Ввечері, 11 грудня Сейм обрав Дональда Туска прем’єр-міністром Польщі. Він вже не перший рік є важливим гравцем на політичній арені сусідньої держави
Про те, хто такий Дональд Туск, як розвивалась його політична біографія та яку політику він провадитиме у ролі прем’єра, розповідає Еспресо.
Дональд Туск: біографія
Народився польський політик 22 квітня 1957 року у Ґданську. Його батько був ремісником, а мати працювала у медичній академії. Батько помер, коли Дональд Туск закінчував початкову школу.
У Ґданську майбутній політик закінчив школу та навчався на історичному факультеті Ґданського університету. Під час навчання брав участь у діяльності профспілки Солідарність. Закінчив університет 1980 року, захистивши свою магістерську роботу Туск на тему встановлення культу особи Юзефа Пілсудського в передвоєнній польській пресі.
Ще в університеті одружився із Маргаритою Сохацькою. Подружжя має двох дітей – сина Міхала, який народився 1982 року, та доньку Катажину 1987 року народження. Міхал працював у “Газеті виборчій”, потім став співробітником відділу аналізу та маркетингу в аеропорту Гданська, також займався бізнесом у сфері зв’язків із громадськістю. А Катажина брала участь у п’ятому випуску програми TVN “Танець з зірками” і стала модною блогеркою.
Дональд Туск автор понад 200 публікацій. Написав він і декілька популярних книжок, зокрема “Був собі Ґданськ”, “Ґданськ 1945 р.” та “Старий Сопот”.
Окрім політики, захоплюється футболом, був навіть капітаном збірної канцелярії сенату Польщі. Також активно і з дещицею гумору веде свої соціальні мережі, як от сторінку на Facebook та YouTube-канал.
Початок та становлення політичної кар’єри
Свою політичну діяльність Туск розпочав у 80-х роках з рідного Ґданська. Тут він очолював невеликий опозиційний осередок, який від широкого підпільного руху “Солідарність” відрізняв інтерес до економічного лібералізму. Наприкінці 1980-х років цей осередок сформував Ліберально-демократичний конгрес – польську правоцентристську політичну партію ліберального характеру. Дональд Туск був важливою людиною у цій партії, а вже 1991 року очолив її. Цього ж року партія увійшла до Сейму, а разом із нею вперше став депутатом і молодий політик.
У наступних парламентських виборах партія Туска програла, але Дональд та перший демократичний прем’єр Польщі Тадеуш Мазовецький об’єднали свої сили, створивши іншу партію – “Унію Свободи”. Тоді ж Туск посів посаду віцемаршала Сенату. А вже 2001 року разом з однодумцями заснував Громадянську платформу, яку очолив два роки по тому.
Донал Туск, лідер PO (Громадянська платформа) і кандидат в президенти Польщі з дружиною Малгожатою (праворуч) і донькою Катажиною 26 вересня 2005 р. Фото: Getty Images
Переламним у політичній роботі Дональда Туска став 2005 рік, коли він брав участь одразу у двох виборах у Польщі: парламентських та президентських. На парламентських Громадянська платформа посіла друге місце та пішла в опозицію до ПіС. А в першому турі президентських виборів Туск посів перше місце із 38% голосів, тоді як у другому турі поступився кількістю голосів Леху Качинському.
Фото: Христина Дорожовець
Прем’єрство у Польщі
У жовтні 2007 року під час дострокових парламентських виборів у Польщі Громадянська платформа набрала 41,5 % голосів і отримала 209 з 460 місць в Сеймі. Дональда Туска висунули на посаду прем’єр-міністра країни. 9 листопада це зробив президент Лех Качинський, а 16 листопада разом із запропонованим складом Ради міністрів він був призначений і склав присягу на посаді очільника уряду. Це була його перша каденція у ролі прем’єра. У червні 2010 року на загальнонаціональному з’їзді він був також переобраний президентом Громадянської платформи. Одночасно Туск заявив, що не балотуватиметься на президентських виборах.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на саміті Європейського Союзу 29 жовтня 2010 року. Фото: Getty Images
А вже 2011 року політик вдруге став прем’єром Польщі. Він знову балотувався на парламентських виборах першим у списку Громадянської платформи у Варшавському виборчому окрузі й виграв місце в парламенті. Тоді партія Туска отримала 207 місць у Сеймі та 63 у Сенаті. Президент призначив його прем’єр-міністром, а потім, на його прохання, призначив міністрів, які увійшли до його кабінету. Дональд Туск залишався на посаді до вересня 2014 року.
