На початку листопада на чоловіка в Кропивницькому напали четверо диких кабанів, а у Києві побачили втомлену лань, яка прилягла на території дитсадка.
На щастя, люди і тварини не постраждали.
Але такі випадки, коли звірі виходять у місто, можуть почастішати.
Одна з причин – те, що полювання в Україні заборонено вже півтора року, тому кількість звірів зросла, і вони втратили страх перед людиною, пише ВВС.
Але зустрічі з тваринами не завжди можуть будуть привітними. Лисиці, наприклад, хворіють на сказ, а дикі кабани можуть страждати від африканської чуми свиней.
В Україні цього року зафіксували понад 700 випадків сказу серед тварин, що вже більше, ніж річні показники 2022, 2021 років.
Ми з’ясовували, чому в умовах війни боротися із хворобами у звірів особливо складно, і що може загрожувати людям.
Тварини у несподіваних місцях
Війна згубно вплинула на життя тварин в Україні. Багато тварин через бойові дії загинуло, багато – в тому числі з підтопленої Херсонщини – мігрували в інші регіони, часто для них незвідані.
Скільки це в цифрах, зоологи достеменно не знають.
На початку війни деякі приватні звіринці в зоні бойових дій, не знайшовши кращого виходу, також випустили тварин на волю.
Коли на своєму шляху звірі раптом зустрічають людей, то можуть сильно перелякатися, розгубитися та вибігти, наприклад, на проїжджу частину під машину, розповідає Олексій Василюк з відділу моніторингу в Інституті зоології НАН України.
Можна припустити, що через війну і міграцію таких стресових ситуацій побільшало, каже він.
“Я зараз їду на Закарпаття і дорогою з Києва до Львова побачив на дорозі як мінімум три мертвих лисиці”, – каже під час розмови з ВВС Україна президент всеукраїнської асоціації мисливців і користувачів мисливських угідь Віктор Червоний.
Ситуація з лисицями – особлива.
За даними таксації (підрахунку звірів у лісах), лисиць в Україні з 2021 року побільшало майже вп’ятеро – з 48 до 220 тисяч. Це тривожить, каже національний координатор Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН Олександр Рєвнівцев.
Лисиці часто виходять у місто, розповідає він, і можуть заражати сказом безпритульних собак і котів, яких через війну теж побільшало.
Так само стало більше контактів безпритульних тварин з людьми, які намагаються їх рятувати.
Ситуація зі сказом і африканською чумою
У держагентстві лісових ресурсів підрахували, що за 9 місяців 2023 року в Україні підтвердили понад 700 випадків захворювання тварин на сказ, що вже перевищує річні показники двох попередніх років.
Натомість держслужба з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів оприлюднила статистику за 7 місяців, де зафіксувала 468 випадків.
Виходить, що за вересень і жовтень захворюваність на сказ серед тварин різко зросла.
Найбільше випадків, звітує агентство лісових ресурсів – на Вінниччині та Одещині. Але високі показники також фіксують у Житомирській, Кіровоградській і Львівській областях.
Непокояться і в інших областях, яких немає у цій статистиці. Наприклад, на Дніпропетровщині в 2023 році захворюваність на сказ зросла втричі.
Головна спеціалістка Держпродспоживслужби Вікторія Война розповіла “Суспільному”, що минулого року в тварин зафіксували тільки 9 випадків сказу, а з січня – вже 33.
Тому збільшилася і кількість людей, які постраждали від нападу тварин – “їх понад три тисячі”, заявив у своєму телеграмі голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук.
Ще тривожніша статистика на Харківщині – майже 50 випадків сказу серед тварин.
Восени почастішали випадки сказу в Краматорську, неподалік від зони бойових дій.
Ризик померти від сказу надзвичайно великий, каже МОЗ. Вірус вражає центральну нервову систему і коли з’являються перші симптоми – хворий приречений.
Причому зі статистики держпродспоживслужби випливає, що в людини вищі ризики заразитися від домашніх тварин, ніж від диких. Хоча домашніх можуть заразити дикі.
“Захворіти на сказ може людина або тварина, якщо їх укусить, подряпає або обслинить інфікована тварина. Водночас через кров чи сечу тварин сказ не передається”, – зазначили у міністерстві.
Якщо людину кусає тварина, вона одразу має бігти до медпункту. Їй дадуть безплатну антирабічну вакцину, і це майже в 99% випадків рятує життя, кажуть в МОЗ.
Такою вакциною забезпечена кожна область, пояснили ВВС Україна в МОЗ.
Але, тим не менше, за останні 30 років в Україні від сказу загинуло 67 людей і це найгірший показник у Європі, каже Олександр Рєвнівцев з ООН.
За даними Центру громадського здоров’я, з січня по вересень серед людей підтвердили тільки один випадок сказу, на Вінниччині. І за даними агентства лісових ресурсів, ця людина померла. Смертельним для неї став укус домашньої кицьки, яка після нападу на хазяйку зникла.
Торік летальні випадки траплялися на Житомирщині та Харківщині.
Щодо африканської чуми свиней, то для людей вона загрози не несе, але послаблює імунітет і може стати збудником інших хвороб.
Але у тварин випадки цієї хвороби почастішали. Станом на 1 жовтня 2023 зафіксували 22 випадки, і це завдало багато збитків домашнім господарствам.
