Президент Венесуели Ніколас Мадуро розпочав реалізацію плану анексії багатого на нафту регіону Есекібо, який належить сусідній Гаяні. У відповідь влада Гаяни привела збройні сили країни у стан повної боєготовності, а сусідня Бразилія заявила, що розгортає війська вздовж кордону з Венесуелою.
Президент Гаяни Ірфаан Алі заявив, що вже провів переговори з генсеком ООН і попросив Раду Безпеки розглянути питання про втручання у цей конфлікт.
“Це пряма загроза територіальній цілісності, суверенітету та політичній незалежності Гаяни, – заявив Ірфаан Алі. – Гаяна бачить у цьому безпосередню загрозу та посилить превентивні заходи щодо захисту своєї території”, пише ВВС.
Президент Гаяни також запевнив міжнародних інвесторів, переважно нафтові компанії, що їхнім вкладам нічого не загрожує.
Увечері середи Алі також провів телефонні переговори з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, повідомляє Аль-Джазіра.
Блінкен заявив, що Сполучені Штати повністю підтримують Гаяну у конфлікті з Венесуелою і визнають її повний суверенітет над регіоном Есекібо.
Під час розмови Блінкен також закликав до мирного вирішення кризи.
Раніше експерти вказували, що США можуть надавати допомогу Гаяні і у разі розпалювання там війни це теоретично може зашкодити підтримці Вашингтоном Києва у війні проти Росії.
Нафта з Гаяни потрапляє на європейський ринок, тож у випадку війни тут це може негативно вплинути на ЄС та його допомогу Україні й грати на руку Росії.
Росія раніше підтримувала владу Мадуро.
На референдумі, який відбувся у неділю у Венесуелі, понад 95% тих, хто проголосував, схвалили встановлення суверенітету над цією територією.
Водночас варто зазначити, що у ньому взяли участь лише два мільйони мешканців, тобто приблизно 10% населення, яке має право голосу.
Проте Мадуро вже віддав розпорядження державній нафтовій компанії видати ліцензії на розробку нафтових родовищ регіону та запропонував Національній асамблеї країни ухвалити законопроєкт про включення цієї території до складу Венесуели як 24-й штат.
Ситуація викликала занепокоєння в усьому регіоні. Бразильська армія заявила, що перекидає більше солдатів до прикордонного міста Боа-Віста, столиці штату Рорайма, а також залучає більше бронетехніки.
Однак будь-яке військове вторгнення Венесуели буде складним з логістичної точки зору, бо венесуельським солдатам доведеться пройти через територію Бразилії, оскільки в інших місцях територія є складною для пересування.
Як повідомляє інформаційне агентство AFP, бразильська армія заявила, що посилює свою присутність у регіоні в рамках зусиль із “гарантування недоторканності території”.
У середу також надходили повідомлення про зникнення гелікоптера армії Гаяни з сімома людьми на борту поблизу кордону з Венесуелою. Однак начальник генштабу Гаяни Омар Хан заявив, що “жодної інформації про причетність Венесуели немає”.
Боротьба за нафту
Регіон Есекібо є предметом територіальних суперечок уже понад два століття.
Каракас заявляє, що регіон відійшов від Венесуели після здобуття країною незалежності від Іспанії на початку 1800-х. Влада Гаяни у відповідь на це нагадує, що територія Гаяни-Есекібо входила до складу Британської Гвіани, яка згодом стала незалежною Гаяною.
Конфлікт спалахнув з новою силою в 2015 році після того, як одна з найбільших нафтових компаній світу, американська ExxonMobil, відкрила в Гаяні-Есекібо велике родовище нафти.
Суперечки між Каракасом та Гаяною знову загострилися у вересні цього року, після того, як Гаяна провела аукціон, надавши великим міжнародним нафтовим компаніям право боротися за ліцензію на ведення геологорозвідувальних робіт у водах Есекібо.
Добробут Гаяни переважно залежить від видобутку та експорту нафти, завдяки чому економіка країни останніми роками показує одні з найвищих темпів зростання у світі.
Своєю чергою Венесуела, яка теж в основному покладається на нафтовий експорт (вона має найбільші розвідані запаси нафти у світі), переживає затяжну економічну кризу. Її посилюють американські санкції, запроваджені після виборів 2018 року, коли Ніколас Мадуро, на думку Заходу, переміг на президентських виборах за допомогою підтасовування результатів.
Минулої п’ятниці Міжнародний суд ООН закликав уряд Мадуро утриматися від будь-яких дій, які можуть порушити статус-кво Гаяни-Есекібо та призвести до зміни ситуації у територіальній суперечці.
Противники режиму Мадуро в країні і за кордоном заявляють, що референдум про приєднання Есекібо та подальші кроки, які робить у цьому напрямку уряд, покликані посилити націоналістичні настрої в країні напередодні президентських виборів 2024 року.
Історія регіону
Регіон Гаяна-Есекібо займає 159,5 тис. кв. км і становить приблизно дві третини всієї території Гаяни.
1899 року міжнародний арбітражний суд у Парижі присудив цю територію Британії, яка заснувала там свою колонію – Британську Гвіану.
1966 року Британія передала правління місцевій владі, внаслідок чого утворилася незалежна держава Гаяна, до якої увійшли всі землі колишньої колонії.
Після цього Британія уклала з Венесуелою договір про те, що для контролю за ситуацією на спірних територіях створять спеціальну комісію, до якої увійдуть представники Венесуели та Гаяни. Проте таку комісію досі не створили.
Венесуела з кінця XIX століття оскаржує рішення паризького арбітражу як упереджене та незаконне і заявляє, що буде задоволена лише його повним скасуванням.
У 2018 році Гаяна подала позов до Міжнародного суду ООН, в якому вимагала раз і назавжди підтвердити, що Гаяна-Есекібо є законною частиною країни. Проте вердикту суду досі немає.
Венесуела не визнає юрисдикцію Міжнародного суду для розв’язання цього питання, але справно відправляє своїх представників на всі засідання протягом останніх п’яти років.
