Про виробництво дронів і технологічну боротьбу з країною-агресором, Ілона Маска, нові сервіси в “Дії”, електронний реєстр військовозобов’язаних, реформу освіти та надійні месенджери – в інтерв’ю РБК-Україна розповів віце-прем’єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Михайло Федоров працює в уряді ще з 2019 року, але сфера його повноважень з часом розширювалася. Окрім вже звичної всім “Дії”, Федоров зараз займається і виробництвом дронів, і боротьбою з росіянами у сфері інших військових технологій і навіть курує реформування освіти в Україні.
“Є певні категорії, підкатегорії, де ми наздоганяємо, є ті, де ми перемагаємо. І насправді це війна, яка розвивається кожного дня”, – описує Федеров поточну ситуацію у miltech-перегонах з росіянами. За його словами, цьогоріч виробництво дронів для ЗСУ збільшилось більш ніж сто разів – але, визнає віце-прем’єр, треба виробляти ще більше.
– Війна з Росією цілком ймовірно затягнеться на непевний час. Наскільки Україна до цього готова технологічно? В яких ще сферах росіяни нас переважають і яким чином ми надолужуємо це відставання?
– В цьому напрямку зараз точно відбувається трансформація. Я для себе бачу такі ключові компоненти.
По-перше, з’являється більше стартапів, мілітарі проектів, які можуть себе реалізувати в новій економіці воєнного часу. І для цього ми створили кластер Brave1. Якщо в тебе є ідея, ти хочеш отримати грант на старт цієї ідеї, подавай заявку, є певний борд, він розглядає заявки, дає безповоротні гранти, є можливість отримати зв’язок з Генеральним штабом, з Міноборони. Тобто вже створена ця інституція, і вона буде працювати. Майже 700 заявок вже подали стартапи, більше мільйона доларів отримали грантів. В наступному році буде збільшуватися фінансування цієї програми в десятки разів.
Друге: потрібно розуміти, що це війна технологій. Сьогодні дрони, РЕБ, захист нашої техніки від дронів ворога, системи ситуаційної обізнаності, спутниковий зв’язок – це важливі компоненти технологічної війни. Тут потрібна максимальна дерегуляція, відкриття ринків, для того, щоб бізнес міг отримати контракти, створювати продукти, масштабувати виробництво. Ми зробили вже такий пілотний проект “Армія дронів”. Ми прийняли десятки постанов, законів, дерегулювали цей напрямок, збільшили фінансування.
І якщо порівнювати цей рік і минулий рік, то більше ніж в 100 разів збільшено виробництво та кількість дронів, які наші Збройні сили, взагалі всі Сили оборони, отримають до кінця року.
Якщо говорити ще про компоненти, то, наприклад, ми в Дія.City також відкрили напрямок військових проектів і сьогодні вони активно інкорпоруються, вже більше ніж 40 виробників БПЛА інкорпорувалися в Дія.City.
Ось так для мене виглядає ця екосистема, яка дозволяє швидко приймати рішення і бачити результати на полі бою від цих політик, які формуються урядом.
– По конкретних видах miltech, де ще у окупантів перевага?
– Історично в Росії потужний РЕБ, радіоелектронна боротьба, у них є цілі підрозділи, які цим займаються, і вони багато років в це інвестували. Але ми також, розуміючи це, аналізуючи російський РЕБ, постійно знаходимо технології, як протидіяти цьому РЕБу. І якраз Brave1, і відкриття ринку РЕБу в Україні, постійні полігони, тестування продуктів дозволяють нам наздоганяти, в деяких напрямках є певна перевага.
Але нам потрібно це масштабувати. Кожна одиниця техніки повинна бути захищена РЕБом. Кожний окоп, кожне місцезнаходження наших воїнів повинні бути захищені РЕБом, аналізувати частоти, на яких літають дрони ворога. Тобто це велика системна робота і це нова, по суті, доктрина сучасної технологічної війни. Тому тут нам потрібно наздоганяти. І ми для цього все робимо. Минулого тижня прийняли революційну постанову, яка відкриває, спрощує дослідну експлуатацію для компаній. Простою мовою, більше українських компаній тепер зможуть офіційно продавати свої продукти державі. Потрібно руйнувати всі вузькі місця, які блокують розвиток приватного сектору.
