Законопроект про запровадження 6%-го податку на доходи неофіційно працюючих українців має дуже мало шансів бути ухвалений у Верховній раді.
Про це голова Бюджетного комітету Верховної ради Роксолана Підласа сказала в інтерв’ю РБК-Україна.
“Це вже називають “Стригти кур’єрів Глово”…. Ні, я думаю, що цей законопроект має мінімальні шанси на ухвалення”, – сказала вона, відповідаючи на питання про цей проект.
Норми законопроекту на таксистів та кур’єрів
У жовтні у Верховній раді зареєстрували проект закону №10166 щодо спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності. Його авторами є є голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (“Слуга народу”), його заступник Ярослав Железняк (“Голос”) та інші депутати.
Автори проекту зазначають, що за даними Держстату, у 2021 році приблизно 3,06 млн фізичних осіб (19,5% від загальної кількості робочої сили) визначали себе як неофіційно зайнятих, тобто таких осіб, що працюють не за умовами офіційного працевлаштування і не є зареєстрованими фізичними особами-підприємцями.
Законопроектом пропонується встановити, що доходи в рамках спеціального режиму оподатковуються за ставкою 6%, якщо сума доходу протягом року не перевищує 153 розмірів мінімальної заробітної плати (зараз близько 1 млн гривень), а у разі перевищення такої суми – застосовується ставка 18% до суми перевищення.
Автори проекту повідомляють, що в Україні працює 300 тисяч водіїв, які займаються перевезеннями легковими автомобілями на замовлення.
“З них 4% вже є фізичними особами-підприємцями, а від 63% до 100% із постійно зайнятих – будуть, ймовірно, готовими здійснювати свою діяльність офіційно, але без оформлення статусу фізичної особи-підприємця та з оподаткуванням своїх доходів за ставкою в межах 5-6% від надходжень. Загалом фіскальний ефект оцінюється у 1 939 млн гривень”, – вважають депутати.
Щодо інших категорій неофіційно зайнятих, то за даними авторів проекту, потенційний фіскальний ефект становить:
- 1) у сфері онлайн-доставки, де залучені кур’єри (близько 15-20 тисяч кур’єрів) – понад 200 млн гривень на рік додаткових надходжень бюджету;
- 2) у сфері онлайн-сервісів замовлення послуг (близько 400 тисяч неофіційно зайнятих) – близько 3 млрд гривень.
Читайте: Землевласники та орендарі Миколаївщини сплатили 642,3 млн. грн. земельного податку і за оренду
