.
«Схеми» виявили, що у ланцюжку постачання західної електроніки від виробника до російських заводів задіяна низка посередників – зокрема, з Угорщини, Кіпру, Туреччини, Китаю та Росії. При чому в РФ це постачальники, пов’язані з військово-промисловим комплексом, які так і не потрапили під санкції.
У списку, який «Схеми» отримали від української розвідки – перелік з понад 2000 закордонних деталей з «начиння» п’яти російських винищувачів – Су-27СМ3, Су-30СМ, Су-34, Су-35С та Су-57 останнього покоління.
«Ця електроніка — в основі систем навігації та наведення ракет та авіабомб, засобів радіоелектронної боротьби та зв’язку між літаками та пунктами управління», — стверджують «Схеми».
Згадані винищувачі — носії ракетно-бомбового озброєння, які росія активно використовує у війні проти України і регулярно звітує про отримання армією рф нових бортів. Зокрема, із Су запускають авіаційні бомби керовані ракети, зокрема Х-59 та модернізовану версію — Х-69.
Незалежна антикорупційна комісія, яку журналісти долучили до аналізування переліку від розвідки, планує передати список міжнародним партнерам — інституціям, що залучені в санкційний та експортний напрямок, а також урядовцям та депутатам різних рівнів.
Очільниця напряму мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК Агія Загребельська каже: «Існують сотні іноземних та російських компаній, які Росія використовує для обходу санкційних обмежень. Росія адаптується до санкцій. Санкціонувавши одну компанію, яка була корисною для Росії, агресор одразу створює десять нових підставних компаній, які будуть виконувати ті самі завдання».
Загребельська додає: якщо мова про іноземні компанії, то це може бути підставою для введення проти них вторинних санкцій з боку інших держав.
«У такому випадку вони будуть прямо обмежені у своїй діяльності: співпраця з ними буде заборонена, а фінансові операції – неможливі. Це вплине не тільки на самі компанії, але і на їхніх власників, навіть якщо вони є іноземцями, бо це впливає на їхні доходи та створює інші незручності», – пояснює Загребельська.
Російська влада теж вдається до заходів, щоб зберегти ланцюжок постачання таких потрібних для її зброї західних технологій. Ще у березні 2022 року в країні ухвалили закон, що дозволяє державним підприємствам під санкціями не вказувати своїх постачальників у тендерах, а також приховувати предмет закупівлі.
«Встановлення такої вимоги спрямоване на зниження ризику запровадження недружніми іноземними державами санкцій, у тому числі вторинних або інших заходів обмежувального характеру щодо учасників закупівель, які беруть участь у закупівлях, що здійснюються такими замовниками», – наголошував російський Мінфін.
Серед таких російських постачальників, що у минулому мають досвід співпраці з російським підприємствами «Ростеху» й авіапромисловості та які досі імпортують закордонну електроніку до РФ у значній кількості, але не потрапили під санкції західних країн – крім згаданого «Дисплей Компоненту» – журналісти також виявили «Альфа-Комплект» СИ, «Аспектриум», «Имотэк», «С-Мит», «Софтлайн Проекты», «Фаворит-ЭК», «Аппаратура Систем Связи», «НПФ «Микран», «Элвира», «Техностек», «Электрейд-М», «Миком», «ЭФО».
«Санкції зазвичай змушують шукати нових постачальників, нові шляхи для імпорту. Все це впливає на час поставок та може впливати на якість продукції, бо якась китайська фірма, створена тиждень тому, не має можливостей, які були у технологічного гіганта, який міг постачати товар в РФ своїм офіційним дилерам, але перестав це робити внаслідок санкцій», – пояснює старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська.
Цикл виробництва і поставки в РФ побудований таким чином, що компанія, яка виграє контракт, повинна мати запас компонентів на 2-3 роки, пояснює авіаексперт Богдан Долінце.
«Тож у 2024-му російські виробники можуть зіткнутися з проблемою браку західних компонентів і будуть активніше шукати шляхи для їхнього отримання, бо замінити їх за всіма правилами авіабудівництва на якісь китайські чи російські аналоги – означає створювати новий тип літака. А це – час на випробування, узгодження та, в деяких випадках, ще й переобладнання процесів виробництва», – каже авіаексперт.
Нещодавно Рада Європейського союзу затвердила ще й кримінальну відповідальність за обхід санкцій.
«У випадку, якщо буде доведено, що обходити санкції допомагала компанія з Європейського союзу або громадянин ЄС – власник такої компанії, – то на них може очікувати вже кримінальна відповідальність, яка передбачає позбавлення волі строком до 5 років», – каже Вишнівська з НАКО.
Загребельська з НАЗК додає: «Це вже реальна кримінальна відповідальність всередині тих країн, де ці розслідування будуть доведені до логічного завершення».
Список з 2000 деталей, з яких складається «начиння» російських винищувачів «Сухого», НАКО планує передати міжнародним партнерам – інституціям, що залучені в санкційний та експортний напрямок, а також урядовцям та депутатам різних рівнів.