Якщо говоримо про дрони, то є категорії, в яких нам вдалося отримати перевагу. Це, наприклад, коптери. Ми більше виробляємо коптерів. Уже перевага у нас є.
Є напрямки, де ми зараз побудували виробництво, великі заводи і в нас буде перевага завтра або через місяць. А є напрямки, які нам потрібно допрацьовувати ще по багатьох компонентах, наприклад, у росіян є “Ланцети”. Ця категорія в нас провисала і ніколи не було аналогів, які хоча б трошки наблизилися до “Ланцетів”. Але сьогодні є вже під десяток компаній, які розвивають подібні технології, однак до масового виробництва ще не перейшли. Але це питання місяців, коли ми також наздоженемо в цьому напрямку Росію.
Тобто є певні категорії, підкатегорії, де ми наздоганяємо, є ті, де ми перемагаємо. І насправді це війна, яка розвивається кожного дня. Кожного ранку я отримую інформацію про вражену дронами техніку окупантів, про знищений особовий склад. Також я отримую інформацію щодо частот, наприклад, на яких частотах почали працювати FPV-дрони у росіян, які нові комплектуючі вони почали застосовувати, який зв’язок. І ми все це аналізуємо і далі вже приймаємо рішення і доносимо це рішення до виробників, спілкуємося, консультуємося, що нам потрібно змінити в наших дронах, в наших частотах, в нашому РЕБі для того, щоб продовжувати вести бій в цій війні технологій.
– Ви сказали, що дронів стало більше у 100 разів. Цифра сама по собі вражає, але, думаю, частково вона пояснюється низькою базою порівняння – тому що раніше дронів просто було дуже мало. Але від волонтерів, які займаються темою дронів вже багато років, звучать оцінки, що все одно дронів там треба в десятки, або й сотні разів більше, ніж є зараз. І як один з варіантів – чи можемо ми запозичити якісь окремі елементи з досвіду нашого супротивника, де найпримітивніші дрони складають в ПТУ, в якихось кадетських училищах, тюрмах чи колоніях – це просто простий, примітивний, але ефективний масовий продукт, який вони заганяють на фронт?
– Ми зможемо виробляти більше БПЛА, ніж виробляє Росія, тільки якщо будемо відкривати ринок і давати можливість підприємцям масштабувати виробництво, ніколи жодна інституція, жодна вертикаль не зможе виробляти більше, ніж підприємець, який вміє масштабувати виробництво.
І повірте, у нас є певні категорії дронів, яких ми в минулому році закупали 300 штук, а в цьому році будемо виробляти десятки тисяч. Ми запустили програму, по суті, в березні, і за ці трохи більше, ніж півроку вже результат ось такий. В наступному році він буде набагато більший.
Що стосується ПТУ, профтехосвіти, шкіл і виробництва дронів – ми це плануємо в наступному році і зараз бюджетуємо це, і запускаємо цей процес для того, щоб в кожному районі була школа, де нашим дітям можна в рамках предмету “Захист України” навчитися пілотувати дрон, познайомитися з цією технологією взагалі, зрозуміти, як відбувається розвиток цього напрямку роботизованих технологій. Подібні програми будуть запускатися і в університетах.
Але якщо ми говоримо про масштабне виробництво, де є лінії виробництва, де є певний цикл виробництва, де є системна відгрузка товару і – найголовніше – реакція на зміни технології війни, тому що сьогодні один зв’язок потрібно застосовувати, завтра інший. Сьогодні FPV використовують одну камеру, а завтра потрібно літати на FPV вночі. Вчора не потрібен був ретранслятор для FPV, а сьогодні ми вибили техніку в діапазоні 10 км, нам потрібно збільшувати range, нам потрібні коптери, які будуть ретрансляторами.
Тобто все швидко змінюється і тільки підприємці можуть швидко реагувати на подібні зміни і масштабувати виробництво. Це показує досвід і Першої світової війни, і Другої світової війни, коли збиралися найбільш прогресивні виробники, для них відкривалися всі можливості і вони генерували нові технології для перемоги.
