Перший віцеспікер Олександр Корнієнко – про відрядження Порошенка за кордон, ефективність Верховної Ради, Арестовича, Дубінського та зрадників з ОПЗЖ.
Останні два роки Олександр Корнієнко обіймає посаду першого віцеспікера Верховної Ради, до того – очолював партію Слуга народу. Саме за його каденції в СН нардеп Олександр Дубінський був лідером київського обласного осередку партії (а зараз він у СІЗО).
“Це був мікропроєкт – висунути відомих блогерів проти найбільш одіозних представників режиму БПП та спробувати перемогти… У 2019 році багато людей були підписані на Сашу [Дубінського]”, – розповідає Корнієнко.
Зараз Корнієнко, каже, далекий від партійних справ і пробує себе в ролі “парламентського дипломата”. Але підкреслює, що головний дипломат в країні один – це президент Володимир Зеленський.
Чи зможе парламент ухвалити потрібні для вступу в Євросоюз закони (спойлер – все складно), що робити з депутатами-зрадниками та яку шкоду несе Арестович – в інтерв’ю Корнієнка для LIGA.net.
Це дуже скорочена текстова версія розмови. Повна версія — на YouTube-каналі LIGA.net.
Відповів на закиди щодо блокування відряджень нардепів. “Статистично Європейська солідарність на одиницю депутата – одна з тих, що найбільш виїжджає. Прямо в цей момент кілька представників – не в Україні, зокрема, їх політичний лідер [Петро] Порошенко… Відряджати чи не відряджати людину кудись – це повноваження голови Верховної Ради”.
Головний дипломат в України один. “Президент, це і написано в Конституції. За два роки [великої війни] Володимир Зеленський показав, що це працює. Вибудовуймо правильну ієрархію та стратегію”.
З реформами, яких вимагає ЄС для євроінтеграції, можуть бути проблеми. “Зараз 100% того, що Єврокомісія додала, – це голосування Верховної Ради. І це все фантастично непрості речі”.
ДОВІДКА. У рішенні Єврокомісії щодо початку переговорів про вступ до ЄС перераховані чотири вимоги, за яких Україна у березні 2024 року має отримати вже згадане зелене світло.
Для цього Верховна Рада має:
– збільшити штатну чисельність НАБУ;
– виключити із закону про запобігання корупції положення, які обмежують повноваження НАЗК щодо перевірки “вже перевіреного” майна, придбаного декларантами до вступу на держслужбу;
– ухвалити закон(и), щоби втілити рекомендації Венеційської комісії стосовно нацменшин, державної мови, медіа та освіти;
– врегулювати лобіювання “за європейськими стандартами”.
“Я думаю, що не буде проблем ні з питанням НАБУ, ні з питанням декларацій. Будуть дискусії щодо лобізму. І тема національних спільнот… Питання освіти сенситивне. Законодавча рамка щодо освіти дійсно не відповідає рішенням Венеційської комісії… Зараз дискусія йде про мови країн Євросоюзу. Тут треба шукати компроміси…”
“Зараз уряд аналізує законодавство Румунії та Угорщини, дивиться, як у них. Щоб був дзеркальний підхід. Але треба розуміти, що в них за деякими позиціями більш вільно, ніж у нас. У них реалізовані політичні права національних меншин, всі вони є в парламенті”.
Дубінський потрапив до Слуги народу як блогер. “Був мікропроєкт – висунути відомих блогерів проти найбільш одіозних представників режиму БПП та спробувати перемогти… Не було квот когось (журналіст питав про квоту Ігоря Коломойського. – Ред.)… На той момент не було держзради, не було чорно-білих проблем. У 2019 році багато людей були підписані на Сашу і щиро сприймали цю інформацію”.
У 2019 році Зеленський міг не розпустити парламент. “У нас була дискусія тоді весь час: може, вибори все-таки провести вчасно (в жовтні 2019-го. – Ред.). Переважив момент: якщо ми дамо цьому парламенту ще пів року, вони ще наголосують кнопкодавством. А на інших шальках було те, що ми зараз швидко навряд чи сформуємо на 100% якісну структуру депутатів”.
