Під час пандемії бестселерами лікарських засобів в Україні, які демонстрували найбільше зростання, були антитромбоцитарні препарати та засоби для лікування органів дихання. У 2020 та 2021 роках їхні продажі зростали ледь не на 50%. Утім, через війну у нас новий фаворит – антидепресанти.
Наскільки цей сегмент зростав, коли весь фармринок падав? Чому і коли в деяких категоріях антидепресантів зростання досягало 100%? Чи стане нинішнє зростання стимулом для розвитку українських виробників? І скільки вони можуть заробити на лікуванні ментальних хвороб українців за підсумками 2023 року? Про все це — в матеріалі LIGA.net.
Антидепресанти: шалений попит, шалене зростання продажів
За результатами дослідження Gradus Research, з початку великої війни з симптомами тих чи інших психічних розладів стикнулися щонайменше 39% українців. І лише 13% з них звернулися за професійною допомогою. Втім, саме вона стала основною причиною, чому український ринок антидепресантів за півтора року суттєво зріс.
За словами гендиректорки аналітичної компанії SMD Ірини Горлової, у 2023 році споживання антипсихотиків, антидепресантів та заспокійливих в Україні зросло приблизно на третину. Водночас споживання транквілізаторів (використовуються для лікування тривожності) зросло лише на 10%. Ймовірно – через складнощі виписки, адже вони належать до переліку сильнодійних лікарських засобів та прекурсорів, пояснює Горлова.
Схожі цифри назвали у пресслужбі фармацевтичної компанії “Фармак” Філі Жебровської. Там розповіли, що за період війни антидепресанти зросли у кількості продажів на 29%. На ринку є окремі препарати, які демонструють ріст споживання у понад 100%. За перше півріччя 2023 року фармацевтичні компанії продали в Україні понад 3,6 млн пакувань засобів, що діють на нервову систему.
Зростання продажів антидепресантів відбувалося дуже нерівномірно. Наприклад, Ірина Пальона, радник з медичних питань корпорації “Артеріум” Костянтина Жеваго, зауважила: якщо порівнювати рівень продажів цього сегменту у 2022 році з 2021-м, то торік він зріс лише на 2% у натуральному вимірі (в пакуваннях). Проте вже у першому півріччі 2023 року зростання сегменту антидепресантів в пакуваннях склало 23%, порівнюючи з першим півріччям 2022 року.
Ірина Горлова пояснює: спочатку від ментальних наслідків війни українці рятувалися за допомогою безрецептурних лікарських засобів. За її словами, порівнюючи з іншими державами, для України характерний дуже високий рівень вживання під час тривожних станів барбітурат-вмісних комбінованих ліків (типу корвалолу, барбовалу), які продаються без рецепта. У березні-квітні 2022 року їхні продажі зросли вдвічі відносно 2021 року. Попередній пік був у березні 2020 року – на початку паніки, спричиненої пандемією СOVID-19.
“А от споживання рецептурних психотропних ліків у перерахунку на 1000 осіб населення у 2022 році в цілому практично не зростало. Лише під кінець 2022 року намітилася тенденція до зростання, а у 2023 році спостерігається вже суттєве зростання – з 6,7 добової дози на 1000 осіб населення на добу у 2021 році до 8,1 добової дози у 2023-му”, – зазначила вона.
СЕО мережі аптек “Подорожник” Тарас Коляда розповідає, що найбільше продажів препаратів категорії “здоров’я нервової системи” відбулося у березні та квітні 2022 року, а найменше – у вересні та грудні 2022 року. Водночас виробники зауважують: березень під час війни у плані продажів має ледь не сакральне значення. Наприклад, у компанії “Фармак” розповіли, що пік продажів березня 2022 року повторився і в березні 2023 року.
“Втім, потрібно врахувати, що навесні 2022 року попит зростав на більш “легкі” заспокійливі, а у 2023-му став збільшуватися попит саме на антидепресанти”, – розповіли LIGA.net у “Фармак”.
Щоб правильно оцінити масштаби зростання ринку антидепресантів, потрібно врахувати, що суттєве збільшення продажів в цій категорії відбувалося на тлі загального падіння фармацевтичного ринку, який скоротився з кількох причин.
По-перше, через те, що в результаті міграції в Україні відчутно зменшилася кількість населення. Крім цього, через низьку купівельну спроможність населення, яке почало економити й на ліках.