– Одна з головних технологій з українського боку – це Старлінки. Ілон Маск вкотре відзначився заявою про те, що Сполученим Штатам треба покращувати стосунки з Росією, хай і ціною України. Ви особисто переписувалися з Маском, чи ви розумієте, чому він робить ці заяви, з яких мотивів? І друге: така політична позиція Маска якось впливає на роботу Старлінків на війні в Україні? Бо раніше бували прецеденти.
– Старлінки є сьогодні критичною інфраструктурою для війни, це зв’язок, це можливість нашим військовим координуватися, передавати інформацію, використовувати системи ситуаційної обізнаності, тобто швидко розуміти, що відбувається на полі бою і приймати рішення. Тому сьогодні це є базовим компонентом для технологічної війни.
Тому знаєте, мені зручно розділяти Маска на Маска, який видає багато старлінків, швидку логістику і найкращі прайси – і іншого Маска в X.com, який робить різні заяви, які ми не підтримуємо, як і всі в Україні, і для нас взагалі дико чути про те, що він говорить.
Тому я тут буду говорити про першого Маска, який допомагає зі Старлінками. Сьогодні Старлінки працюють, з ними немає проблем. Ми працюємо з компанією SpaceX і їхнім продуктом Starlink. Тобто все рухається нормально. І ми навіть перед майбутніми холодами і новими можливими викликами будемо отримувати нові партії, які закуповуємо завдяки польським колегам, але все таки знаходячись в цій комунікації з компанією SpaceX.
Тому все працює, для нас це важливо і сподіваюся, що все буде працювати.
– Тобто Маск-політолог не впливає на роботу компанії Маска-підприємця?
– США вміють будувати інституції, які впливають на те, як розвивається бізнес і є певна сталість процесів.
– Ви запустили опитування щодо рівня задоволеності послугами “Дії”. 82% українців сказали, що вони задоволені. Це добрий показник, на вашу думку? І ви можете коротко анонсувати якісь наступні великі сервіси в “Дії”?
– Я незадоволений такими показниками, тому що в мене є ціль перед командою, щоб 90% був рівень задоволеності.
У нас є певні послуги, де досить високий рівень оцінки, є ті, де він менший. Ми постійно це аналізуємо, у нас є спеціальний відділ впровадження, ми підгледіли подібний досвід у британському уряді ще Тоні Блера. І ми створили цей відділ, він аналізує постійно і оцінки в режимі реального часу, і фокус-групи проводить. І наші “агенти” отримують послуги для того, щоб пройти шлях клієнта і подивитися на зручність послуг. Тому я розумію, що потрібно покращувати і ми над цим постійно працюємо.
Але ми публічно про це комунікуємо, тому що для нас дуже важливо, щоб українці отримували якісний сервіс. Це не просто слоган на сайті, це наша ідея, яка нас мотивує ходити на роботу і будувати цифрову державу.
Щодо послуг, які ми плануємо запустити. У нас є ціль, і ми майже досягли цієї цілі: цифрувати всі найбільш популярні послуги в нашій країні.
Один із найбільших “монстрів”, якого ми забили за останній час, це зміни місця реєстрації, тому що це була найпопулярніша послуга в нашій країні.
Але ще один залишився монстр. Ми вже приблизилися до нього, і він вже майже впав – це перереєстрація авто. У нас в бета-тесті ця послуга. В найближчі тижні ми запустимо її. Це майже мільйон клієнтів щороку, які купують, передають авто. Ці люди не будуть стикатися з “бігунками” в сервісних центрах.
Також ми плануємо запускати певні сервіси електронного нотаріату. Це також новий етап розвитку цифрової держави. Але в принципі по кожному напрямку будуть нові послуги.
– “Дія.Мілітарі”, тобто цифровізація реєстру військовозобов’язаних. Ви говорили про те, що він наповнений на 90%. Можете максимально доступно пояснити, як це все працюватиме, куди матимуть чи не матимуть доступ ці реєстри, чи це буде в “Дії”, чи якимось чином, наприклад, банківські рахунки людей будуть залучені до цього процесу – бо фейків багато, що їх зможуть блокувати тощо. І питання, яке знову багатьох хвилює: чи будуть повістки в “Дії”?
– Давайте з кінця – не буде повісток у “Дії”. Мені здається, що поки я працюю міністром, то все, про що ми говоримо – ми потім дотримуємося наших слів. Тому можу сказати вам впевнено, що не буде повісток в “Дії”.
