“Не мовчи! Полон – убиває!” – на акцію під такою назвою 3 грудня зібралися рідні військовополонених.
Мова про тих, хто у травні 2022-го вийшов з Азовсталі і досі перебуває у лапах окупантів. Їхні родичі сформували живий ланцюг у середмісті Києва, аби привернути увагу до того, що майже пів року не відбувалося обмінів полоненими.
Про це повідомляє “5 канал”.
Восьмирічний Андрій востаннє спілкувався зі своїм батьком у березні торік, коли той стояв на захисті Маріуполя. За два тижні хлопцю вже виповниться дев’ять, він мріє, що до Дня народження тато нарешті буде вдома.
“Я його чекаю вже другий рік, але я кожен день сподіваюся, що буде якийсь обмін і там буде мій тато”, – зазначив син військовополоненого Андрій.
За понад півтора року розлуки хлопчик разом із мамою та тіткою приїхав зі Львова до Києва на акцію під назвою “Не мовчи! Полон – вбиває!” Від полоненого нацгвардійця Артема не отримували звісток, відколи він вийшов з Азовсталі. Про те, що живий, знають від побратимів, які повернулися з полону.
“Кожен день невідомості: біль, страх за його життя. Знаємо, що він здоровий, живий – це головне. Були такі маленькі звісточки, але хочеться, щоб рідна людина була з нами”, – розповідає сестра військовополоненого Ольга Скачко.
А от Тамара – дружина військовополоненого азовця, не має жодної інформації про свого чоловіка.
“З самого початку, коли формувався Азов, він був а Азові і по теперішній час. Ми всі поглядали, що коїться на Азовсталі і вже він нам зателефонував майже в останній день і сказав, що вони будуть виходити. Але це не називався полон, це називалося екстракцією і ми сподівалися на обмін найближчим часом. Ми не знали, що там воно складеться”, – розповідає дружина військовополоненого Тамара Недзельська.
Син Ірини також на початку повномасштабного вторгнення воював у Маріуполі. Він – контрактник Збройних Сил України, служив у складі окремого розвідувального батальйону.
“Був поранений, потім з Азовсталі, як і весь Маріупольський гарнізон по наказу командування вони склали зброю і пішли в полон. Мій син пішов у 32, а зараз йому вже 34, більш як півтора роки він знаходиться в аду російської федерації. Тому ми кричим, влада нас не чує вже скільки місяців нема обмінів. І молимося, і кричим і пишемо скрізь”, – каже матір військовополоненого Ірина Ковальова.
Горе об’єднує всіх цих людей. Кількасот сімей військополонених вийшли на Майдан Незалежності з українськими стягами та плакатами, аби привернути увагу до того, що чимало захисників досі у російському полоні.
Родичі сформували живі ланцюги по обидва боки Хрещатика, аби привернути увагу перехожих і водіїв. І це вдалося, чимало автівок сигналять, коли проїжджають повз. Ця акція – не перша і не остання, яку організовують рідні полонених з Маріупольського гарнізону.
“Для того, щоб звернутися до суспільства і нагадати ще раз, що в Україні йде і багато хлопців і дівчат стоять на захисті України, багато, хто з них поклав своє життя і багато, хто потрапив у полон, як це сталося з маріупольським гарнізоном. Події вчорашнього дня, коли були розстріляні полонені українські військові доводить, що обмін не є опцією збереження життя у російському полоні”, – наголошує матір військовополоненого, організаторка акції Наталія Кравцова.
Щонайменше 4337 українців нині окупанти утримують у полоні. Понад 3 із половиною тисячі – військові. Такі цифри назвали у Мінреінтеграції. Але реальна кількість може бути більшою, адже близько 15 тисяч бійців, за даними МВС, вважаються зниклими безвісти. Днями Уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець пояснив, що великі обміни останнім часом не відбуваються, бо росія не хоче їх проводити.
Як повідомляло Інше ТВ, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими попереджає: не ведіться на ІПСО ворога!