До нинішньої Ради теж багато претензій. І вони справедливі. “Ми багато дали приводів, я згоден. Тільки від НАЗК там десяток справ, куча підозр, суди, хабарі… Три підозри в держзраді… Темпи втрати довіри у суспільстві були трошки швидшими, ніж до попередніх скликань…”
“Є широкі дискусії, чи мали бути вибори 31 жовтня [2023 року]. Я підтримую позицію, що мали б. Якби не було війни… Але це перший парламент, який сидітиме овертайм. І невідомо скільки”.
Зі зрадниками та колишніми ОПЗЖ все дуже складно. “Мені теж хотілося б, щоб ми могли з Верховної Ради видаляти зрадників, колаборантів і тих, хто просто не ходить. Згадуючи, що витворяли ОПЗЖ, коли Рабінович співав гімн СРСР, хотілося б, що вони несли за це відповідальність. Але конкретно у Верховної Ради таких механізмів, на жаль, немає. Має бути або втрата громадянства, або вирок суду, або їхня власна заява”.
Потрібні зміни в регламент, які пришвидшать розгляд єврозаконів. “Можливо, на наступному етапі, коли ми відкриємо перемовини (про вступ до ЄС. – Ред.), ми будемо вносити процедурні зміни в регламент, які дозволять швидше проходити єврозаконам. Наприклад, якусь особливу, більш мобільну процедуру розгляду правок в них”.
“Інтеграція європейського законодавства не передбачає жодних змін тексту. Ти береш директиву, перекладаєш українською, вставляєш в закон і ухвалюєш. Яке може бути друге читання? Які тисячі правок?”
США на межі шатдауну. Чи є в України план Б, де шукати гроші. “Мінфін шукає можливості додаткового фінансування з боку третіх країн: Південна Корея, Японія, непоганий трек з Норвегією. Є робота з країнами Євросоюзу. Але наш основний союзник – це МВФ”.
“Якщо ми втратимо МВФ – ми втратимо все, далі як доміно посиплеться. Нам треба тримати з ними дуже високий рівень інтенсивності”.
Що робити всередині країни – величезне питання. “У нас грошей вистачає тільки на армію. Всі податки йдуть зараз на ЗСУ або на те, що можна. Не хотілося б доводити [до урізання соцвиплат]. Думаю, партнери не дадуть нам до такого дійти. Але працювати над ефективністю економіки теж треба… Я впевнений, ми будемо переглядати держбюджет-2024 ще десятки разів. Але треба бути готовими, що в якийсь момент ці рішення будуть ще складнішими, ще більш болючими”.
“У нас є внутрішні ресурси. Звичайно, це детінізація. У нас тільки з контрабанди ми можемо десятки мільярдів гривень на місяць виймати, з ефективного управління державної власності, з приватизації. Там 10 млрд, там 10 млрд – вже і 100 млрд”.
Рада виділила 2 млрд грн на телемарафон. Каже, що він потрібен. “Чи маємо ми під час війни мати єдину точку новин? Я думаю, що маємо. Ми трохи забули, як було в березні-квітні 2022-го, в березні, коли всі дивилися його або слухали по радіо. Тоді це була єдина точка постачання інформації. Ми ж розуміємо, що ситуація може змінюватися, і треба зберігати цю можливість – десь щось сказати важливе людям”.
Вважає, що діяльність Арестовича може нести ризики. “За формою це нормально, це демократія, він може говорити все що завгодно. Питання – куди цей вітер дує. Вітер на демократичні, європейські та толерантні вітрила? Чи це вітер, який нам знову поверне?..”
“Це певні вікна Овертона. Спочатку про “Цоя поважаю, але публічно виконувати не можна”. Потім ми згадаємо Шуфутинського. Згодом будемо дивуватися, чому ми Пушкіна українською перекладаємо, давайте його вивчати в оригіналі. Але де це вікно треба вчасно зупинити… Де закінчується демократія і починається шкода для країни в час війни?”