Директор з продажів і маркетингу представництва північномакедонської фармкомпанії Alkaloid Артем Матвєєв пояснює: за підсумками 2022 року роздрібний ринок лікарських засобів скоротився на 6%, а сегмент антидепресантів, за його оцінками, в цей час показав зростання на 16%.
У першому півріччі 2023 року ситуація аналогічна: якщо ринок в цілому зріс на 23%, то антидепресанти обігнали ринок рівно вдвічі – зросли, за його підрахунками, на 46%. Матвєєв упевнений: якби в останні півтора року з України не виїхали декілька мільйонів українців, зростання ринку антидепресантів склало б щонайменше 70%.
Чим далі війна, тим більше продажів
Опитані LIGA.net експерти та учасники ринку впевнені: безпосередній вплив на позитивну динаміку ринку антидепресантів, безумовно, має війна. Тарас Коляда пояснює: люди зрозуміли цінність свого життя та здоров’я й почали уважніше ставитися до себе.
“Вони більше хочуть піклуватися про своє самопочуття і усвідомили, що психологічне здоров’я так само важливе, як і фізичне”, – зауважує він.
Ірина Пальона також зазначає, що вплив війни на психоемоційне здоров’я населення – один з тих її наслідків, який актуальний і під час воєнних дій, і після їхнього завершення. Тобто через повномасштабне вторгнення ринок зростатиме й надалі.
Про це свідчить досвід інших країн, які тривалий час переживали війну. Так, у 2004 році в Афганістані провели багатоетапне опитування населення, до якого долучилось декілька тисяч респондентів віком від 15 років. Відтак, симптоми депресії виявили у 67,7% респондентів, симптоми тривоги – у 72,2%, посттравматичного стресового розладу (ПТСР) – у 42%.
“Люди з інвалідністю та жінки мали гірший стан психічного здоров’я. Зазначалось, що був значний зв’язок між станом психічного здоров’я людини та травматичними подіями, які їй довелося пережити. Відтак, у країнах, де люди переживають війну, існує ризик збільшення захворюваності та поширеності психоемоційних розладів”, – розповідає Пальона.
Втім, в Україні зростання ринку антидепресантів відбувалося і з інших причин. Зокрема, цьому сприяло загальне зростання цін на лікарські засоби. Так, за підрахунками Артема Матвєєва, під час війни антидепресанти у середньому зросли в ціні на 22%, притому що в середньому по ринку лікарських засобів зростання склало майже 40%.
“Виробники намагаються суттєво не підвищувати ціни, адже це може призводити до падіння попиту”, – зазначає він.
За підрахунками Ірини Горлової, зростання цін було, але не настільки суттєве. Наприклад, у нинішньому році середня ціна добової дози для психотропних засобів загалом складає 23 грн. У 2022 році — 22 грн. Середня ціна добової дози антипсихотиків у 2022 році становила 15 грн, а зараз — 17 грн. Для транквілізаторів ціна середньої добової дози у нинішньому і минулому роках складає 88 і 84 грн, а для антидепресантів — 12 і 11 грн відповідно.
“Переважна більшість психотропних ліків вже вийшли з періоду патентного захисту, тобто вони доступні у генеричних версіях за доступними цінами. Зокрема, від вітчизняних виробників. Лише 4 наявні речовини з 22, що забезпечують 80% всього обсягу споживання психотропних препаратів, представлені сьогодні лише одним препаратом, всі інші мають альтернативи. Це пояснює цінову доступність”, – говорить Горлова.
Чим лікують ментальне здоров‘я українці під час війни
За словами Ірини Горлової, до війни споживання антидепресантів в Україні було менше середньосвітового майже у 10 разів, транквілізаторів – у 5 разів, заспокійливих – вчетверо, антипсихотичних засобів – удвічі. Це пов‘язано зі ставленням суспільства до психічних захворювань, стигматизації розладів психіки та поведінки, а також небажанням звертатися до психіатра, яке тягнеться ще з радянських часів “каральної психіатрії”. Ситуація, за її словами, змінюється на краще дуже поступово. І навіть зараз, попри зростання ринку через війну, антидепресантів українці споживають в рази менше, ніж у світі.
