Уже десяток років на Полтавщині розводять і випускають у дику природу зайців-русаків, диких європейських кролів, диких качок і мисливських фазанів, тим самим зберігаючи поголів’я птахів і тварин, що зникають.
Зменшення популяції зайців сірих, або русаків, почалося після посиленого застосування гербіцидів на полях, – розповів “Телеграфу“ ентузіаст Володимир Плема.
— Молодняк, який потрапляє в зону обробки отрутохімікатів, гине одразу, а маточне поголів’я втрачає після цього репродуктивну можливість або ж народжує кволе потомство, яке не виживає, — констатує Володимир Плема.
На жаль, неконтрольована кількість хижаків також негативно позначається на популяції. Окрім того, ніхто не скасував притаманні зайцям хвороби. Дощове літо — це вирок для довговухих. Вологість сприяє розвитку у них кокцидіозу, при якому гельмінти буквально роз’їдають кишки тварин.
Вольєрне господарство під Лубнами має півтора десятка пар маточного поголів’я зайців. Кожна така пара за рік дає три-чотири приплоди, хоча в природі — два-три.
— Вирощувати зайця набагато складніше, аніж кролика, — каже мій співрозмовник. — При вольєрному утриманні вони дуже вразливі до хвороб. Мало кому вдається створити належні умови, щоб запобігти загибелі зайченят. Запорука успіху не лише в щепленні, правильному раціоні, санітарних умовах. Про зайченят треба дбати так, нібито це твої діти. Наділяти їх постійною увагою та любов’ю. Оберігати від стресу. Миттєво реагувати, якщо виникають перші ознаки хвороби.
Протягом теплого сезону з вольєра у відтворені ділянки, де заборонене полювання, випускають близько 50 голів молодняку у віці 75—80 днів.
— Ще одна проблема, яка заважає зайцям, — жалісливі люди, — продовжує пан Володимир. — Помічаючи десь зайченя, вони думають, що воно загубилося, й намагаються його врятувати: відловлюють, несуть додому, а тоді шукають, де його прилаштувати. Ми, звісно, приймаємо тварин. І з Києва нам привозили, і з Черкас. Але зайченят краще не чіпати. Природа, а не людське помешкання — їхнє середовище.
Що для австралійців лихо — для українців проблема
Та найбільше запитань до Володимира Племи у мене було з приводу розведення диких європейських кроликів. Адже в Австралії ці тварини завдають чимало шкоди сільгоспугіддям і з ними борються всіма можливими засобами. То чим же вони цінні для нас?
— Років вісім тому ми купили дві пари кролів диких на Львівщині, щоб розвести їх для полювання, — пояснює пан Володимир. — Проте в наших умовах він дуже важко приживається. З чотирьох видів дикої фауни, які є у нашому господарстві, з ним найскладніше. Річ у тім, що в Австралії різними способами намагаються регулювати кількість цих тварин. Так, 1950 року проти них застосували біологічну зброю — вірус міксоматозу. Його переносять комарі й блохи, і вражає він лише кролів. У тому числі й свійських. 1995 року в Австралії було застосовано ще одну біологічну зброю — вірус, який переноситься комахами й викликає у кролів геморагічну хворобу. За три роки після цього вірус розповсюдився по Європі і є найбільшою небезпекою кролівництва. Окрім того, кролі, як і зайці, хворіють на кокцидіоз, про що я казав раніше.
Ще у наших широтах багато хижаків. Плюс накладається людський чинник. До того ж у наших кліматичних умовах самки кролика дають потомство три-чотири рази за сезон, а не десять разів, як в Австралії. Тобто нашестя кролів диких європейських не загрожує Україні. Навпаки, щоб збільшити їхню популяцію, нам доводиться відловлювати тих, які вижили в періоди масового мору, забирати у вольєри й в ході репродуктивних експериментів посилювати імунітет, або, як кажуть, кров, їхніх нащадків.
Отож, експерименти з поповненням дикої фауни на Полтавщині тривають. Миргородський держлісгосп став першим і донедавна був єдиним в Україні серед державних лісгоспів, де вирощують зайців сірих, або русаків. З минулого року вольєрне господарство з’явилося також на Житомирщині. Держпідприємство “Ліси України”, за словами його генерального директора Юрія Болоховця, який недавно відвідав Приміське лісництво, прагне створити хоча б по одному такому експериментальному вольєру в кожній області, щоб зберегти поголів’я видів тварин і птахів, що зникають.
Фото — сайт ДП “Ліси України” та з особистого архіву Володимира Племи
Нагадаємо, як повідомляло ІншеТВ, під час розмінування Херсонщини зловили гігантського зайця (ФОТО)