Що стосується реєстра “Оберіг” – насправді він вводився в експлуатацію досить довго, наповнювався також довго, але він не з’явився під час повномасштабного вторгнення, він був ще до цього. І, по суті, кожен військомат володіє інформацією про військовозобов’язаних, але цю інформацію зберігає в цих папочках.
По суті, перша задача була – це відцифрувати ці папочки, внести їх в систему, для того, щоб ця інформація була онлайн. І коли ви приходите до військкомату, вона вся була в вашій справі і не потрібно було шукати цю інформацію. Тоді відразу в режимі реального часу зрозуміло для Збройних сил України, а що взагалі відбувається з мобілізацією, а скільки є військовозобов’язаних, а де вони навчалися – тобто для того, щоб робити якесь прогнозування. Цей етап закінчився, більше ніж 90% вже відцифровано саме цієї інформації.
Тепер все буде побудовано таким чином, що коли людина приходить у військкомат, вже відразу інформація знаходиться в цій системі. По суті, це автоматизація роботи військкоматів, яка прибирає ці черги, віконця тощо. Це про сервіс в самому військкоматі.
З іншої точки зору, це про якісні дані, які дозволяють Збройним силам, головнокомандувачу приймати управлінські рішення, скільки людей мобілізувати, хто йому потрібен і так далі.
Також це відкриває можливості відображення якихось документів, якщо ми говоримо про “Дія.Мілітарі”, наприклад, що ви є військовозобов’язаним, якщо це потрібно. Тобто з’являється реєстр, який можна використовувати. Ось в принципі для цього потрібен “Оберіг”.
Як ми бачили це до повномасштабного вторгнення, і я сподіваюся, що це реалізується: є в нас така історія, що коли ви одружуєтесь, наприклад, вам потрібно прийти у військкомат і сповістити про це військкомат. Навіщо, якщо коли ви одружуєтесь, автоматично може ця інформація змінюватися статус в реєстрі “Оберіг” і тоді не потрібно приходити в військкомат, і для багатьох людей знімається певний стрес від цієї події: прийти, стояти в черзі, записатися і так далі. Тому завдяки запуску цього реєстру можна буде уникнути багато таких дій. Непотрібно буде кожного разу приходити в військкомат для того, щоб сповістити його про те, що в вашому житті щось змінилося.
А насправді є цілий закон і там багато правил, коли вам потрібно приходити. Я впевнений, що 90% чоловіків порушували це, тому що вони просто про це не знають.
І я вам скажу, що я вже бачив кількох міністрів оборони, коли ми їх онбордили в цю тему, розповідали про проблематику, що так не може бути, то виявлялося, що кожен з них також повинен отримати штраф за те, що він або одружився і не прийшов, або у нього змінилося місто реєстрації і він там не прийшов і так далі.
– Громадянин, зокрема військовозобов’язаний, як комунікує з цією системою? Через інтерфейс “Дії”?
– Зараз немає жодного інтерфейсу комунікації, тільки через військкомати. Це автоматизація для спілкування з вами співробітника військкомата, йому не потрібно буде бігти і брати папочку з вашими документами.
Напевно, ідеально для того, щоб також спростити процес, зробити певну комунікацію, коли людина зможе ставати на облік онлайн, не потрібно буде приходити у військкомат.
– Чи це є в планах?
– Зараз ми обговорюємо новий план цифрової трансформації Міністерства оборони і як тільки він буде погоджений, будемо про це комунікувати. Поки що наша команда над цим не працює. Наша задача була допомогти запустити цей реєстр, тому що потрібно було купити комп’ютери в кожен військкомат. Ми шукали донорів, купували. Потрібно було допомогти прописати інструкцію цифровізації кожного військкомата. Потрібно було допомогти купити сервер, де буде зберігатися інформація, залучити донорів. Тобто було багато організаційної роботи. Ось зараз почалось активно в Міністерстві оборони все змінюватися. І в мене є оптимізм, що все пришвидшиться.
– Кілька тижнів тому активно розходився фейк, що, мовляв, через запуск цього реєстру людині зможуть блокувати банківські рахунки, якщо у військкомату до неї будуть якісь питання, наприклад, вона не прийде по повістці. Ви можете закрити цю тему?
