Політолог та політичний консультант Володимир Фесенко вважає, що не слід перейматися заабобонами високосних років, але визнає, що в політичній історії незалежної України визначальну (поворотну) роль відігравали роки, які закінчувались на четвірку.
Про це він висловився на своїй сторінці у Фейсбуці.
“Новий рік – час прогнозів, різноманітного ворожіння і прикмет. Зростає попит на професійних ворожек – від тарологів до астрологів. Згадують і про різні прикмети. Особливо це помітно в часи війни.
Один з поширених забобонів – про нещасливі високосні роки. Шанувальники поганих прикмет відразу згадають про минулий високосний рік – 2020-й, який приніс нам пандемію Covid-19. Відповідно, вони ж віщують, що і 2024 рік (теж високосний) принесе нам щось недобре.
Чи насправді високосні роки такі вже погані? Давайте для відповіді на це запитання подивимось на нещодавню історію, і нашу і всесвітню.
Про 2020 р. я вже згадував. А от 2016 р. нічим особливим не відзначився, хіба що перемогою Трампа на президентських виборах в США. Потім з’ясувалося, що його президентство хоча і було вельми специфічним, але все ж таки не стало катастрофічним. Якщо хтось скаже, що в цей високосний рік Трамп знов може перемогти, то лише нагадаю, що президентські вибори в США взагалі відбуваються у високосні роки. Отак сталося.
2012 р. для України і світу також не відзначився чимось особливим. У нас найбільш помітною подією були парламентські вибори, на яких перемогла Партія регіонів, але відзначилась і опозиція, зокрема партія «Свобода», для якої той рік став найбільш успішним в її електоральній історії.
2008 р. для світу запам’ятався глобальною фінансовою кризою. Але у нас пік цієї кризи припав на 2009 р.
2004 р. в Україні відзначився Помаранчевою революцією. Але вона була і безкровною і успішною. У світі цей рік запам’ятався величезним цунамі в Індійському океані, внаслідок якого загинули близько 230 тис. осіб.
2000 рік – Міленіум. «Кінця світу» не відбулося, чогось надзвичайного і глобально поганого також. Хоча знакових подій вистачало. В Росії – Друга Чеченська війна і перша перемога Путіна на президентських виборах в РФ. У нас – всеукраїнський референдум, результати якого жодним чином не вплинули на політичну ситуацію в країні; вбивство журналіста Г.Гонгадзе і касетний скандал – події, які заклали підвалини наступних кризових тенденцій.
1996 рік – чогось надзвичайного не відбулося. В Україні ухвалили Конституцію, в Росії переобрали Єльцина Президентом РФ.
1992 рік запам’ятався чисельними війнами – в Югославії, Нагірному Карабаху, Абхазії і Південній Осетії, Придністров’ї, громадянськими війнами в Алжирі, Таджикистані та ще в цілій низці країн. Але було і мирне «розлучення» Чехії і Словаччини. Для України це був перший рік незалежності, непростий, але достатньо спокійний.
Далі продовжувати не буду. Вже достатньо, щоб зрозуміти, що не кожен високосний рік може принести щось погане, як і не кожна «п’ятниця 13-те» є днем жахів. Щось і десь може статися. Як можуть статися і в будь який інший рік, і погані і позитивні новини. Перша і друга світові війни починалися не у високосні роки. І знакові події новітньої історії у відносинах між Росією і Україною відбувалися не у високосні роки, починаючи з розпаду СРСР і закінчуючи повномасштабним російським вторгненням в Україну. 2014 р., до речі, теж не був високосним.
Для любителів спорту високосні роки асоціюються з Олімпійськими іграми. У зв’язку з цим розповім про одну містично-конспірологічну теорію, яку я почув років десять тому від одного колишнього литовського депутата (на жаль не пам’ятаю його прізвища). Це не для прихильників суто раціонального мислення, хоча багатьом українцям ця «теорія» може сподобатись.
Суть цієї «теорії» в наступному. Авторитарні (тоталітарні) режими, які проводили Олімпійські ігри, через певний час руйнувались, а їх країни навіть розпадалися. Йдеться про гітлерівську Німеччину, яка в 1936 р. проводила і літні і зимові Олімпійські ігри, а в 1945 р. припинила своє існування. Потім така доля спіткала Радянський Союз (в 1980 р. відбулися літні Олімпійські ігри в Москві, в 1991 р. СРСР припинив своє існування) і Югославію (у 1984 р. відбулися зимові ігри в Сараєво, в 1991 р. розпочався розпад Югославії).
Однак в цю «теорію» не вписуються (можливо, поки що 
) Росія (зимові Олімпійські ігри в Сочі в 2014 р.) і Китай (літні Олімпійські ігри в Пекіні в 2008 р., і зимові Олімпійські ігри в Пекіні в 2022 р.). Проте, не будемо поспішати з висновками, подивимось, що буде далі.
На останок трохи новорічної політнумерології. В політичній історії незалежної України визначальну (поворотну) роль відігравали роки, які закінчувались на четвірку – 1994 р. (перемога на президентських виборах Леоніда Кучми, яка визначила політичний розвиток України на наступні 10 років), 2004 р. (Помаранчева революція, далі було десятиріччя боротьби між проєвропейськими і проросійськими силами), 2014 р. (перемога Революції Гідності, захоплення Росією Криму і початок військово-політичного протистояння між Росією і Україною). Між іншим, в усі ці роки в Україні були також президентські вибори. Чи продовжить цю закономірність 2024 рік? Подивимось…”
