Згідно з новим дослідженням, яке проаналізувало мільйони вимірювань рівня підземних вод з 170 000 свердловин у понад 40 країнах, у багатьох частинах світу спостерігається швидке виснаження підземних запасів води, які мільярди людей використовують для пиття, зрошення та інших потреб.
Про це повідомляє CNN.
За словами дослідників, це перше дослідження, яке зібрало воєдино інформацію про те, що відбувається з рівнем підземних вод у глобальному масштабі, і допоможе вченим краще зрозуміти, який вплив має людина на цей цінний підземний ресурс, чи то через надмірне використання, чи то опосередковано через зміни в кількості опадів, пов’язані зі зміною клімату.
Підземні води, що містяться в тріщинах і порах проникних порід, відомих як водоносні горизонти, є життєво важливими для людей, особливо в тих частинах світу, де опадів і поверхневих вод не вистачає, наприклад, на північному заході Індії та південному заході Сполучених Штатів.
Зменшення рівня підземних вод може ускладнити доступ людей до прісної води для пиття або зрошення полів і призвести до просідання ґрунту.
“Це дослідження було продиктоване цікавістю. Ми хотіли краще зрозуміти стан глобальних підземних вод, провівши мільйони вимірювань рівня підземних вод”, – сказала співавтор дослідження Дебра Перроне, доцент програми екологічних досліджень Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі, в прес-релізі, опублікованому в середу в журналі “Nature”.
Автори виявили, що рівень підземних вод знизився між 2000 і 2022 роками в 71% з 1 693 водоносних систем, включених у дослідження, причому в 36%, або 617, з них рівень підземних вод знижувався більш ніж на 0,1 метра на рік.
Водоносний горизонт Аской-Сопламо в Іспанії мав найшвидші темпи падіння серед усіх зібраних даних – середнє падіння становило 2,95 метра на рік, повідомив співавтор дослідження Скотт Ясечко, доцент Школи екологічних наук та менеджменту Брен при Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі.
Він додав, що кілька систем водоносних горизонтів в Ірані були серед тих, де темпи зниження рівня підземних вод були найшвидшими.
Команда не змогла зібрати дані з більшої частини Африки, Південної Америки та Південно-Східної Азії через відсутність моніторингу, але Ясечко сказав, що дослідження включало країни, де відбувається найбільше викачування підземних вод у світі.
Зниження не є вироком, якщо…
Дослідження також висвітлило деякі історії успіху в Бангкоку, Арізоні та Нью-Мексико, де підземні води почали відновлюватися після втручань, спрямованих на краще регулювання водокористування або перенаправлення води для поповнення виснажених водоносних горизонтів.
“Я був вражений розумними стратегіями, які були застосовані для вирішення проблеми виснаження підземних вод у кількох місцях, хоча такі “хороші новини” трапляються дуже рідко”, – зазначив Ясечко в електронному листі.
Щоб зрозуміти, чи прискорюється зниження рівня підземних вод у 21 столітті, команда також отримала доступ до даних про рівень підземних вод за 1980-2000 роки для 542 водоносних горизонтів, які були включені в дослідження.
Вони виявили, що зниження рівня підземних вод прискорилося в перші два десятиліття 21-го століття для 30% цих водоносних горизонтів, випереджаючи зниження, зафіксоване в період між 1980 і 2000 роками.
“Ці випадки прискорення зниження рівня підземних вод більш ніж удвічі частіше, ніж можна було б очікувати від випадкових коливань за відсутності будь-яких систематичних тенденцій в обох часових періодах”, – зазначається в дослідженні.
Дональд Джон Макалістер, гідролог з Британської геологічної служби, який не брав участі в дослідженні, сказав, що це дійсно “вражаючий” набір даних, незважаючи на деякі прогалини.
“Я думаю, що справедливо буде сказати, що така глобальна компіляція даних про підземні води не була зроблена, принаймні в такому масштабі, принаймні, наскільки мені відомо, раніше”, – сказав він.
“Підземні води є неймовірно важливим ресурсом, але одна з проблем полягає в тому, що… оскільки ми їх не бачимо, для більшості людей вони випадають з поля зору. Наше завдання полягає в тому, щоб постійно доносити до політиків, що у нас є цей ресурс, про який ми повинні дбати, і який ми можемо використовувати для підвищення стійкості та адаптації до зміни клімату”.