Головування у Раді Європи
Ще під час його другої прем’єрської каденції на засіданні Європейської Ради він був затверджений на посаді Президента Європейської Ради на два з половиною роки. Перебування Дональда Туска на посаді прем’єр-міністра закінчилося наприкінці вересня 2014 року, коли був призначений уряд Єви Копач. Також задля нової роботи Туск пішов із посади голови Громадянської платформи, передавши свої обов’язки Єві Копач, залишаючи за собою звання почесного голови партії.
Дональд Туск, президент Європейської ради, виступає з промовою під час прес-конференції напередодні саміту ЄС-Балкани в штаб-квартирі ЄС у Брюсселі, Бельгія, 25 жовтня 2015 року. Фото: Getty Images
У грудні того ж року Туск офіційно розпочав виконання обов’язків голови Європейської ради, змінивши на цій посаді колишнього главу уряду Бельгії Германа Ван Ромпея. У Європейській раді польський політик головував до 2019 року, тобто перебував на посаді два терміни, оскільки 2017 року був переобраний. До речі, тоді його переобрання активно підтримали європейські лідери. Знаково натомість, що виступала проти лише рідна Польща, де при владі вже була ПіС.
Туск у нових парламентських виборах 2023 року
У голосуванні, яке відбулося 15 жовтня, поляки дуже активно брали участь. Явка на виборах до Сейму і Сенату мала рекордні показники – а це майже 73% виборців. За словами виборчої комісії, такої явки ще не було після 1989 року.
Після підрахунку голосів, партія у владі “Право і справедливість” отримала 35,38%. За нею йде опозиційний блок “Громадянська коаліція” – 30,70%, потім – “Третій шлях” (14,40%), “Нова лівиця” (8.61%) і ультраправа, антиукраїнська “Конфедерація” (7,16%).
Відповідно, за цими результатами, демократична опозиція у складі партії Туска, “Третього шляху” та “Нової Лівиці” вже узгодила свою подальшу співпрацю та готовність до формування парламентської більшості й уряду. А самого Дональда Туска спільним рішенням висунули, як кандидати на посаду прем’єра Польщі.
За попередніми опитуваннями, які оприлюднило загальнопольське видання “Rzeczpospolita”, кожен другий поляк віком понад 50 років вважає, що Туск буде кращим прем’єром, аніж Моравецький. Відсоток тих, хто вважає, що опозиційний політик керуватиме урядом краще, ніж нинішній прем’єр-міністр, зростає з віком (30% – особи віком до 24 років, 50% – особи віком понад 50 років). Також здебільшого такої думки дотримуються респонденти із вищою освітою та доходом від середнього рівня.
Наступний крок у цьому питанні належить президентові Польщі.
Фото: Reuters
Що означає Туск для України
Ще під час виборчої кампанії Дональд Туск неодноразово підкреслював свою позицію: всебічна підтримка України та відновлення повноцінної співпраці із ЄС. Окрім того, Дональд Туск зібрав спеціальну нараду, до участі у якій запросив військових, експертів з економіки, сільського господарства і зовнішньої політики.
“У національних інтересах Польщі, безперечно, перемога України. Це вплине і на економічні питання, і проблему біженців. Польська держава не повинна ні на йоту зрушити з місця в цьому питанні, військова підтримка України не повинна піддаватись сумніву”, – наголошував політик ще під час наради.
Відповідно, після обрання на посаду прем’єр-міністра Дональда Туска може гарантувати Україні та українцям постійну та непохитну підтримку із боку дружньої Польщі.
У ситуації із теперішнім блокування кордону польськими перевізниками та фермерами Туск також готовий шукати рішення проблеми. Він пообіцяв, що негайно візьметься за виправлення таких проблем, як блокування вантажних перевезень на кордоні Польщі з Україною, де з польського боку накопичилися багатокілометрові черги з тисячами вантажівок, назвавши цей інцидент прорахунком чинного уряду Матеуша Моравецького.
За словами Туска, він діятиме в інтересах польських перевізників, але домагатиметься розв’язання питань так, щоб блокада кордону була припинена.
