Цвинтарі Пекіна перетворюються на вертикальні та цифрові для економії місця. Зіштовхнувшись зі швидким старінням населення та дефіцитом землі, китайська столиця запустила проєкт кладовищ з електронними екранами замість надгробків.
Liga.Tech публікує переклад матеріалу Bloomberg про те, як у Китаї зʼявилися кладовища майбутнього.
Новий тренд у похованні
Коли помирає мешканець Пекіна, його тіло зазвичай кремують, а прах ховають під могильним каменем на одному з кладовищ міста. Після поховання родина та друзі збираються там, щоб запалити свічки та пахощі, і таким чином віддати свою шану.
Чжан Інь, 40-річна жителька Пекіна, обрала зовсім інший обряд поховання для своєї бабусі, яка померла на початку 2023 року. Її прах зберегли у ніші на кладовищі Тайцзию в Пекіні, яка виглядає майже як банківський сейф. На дверях шафки розміщено електронний екран, на якому відображаються фотографії та відео померлої людини. Він замінює традиційний надгробок. Так китайські сімʼї одночасно економлять землю та слідують тренду більш персоналізованого поховання.
“Традиційні кладовища розташовані на відкритому повітрі, під вітром та сонцем, — каже Чжан. – Якщо ви приведете туди своїх дітей, вони побачать лише голі могили, які для них не мають значення. А на цифрових кладовищах сім’ї можуть разом роздивлятися фотографії померлих родичів у залі”.
? Instead of headstones, these cemeteries have electronic screens.
— Bloomberg Quicktake (@Quicktake) August 21, 2023
Beijing is taking its cemeteries into the digital age as China faces a rapidly aging population and land scarcity. But what exactly does a digital cemetery look like? https://t.co/sRRhoSQS03 pic.twitter.com/WRIc1wuOB1
Чжан каже, що її дідусь дозволив цифрові похорони дружини – він відкритий до нового. Водночас, за збігом, номер ніші, де зберігається прах бабусі Чжан, дублюється з номером її будинку.
І місцеві органи влади, і похоронні компанії в Китаї експериментують із новими способами проведення похоронних обрядів, оскільки країна стикається з дефіцитом землі та швидким старінням населення. За даними Національного бюро статистики, у 2022 році щорічна кількість смертей зросла до 10,4 мільйона, що на 6,7% більше, ніж 2016-го. Влада заявила, що Пекін намагатиметься скоротити загальну площу кладовищ до приблизно 70% від їх нинішньої площі до 2035 року. Країна наполягає на нових формах поховання, щоб заощадити місце.
Beijing Jiuli Digital Technology Co., постачальник ритуальних електронних послуг, співпрацює з містом та кладовищами для переведення похоронної індустрії в інтернет. Але потрібно буде, щоб минуло кілька поколінь, аби онлайн-ритуали отримали врешті-решт те саме значення, що й традиції, які існують упродовж століть.
Китайська влада вважає перехід необхідним кроком для збереження землі та зниження витрат. З населенням 1,4 мільярда людей Китай є лідером у світі за попитом на ритуальні послуги: розмір його ринку у 2020 році становив 258 мільярдів юанів ($35,6 млрд або 1,3 трлн гривень), а до 2026 року, згідно зі звітом консалтингової компанії Huaon Ican, він досягне 411 мільярдів юанів.
Цифрові спогади
Пекін не перше місто в Китаї, яке заохочує “оцифрування” похорон. У серпні 2022 року у Шанхаї міська влада відкрила цифрове кладовище разом з Fu Shou Yuan International Group Ltd., провідним постачальником послуг похоронних технологій. Серед цих послуг – галереї з прижиттєвими фото померлих для онлайн-меморіалів.
Віцепрезидент Fu Shou Yuan Джин Лейї каже, що мета роботи компанії – обʼєднати в одне ціле памʼять про кожну людину для майбутнього. Це допоможе нащадкам дізнатися, ким була людина, що померла, більше зрозуміти її особистість. Епоха вкладення грошей “лише у придбання землі та камені” для поховань скоро закінчиться, вважає Джин. Імовірно, більше грошей буде витрачено на науку і технології та емоційний досвід кладовищ.
Менше землі – менша ціна
Доступність є однією з найпривабливіших сторін цифрового кладовища. Середній цифровий похорон коштує приблизно 56 000 юанів (285 000 гривень) на кладовищі Тайцзюй у Пекіні. Традиційне поховання в тому ж районі коштує утричі дорожче. За даними Beijing Jiuli Digital, з початку року в Пекіні було продано понад 500 цифрових ділянок із приблизно 7000 доступних місць загалом.
Більшість людей, які померли в Китаї, кремують, але деякі китайці все одно купують ділянку землі, щоб поховати прах близької людини на знак поваги. Водночас поховання тіл заборонено в більшості регіонів країни з метою збереження землі.
Згідно зі звітом Sun Life Financial Inc за 2020 рік, середня вартість похорону в Китаї становить 5555 доларів США (204 800 грн), що дорівнює приблизно 45% середньої річної зарплати.
Цифрове кладовище площею 20 квадратних метрів вміщує понад 150 ділянок. На звичайному кладовищі на такій самій площі вмістяться лише шість поховань. Ще гостріша ситуація – у Гонконзі, де поховання у нішах великих колумбаріїв давно стало нормою. Нещодавно у місті відкрили перший приватний вертикальний колумбарій у сучасній будівлі.
Мавзолей для цифрових двійників
Використовуючи технологію цифрових двійників, Fu Shou Yuan відкрила у Шанхаї онлайн-мавзолей. Проєкт “Рай на хмарині”, який є частиною цього онлайн-світу, дозволяє клієнтам створювати віртуальні острови із зображеннями людини, цифровими активами, звуковими файлами тощо.
Користувачі можуть налаштовувати погодні умови та рослини на “острові”, і навіть створювати віртуальних домашніх тварин для покійника. Завдяки відтворенню голосу померлого та його образу близькі можуть взаємодіяти з цифровою копією людини, що вже не живе, ділитися з нею історіями свого життя та передавати сімейну історію наступним поколінням.
Програмну частину забезпечує Unity, механізм для розробки ігор і застосунків, який використовується у 70% мобільних ігор у всьому світі. Компанії разом працюють над створенням реалістичних цифрових зображень людей. Вже випущено 3D-версію покійної місцевої медіаперсони Цао Цзінсін.
Такі технологічні досягнення приваблюють молодь у галузь. За останні кілька місяців хештег Funeral Major Has 100% Employment Rate (похоронний агент має роботу на 100%) у місцевій соцмережі Weibo зібрав 200 мільйонів переглядів. Багатообіцяльні можливості працевлаштування призвели до зростання кількості вступників на програми, пов’язані з похоронами, у деяких коледжах. Водночас у Китаї спостерігається рекордний рівень безробіття серед молоді.
Найбільша проблема, з якою стикаються кіберкладовища, за словами дотичних до сфери фахівців, — це традиційне китайське сприйняття смерті. Китайці історично були менш відкритими для обговорення смерті порівняно із західними країнами. Але молодь може ухвалювати більш сучасні рішення – їх не хвилює феншуй.