– Я також бачив цей фейк. Немає нормативно-правових актів, які зобов’язують когось вчиняти такі дії.
– В рамках цифровізації можна буде якимось чином уникати ситуації, коли, наприклад, умовний фаховий айтішник мобілізується і відправляється, скажімо, простим стрільцем у штурмову роту, а, наприклад, людина, котра в 2014-15-му була гранатометником – зараз стає, наприклад, водієм десь у забезпеченні?
– Це класне питання. І ми зараз працюємо над пілотом. Я думаю, за місяць-два ми його запустимо.
Ми хочемо запустити так звану “смарт-мобілізацію”, коли людина самостійно обирає – це навіть не про мобілізацію, людина сама собі обирає – спеціальність, на яку вона хоче мобілізуватися, і не під примусом, а самостійно. Тобто людина вирішила, що вона хоче служити в Збройних силах України.
Ми будемо запускати пілот на операторів дронів, і ця людина обирає, що вона хоче стати оператором дронів, або взагалі служити в роті ударних дронів. Це може бути сапер, водій, всі посади будуть. Людина зможе подивитися, що це взагалі за підрозділ, рота, які зобов’язання, які в тебе є ризики, як ти будеш навчатися.
І найголовніше, що якщо ти залишиш заявку і пройдеш рекрутерів і тести, ти проходиш навчання, ти точно потрапляєш в роту ударних дронів і ти точно потрапляєш на ту посаду, на яку ти мобілізував себе. Це дуже важливо для комунікації між державою і українцями про справедливість, про чесність і про дотримання правил.
І коли це вдасться зробити, ми побачимо, скільки людей будуть мобілізовуватися самостійно, як вони будуть проходити відбір, і як вони після цього будуть служити, і яка буде якість їхньої служби, наскільки вони будуть замотивовані і ефективно все це робити. Це може бути першим пілотом, першим кроком, для того, щоб запустити подібну умовну “смарт-мобілізацію”.
Тому що є люди, які, можливо, хочуть бути штурмовиками або займати інші посади. Але вони хочуть розуміти: мною керує фахова людина, коли я буду в окопі, наді мною буде дрон, поруч буде броньована техніка, мій керівник буде дбати про моє життя і в нього точна якісна ситуаційна обізнаність, для нього моє життя – це найголовніше і він буде про нього дбати, і в мене буде довіра до цього керівника.
Дуже важливо, що повинно змінитися все, і ми в пілоті це передбачаємо. Ти не повинен йти в військомат. Ти проходиш онлайн-тест, ти приходиш в нормальне приміщення до рекрутера, тобі пояснюють ще раз, де ти можеш служити. Ти після цього, якщо ти підходиш по характеристикам, проходиш навчання, в якому ти не просто з базовими речами знайомишся, а тобі розповідають, що таке ситуаційна обізнаність, фахові експерти з поля бою, які керують дронами, де в тебе відбувається інший рівень навчання, і після цього ти вже потрапляєш на поле бою.
Тоді буде інша якість мотивації. Але це гіпотеза. І нам потрібно її протестувати. Ми будемо робити такий пілот. Я сподіваюся, що ми вирішимо всі нормативно-правові проблеми, які є, подолаємо бар’єри і зможемо побудувати такий новий шлях і відтестувати, наскільки це працює ефективно.
– Ця картина, яку ви змалювали, радикально відрізняється від тієї ситуації, яка є зараз, буквально небо і земля. Про який часовий період, якщо все піде успішно, взагалі можна говорити?
– Я думаю, що це питання місяця, два місяці максимум.
– Онлайн-опитування, які регулярно проводяться в “Дії”, в перспективі можуть перерости в щось більше чи серйозніше, маю на увазі використання в якомусь вигляді і форматі під час виборів, котрі у нас колись відбудуться? Принаймні на рівні обговорень в команді ця ідея обговорюється?
– Я про це вже неодноразово говорив, що це питання не обговорюється, тому що для цього потрібно рішення парламенту, потрібно рішення Центральної виборчої комісії, для цього потрібно провести інтеграцію “Дії” з реєстром виборців, для цього потрібно почати нові великі організаційні проекти.
