П’ять приміщень Миколаївського краєзнавчого музею через обстріли з боку російської армії та пошкодження були недоступними для відвідувачів з лютого 2022 року.
Але зараз роботу археологічної експозиції поновили.
Про це повідомляє «Суспільне Миколаїв» з посиланням на виконуючу обов’язки директорки Миколаївського обласного краєзнавчого музею Ельвіру Єлізарову.
Під час повномасштабного вторгнення в приміщення краєзнавчого музею шість разів влучали снаряди та їх уламки. Музей призупинив свою роботу наприкінці лютого 2022 року. Перші після перерви відвідувачі зайшли у березні 2023 року.
“Музей працював на тимчасових виставках, на різних організаційних моментах унікальних: робота з дітьми й навіть з дорослими. Ось це відіграло свою роль”, — говорить Ельвіра Єлізарова.
Археологічний комплекс почали відновлювати три місяці тому. Участь брали наукові співробітники, художники та археологи.
“Дуже багато було зроблено ремонтних робіт, я маю на увазі ремонтно-реставраційні роботи, тому що, на жаль, під час обстрілів деякі речі вже потребували того, щоб попрацювали реставратори”, — розповідає провідна наукова співробітниця Миколаївського обласного краєзнавчого музею Наталя Гаркуша.
У залах розмістили експозицію, яка розповідає про життя людей на території сучасної Миколаївщини від епохи Верхнього Палеоліту до Середньовіччя. Представлено 4650 експонатів.
“Серед усього, що тут є, я рекомендую звернути увагу на колекцію чорнолакової кераміки, скіфський матеріал з розкопок курганів, сарматський матеріал з розкопок курганів. Це, безумовно, шикарна колекція з городища Дикий Сад, колекція знарядь з бронзи”, — говорить заступник директора Миколаївського обласного краєзнавчого музею Валерій Чернявський.
Під час робіт виникла ідея змінити експозицію. В основі — одне з давньогрецьких торговельних суден, яке знайшли археологи на Кінбурнській косі у 2014-2015 роках. По кресленнях відтворили приблизно половину 13-метрового корабля. Екіпаж з трьох-чотирьох купців прямував з острова Кос, каже археолог Олександр Смирнов.
“Проходив через Аттику, через Афіни; потім через територію сучасної Туреччини – Босфор і Дарданелли, з заходом до Сінопа; потім – з заходом до Кавказьких гір – це сучасна Грузія, Колхіда; потім вже – Крим, і йшов до Ольвії”, — розповідає Олександр Смирнов.
За словами археолога, купці везли сінопські та колхідські амфори. Особливе місце в експозиції належить іншому елементу вантажу.
“Кратероподібний сосуд (посудина), який представлений також у нашому музеї і аналогів якому ми не можемо знайти в інших музеях світу. Скоріш за все, до наших Ольвійських храмів їхала спеціальна посудина, виготовлена митцями з Аттики для Ольвійських храмових комплексів”, — розповідає Олександр Смирнов.
Як повідомляло Інше ТВ, Від археолога до командира роти: історія миколаївця Олександра Смирнова, який вийшов з оточення у 2014-му і нині в строю (ВІДЕО)