Наприклад, коли у вересні в селі Подорожньому на Кіровоградщині зафіксували спалах африканської чуми, там не лише оголосили карантин, а і вимушені були вбити понад 500 свиней.
А у селищі Молодіжному в тій самій області через стрімку загибель 17 тварин фермери умертвили безкровним способом ще 74 поросят – всю привезену партію.
Чому боротися складно?
До війни методів боротьби з хворобами у тварин було два – вакцинація і відстріл, тобто регулювання кількості звірів, які можуть переносити захворювання.
Але після 24 лютого 2022 року, щоб не лякати мешканців і не сплутати мисливців із ДРГ, полювання в Україні заборонили.
Цілий рік не було і вакцинації, тому що вакцини звірам розкидали літаки, а через війну цього робити не можна.
Різко впала вакцинація навіть свійських тварин. Якщо в 2023 році держпродспоживслужба звітує про 41,2 мільйони вакцинованих домашніх тварин, то в 2022 році їх було тільки 4,2 мільйони.
Цього року тварин знову почали вакцинувати, але вже вручну, без авіації, тому обсяги менші.
Від африканської чуми свиней вакцини взагалі не існує.
Мисливці б’ють на сполох і кажуть, що без відновлення полювання хоча би у тилових областях ситуація із захворюваністю тварин може погіршати.
“Зараз заборона полювання – це зрозуміла річ, але є регіони, де треба контролювати кількість диких тварин”, – каже Віктор Червоний.
З ним погоджуються очільники регіонів.
Коли вони повідомляють про збільшення випадків сказу, то пов’язують це із введенням воєнного стану і забороною полювання.
“Тварини заходять на подвір’я людей і становлять загрозу для мешканців”, – каже керівник Вінницької ОВА Сергій Борзов.
У жовтні він повідомив, що в області створять бригаду мисливців для відстрілу червоної лисиці скрізь, крім земель лісового фонду.
Про сезон відстрілювання лисиць з 15 листопада по 31 грудня повідомили і на Івано-Франківщині. Це робитимуть у конкретних місцях і в присутності спеціалістів, у тому числі ветеринара.
Такі заходи необхідні після вакцинації, пояснюють у держслужбі з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів.
Щоб перевірити ефективність вакцини, кажуть у службі, треба дослідити “біологічний матеріал” – чи є збудник сказу, чи виробилися антитіла. Простіше кажучи, необхідно здобути і дослідити тіла мертвих лисиць.
А що, коли не вбивати?
Олексію Василюку з Інституту зоології не подобаються такі нищівні методи.
Кожен раз одне і те саме, каже він і зітхає: “Щойно з’являється сказ, все – треба іти вбивати лисиць”.
“При всій моїй нелюбові до мисливців, я визнаю – сказ є, – каже зоолог. – Але відстрілюючи лисиць, ми боремося з лисицями, а не зі сказом”.
Сказ передається, якщо тварини об’їдають трупи інших тварин, пояснює Василець. Тобто люди могли викинути свого мертвого пса, а лисиця його знайшла, з’їла і заразилася сказом. Якщо хтось зустріне цю лисицю через декілька днів і зажене її в кут, вона може вкусити і заразити ще когось. Або її мертву хтось з’їсть, і тоді сказ піде далі.
“Але тотального зараження сказом усе одно не може бути”, – каже зоолог.
Він погоджується, що через заборону полювання тварин побільшало.
“Але це нормально, хоч і далеко від того, скільки тварин може бути”.
І коли говорять, що побороти сказ можна відстрілом лисиць, каже Василець, то чомусь забувають про їжаків.
“А у них теж може бути сказ – мертвих їжаків можуть з’їсти. Але ніхто цього не згадує, тому що їжачків люблять, і мисливці на них не полюють”.
Водночас він погоджується, що інших методів боротьби зі сказом, крім вакцинації і санітарного відстрілу, ще не вигадали.
Але зоолог сумнівається, чи належним чином контролюють відстріл, чи не вб’ють більше тварин, аніж потрібно.
Найбільша проблема в тому, вважає Василець, що люди відучилися жити з тваринами.
У декількох місцях кабани перелізли огорожу свого маленького національного парку, каже зоолог, і люди вже б’ють на сполох – кабанів забагато.
“Але чому багато? Просто тому, що хтось їх побачив?”
Те саме і з лисицями, кажуть зоологи.
“Кілька разів мене питали про страшне “нашестя лисиць”. Все як завжди: курей крадуть, розривають котів, напевно переносять сказ”, – пише у фейсбуці Олександра Сладкова, яка до 2023 року очолювала управління екології природних ресурсів Львівської мерії.
“Те, що ви восени часто можете бачити лисицю, це не “нашестя”. Просто зараз лисята виростають і ще не вміють знайти собі місце, тому підходять близько до людей”, – вважає експертка.
Зоологи вважають, що звірів треба не відстрілювати, а більше вакцинувати, а також шукати способи захистити від них себе і своїх домашніх тварин.
Наприклад, будувати вольєри для курей, замість того, щоб знищувати лисиць. Вакцинувати домашніх тварин, знати, що дикі тварини в міському середовищі можуть поводитися агресивно і наближатися до них не треба.
Загалом навколо питання, як побороти сказ та інші хвороби в колі зоологів, мисливців та профільних установ дискусії тривають роками.
А у держагентстві лісових ресурсів застерігають: не слід вважати, що природа може впоратися з вірусом сама, без участі людини.