Ми дійсно розвиваємо в “Дії” опитування. Ідеально, якщо, наприклад, ми могли б використовувати подібні інструменти для виборів до Ради правосуддя, щоб обирати членів наглядових рад в рамках реформи освіти, які будуть обирати ректорів і так далі.
– Але не депутатів, не президентів.
– Для цього потрібно, щоб парламент поставив задачу і Центральна виборча комісія. Але є багато інших інструментів, де можна використовувати пряму електронну демократію. І враховуючи, в яких умовах ми знаходимося під час повномасштабної війни, я впевнений, що цей інструмент буде достатньо ефективним.
– Ви анонсували велику реформу вищої освіти, яка, зокрема, передбачає ліквідацію вечірньої і заочної форм навчання. Коли вона може запрацювати на практиці і що буде з тими людьми, які вже зараз навчаються на вечірній, на заочній формі? Або ще за старими правилами вчаться на магістрів тощо? Як відбуватиметься транзит?
– Звичайно, що ці люди зможуть закінчити навчання за тими правилами, за якими навчалися. Для цього взагалі потрібно, щоб законопроект був підтриманий парламентом.
Але якщо ми хочемо, щоб цінність вищої освіти, якість вищої освіти була на високому рівні, для того, щоб деякі вищі навчальні заклади не займалися продажем дипломів, для того, щоб наша освіта перейшла на інший напрямок, нам потрібно робити таку масштабну трансформацію.
Є ще й інші питання. Це правила обрання ректорів, це модель фінансування вищих навчальних закладів, це питання державних місць, фінансування цього напрямку. Тобто є багато ще складових, які потрібно зробити для того, щоб вищі навчальні заклади почали між собою реально конкурувати, для того, щоб там з’являлися менеджери, які здатні робити трансформації вищих навчальних заходів, розвивати науку, монетизувати це і, врешті-решт, покращувати якість вищої освіти.
Тому що для нас розвиток людського капіталу є, по суті, єдиним виходом, єдиною можливістю для того, щоб не тільки збільшити наш ВВП в десятки разів і жити взагалі на іншому рівні, а й для того, щоб трансформуватися в технологічному напрямку, будувати інноваційну економіку, яка буде дозволяти боротися з таким ворогом, який буде постійно знаходитися поруч з нами.
– Соціальні мережі і месенджери, тут є два питання. Перше – Facebook. Чи в принципі можна вирішити проблему хронічних банів українських користувачів і досить активного поширення антиукраїнського, проросійського контенту. Друге – Telegram. Чи справді цей месенджер є небезпечним, як про це дуже багато і часто говорять і пишуть, враховуючи, що сама ж українська влада максимально активно його використовує в комунікації з населенням?
– Facebook взагалі має іншу ситуацію, якщо порівнювати з тим, що було рік-півтора тому, коли блокувався, таке було відчуття, кожен другий допис. Ми багато спілкувалися з Facebook, і вони змінюють алгоритми. Сьогодні ситуація набагато краща, але є ще поле для оптимізації. Вони обіцяють, що над цим постійно працюють, алгоритм навчається. Тобто, скажімо так, соціальні мережі не були готові до такої масштабної війни в 21 столітті і до тих інформаційних атак, які відбуваються з території Росії. Тому все це змінюється і ситуація сьогодні, я оцінюю, вже набагато краща, ніж була до цього.
Що стосується Telegram, блокувань в Telegram. Я не дуже вірю, що на технічному рівні це можна, по-перше, зробити. По-друге, я думаю, що ми як люди, які борються за свободу і нагадали всьому світу, що за свободу потрібно боротися, – ми не дуже любимо, коли щось блокують.
У нас немає конкретних причин, щоб більше копати в цьому напрямку, тому що Росія гонить пропаганду по всім напрямкам, використовуючи світові медіа і створюючи різні події.
Це не ми приймаємо рішення про блокування, є у нас регулятор, який цим займається. Але я не бачу як це можна зробити технічно і не думаю, що буде позитивна реакція від суспільства на цю дію, по-третє, я не розумію до кінця, яка ціль у цього.
– Твердження про те, що Telegram в тій чи іншій мірі, повністю або частково, є підконтрольним російським спецслужбам, має під собою зміст?
– Це потрібно питати у наших спецслужб, я такою інформацією точно не володію. Я думаю, що якщо людина задає собі такі питання, або переживає, то потрібно користуватися іншими месенджерами.