“Також причина низького рівня споживання — в недостатній компетенції лікарів первинної ланки щодо діагностики та лікування тривожно-депресивних розладів. У нас їх проводять психіатри. Але досвід інших країн свідчить, що суттєвого прогресу можна досягти лише за умови залучення у діагностично-лікувальний процес лікарів первинної ланки”, – зауважує Ірини Горлова.
Ще одна перешкода до ширшого застосування психотропних ліків — внесення більшості лікарських засобів класу транквілізаторів, які мають сильну протитривожну дію, до списку сильнодійних речовин і прекурсорів.
“Виключення – місцево розроблені наявні речовини. Наприклад, гідазепам, що є лідером ринку, який не внесено до переліку сильнодійних і прекурсорів, що значно полегшує доступ населення до нього”, – пояснює Горлова.
За її словами, серед антидепресантів лідерами у продажах у грошовому вимірі є препарати на основі таких речовин, як есциталопрам, сертралін і міансерин. Вони лідирували і до війни, а зараз тільки збільшують свої частки. А от у натуральному вимірі, пояснює Горлова, найбільше споживається амітриптиліну – близько 46% всіх продажів.
“Але потрібно врахувати, що цей препарат в Україні часто використовують не для лікування депресивних розладів, а як снодійне поза показаннями. У грошовому вимірі амітриптилін дає загалом 5% продажів”, – зазначає директор SMD.
Щодо виробників найпопулярніших антидепресантів, то тут, за словами Артема Матвєєва, поступово встановлюється паритет. За півтора року війни у грошовому вимірі частка імпортних антидепресантів скоротилася на 5% – з 70% до 65%.
Але якщо дивитися на продажі в пакуваннях, то українські ліки на кілька відсотків навіть випереджають імпорт. До того ж починаючи з кінця 2021 року сегмент антидепресантів входить в програму реімбурсації (відшкодування вартості ліків) “Доступні ліки”. Там він представлений виключно українськими фармкомпаніями, які виробляють препарати на основі діючої речовини амітриптилін і флуоксетин, пояснює Ірина Пальона.
Загалом, на сьогодні виробництвом антидепресантів займається шість вітчизняних фармкомпаній. За обсягом виробництва провідні позиції серед них займають харківські виробники “Здоров’я народу” та фармкомпанія “Здоров’я”, записані на півдесятка різних компаній та фізосіб. А також “Фарма Старт”, що входить у швейцарську Acino Group. За підсумками 2022 року, вона – єдиний український виробник у десятці фармкомпаній, що реалізували найбільшу кількість антидепресантів. За цей період обсяги її виробництва у грошовому виразі склали близько 180 млн грн.
Куди зростати далі
За підрахунками консалтингової компанії “Бізнес-Кредит”, у 2022 році об‘єм українського ринку антидепресантів склав 1,1 млрд грн. На думку Артема Матвєєва, з огляду на те як зростає ринок протягом 2023 року, за його підсумками, ринок може збільшитися ще на 25%. І поки що на ньому буде комфортно і закордонним, і вітчизняним виробникам.
Утім, в останніх перспектив для зростання сьогодні дещо більше. По-перше, через програму реімбурсації, куди сьогодні входять тільки вітчизняні амітриптилін і флуоксетин. На ринку допускають, що у найближчому майбутньому програму розширять, включивши в неї ще 1-2 діючі речовини, ліки на основі яких виробляють зокрема й українські компанії.
По-друге, через те що 9 із 20 міжнародних непатентованих препаратів ще не мають жодного вітчизняного аналога, українським виробникам є сенс нарощувати частку ринку шляхом входу в нові діючі речовини.
Але чи будуть вони робити це саме зараз? За словами Артема Матвєєва, з технічної точки зору, виробити пігулку або капсулу у вітчизняних фармкомпаній проблем немає взагалі. На наших заводах встановлене здебільшого таке саме обладнання, як і в розвинених країнах. Але питання насамперед в інноваціях, у розробці, у створенні нових продуктів, а також в інвестиціях, які для цього потрібні. Не факт, що українські виробники до них зараз готові.
“І це стосується всього фармринку, а не лише групи, що обговорюється. Інвестиції у виробництво та виведення ринку після всіляких випробувань нового продукту, зазвичай, становлять мільярди доларів”, – підсумував Матвєєв.