Військові, як мінімум, мені здається, майже не використовують Telegram, використовують активно Signal. І громадяни, хто за це переживає, можуть також це використовувати. У нас, слава богу, є великий вибір різних месенджерів.
Але з точки зору державної безпеки, це також питання до розвідки, до Ради національної безпеки. Я особисто, моя особиста думка – я не бачу якихось причин робити якісь дії, пов’язані з блокуванням.
– Якими месенджерами українцям варто користуватись, а якими не варто? Або які кращі, а які гірші – ваша порада?
– Російські соціальні мережі, слава богу, в нас заблоковані, але знаєте, все одно я іноді зустрічаю людей, у яких на телефонах встановлені різні соціальні мережі.
В жодному разі ви не можете використовувати російські соціальні мережі. Це максимально небезпечно.
Якщо говоримо про всі інші, то вони всі у нас працюють в Україні. Тому звичайно, з точки зору шифрування, передачі інформації, Signal є, напевно, топовим. Багато робить в напрямку безпеки WhatsApp, Trema і Telegram, про який ми з вами говорили.
В такому порядку, як я назвав. Ще Facebook Messenger, перед Telegram.
– Якусь сенситивну переписку варто довіряти Telegram чи за наявності альтернативи краще її перенести в месенджер, який вище по списку?
– Дивіться, мені потрібно уважно ставитися до того, що я говорю. Я не хочу кидати слова на вітер. Я не робив технічного аудиту жодних соціальних медіа або месенджерів. Я вам сказав особисту думку. Але від технічного аудиту може змінюватися порядок цих соціальних платформ.
Але в принципі є правила, які потрібно використовувати, тоді можна бути на 99% певним, що все буде добре з вашою інформацією. Якщо ви будете використовувати режим локдауну на вашому смартфоні, у вас буде двофакторна авторизація, на контракті сімкарта, хмарний пароль, і ви не будете відкривати різні лінки від невідомих вам людей, просто ці речі зробите, то вже дев’яносто, а може і більше відсотків, що у вас все точно буде добре.
– Ви бачите загрозу від зростання популярності анонімних Telegram-каналів?
– В цьому є велика загроза, тому що Росія активно використовує це для дезінформації. Тому нашій країні потрібно більше уваги приділяти цифровій грамотності, медіаграмотності. Я сподіваюся, що з’явиться міністр інформаційної політики, для якого це буде питання номер один, тому що дійсно з’являється багато анонімних Telegram-каналів. Але добре, що у кожного українця є можливість підписуватися або відписуватися від каналів і там немає алгоритму, коли тобі потрапляє у стрічку різний контент. В цьому перевага.
Але є багато інших викликів у інформаційній політиці. Наприклад, мене досить непокоїть питання, що на Youtube тобі важко знайти найбільш популярні мультфільми українською мовою, а контент в основному російською мовою.
І є багато інших викликів, на яких ми з вами, як люди, які займаються 24/7 своїми професійними питаннями, не звертаємо уваги, але які впливають на наше оточення і над якими потрібно працювати.
Тому в нас повинна з’явитися потужна інформаційна політика: що ми будемо робити, щоб протидіяти російській пропаганді, починаючи від Telegram-каналів, закінчуючи мультфільмами на Youtube.
– Наскільки, за вашими оцінками, українська телеком-індустрія ліпше підготувалася до осінньо-зимового сезону потенційних обстрілів, аніж минулого разу? Які були помилки тоді і як їх врахували чи не врахували цьогоріч?
– Набагато краща ситуація, тому що все-таки пройшов певний час. Було питання кількості генераторів, батарей для базових станцій, яких 35 тисяч. Було рішення Ради національного безпеки ще в минулому році, але не все можна було виконати через логістику або бюрократичні питання всередині самих компаній.
За цей час ці питання вирішені, більшість з них, зараз регулятор провів аудит, є у певних операторів проблеми в певних регіонах. Але батарей більше, генераторів більше, всі найбільш сенситивні локації зарезервовані, більше Старлінків додатково. Плюс оператори фіксованого зв’язку активно починають використовувати технологію Xpon, яка дозволяє, щоб інтернет працював, навіть якщо немає світла у вас в квартирі.
