Штучний підсолоджувач аспартам є «можливим канцерогеном», але він залишається безпечним для споживання у вже узгоджених кількостях.
Про це свідчать дослідження від двох груп Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Аспартам – це штучний (хімічний) підсолоджувач, який з 1980-х років широко використовується в різних продуктах харчування та напоях, включаючи дієтичні напої, жувальну гумку, желатин, морозиво, молочні продукти, такі як йогурти, сухі сніданки, зубну пасту та ліки, такі як краплі від кашлю та жувальні вітаміни.
“Рак є однією з головних причин смертності в усьому світі. Щороку від раку помирає 1 з 6 людей. Наука постійно розширюється, щоб оцінити можливі фактори, що ініціюють або сприяють розвитку раку, в надії зменшити ці цифри і людські жертви”, – сказав д-р Франческо Бранка, директор Департаменту харчування та безпеки харчових продуктів ВООЗ. “Оцінка аспартаму показала, що, хоча безпека не викликає серйозних занепокоєнь у дозах, які зазвичай використовуються, були описані потенційні ефекти, які необхідно вивчити за допомогою більшої кількості і більш якісних досліджень”.
Обидві організації провели незалежні, але взаємодоповнюючі дослідження для оцінки потенційної канцерогенної небезпеки та інших ризиків для здоров’я, пов’язаних зі споживанням аспартаму. Це був перший раз, коли IARC оцінювала аспартам, і третій раз для JECFA.
Після огляду доступної наукової літератури обидві оцінки відзначили обмеженість наявних доказів щодо раку (та інших наслідків для здоров’я).
МАІР класифікувала аспартам як потенційно канцерогенний для людини (група 2B) на основі обмежених доказів виникнення раку у людей (зокрема, гепатоцелюлярної карциноми, яка є різновидом раку печінки). Також були обмежені дані щодо раку в експериментальних тварин і обмежені дані щодо можливих механізмів виникнення раку.
JECFA дійшов висновку, що проаналізовані дані не вказують на достатні підстави для зміни раніше встановленої допустимої добової норми споживання (ДДН) аспартаму 0-40 мг/кг маси тіла. Таким чином, комітет підтвердив, що для людини безпечно споживати аспартам у межах цієї норми на добу. Наприклад, якщо в одній банці дієтичного безалкогольного напою міститься 200 або 300 мг аспартаму, то дорослій людині вагою 70 кг потрібно споживати більше 9-14 банок на день, щоб перевищити допустиму добову норму, за умови, що вона не отримує аспартам з інших харчових джерел.
Ідентифікація небезпеки МАИР є першим фундаментальним кроком до розуміння канцерогенності агента шляхом визначення його специфічних властивостей і потенціалу спричинення шкоди, тобто раку. Класифікації МАВР відображають наукові докази того, чи може агент викликати рак у людини, але не відображають ризик розвитку раку при певному рівні впливу. Оцінка небезпеки МАИР враховує всі типи впливу (наприклад, харчовий, професійний). Класифікація сили доказів у групі 2B – це третій найвищий рівень з 4 рівнів, і вона зазвичай використовується або коли є обмежені, але не переконливі докази розвитку раку у людей, або переконливі докази розвитку раку у піддослідних тварин, але не в обох випадках одночасно.
“Обмеженість доказів канцерогенності у людей і тварин, а також обмеженість механістичних доказів того, як може виникати канцерогенність, підкреслюють необхідність проведення додаткових досліджень для уточнення нашого розуміння того, чи становить споживання аспартаму канцерогенну небезпеку”, – сказала д-р Мері Шубауер-Беріган з програми монографій МАІР.
Оцінки ризику JECFA визначають ймовірність виникнення певного виду шкоди, тобто раку, за певних умов та рівнів впливу. Нерідко JECFA враховує класифікацію МАІР у своїх обговореннях.
“JECFA також розглянула дані про ризик раку, отримані в дослідженнях на тваринах і людях, і дійшла висновку, що докази зв’язку між споживанням аспартаму і раком у людей не є переконливими”, – сказав д-р Моез Санаа, керівник відділу стандартів і наукових консультацій ВООЗ з питань харчових продуктів і харчування. “Нам потрібні кращі дослідження з більш тривалим спостереженням і повторними анкетуваннями щодо харчування в існуючих когортах. Нам потрібні рандомізовані контрольовані дослідження, включаючи дослідження механічних шляхів, що мають відношення до регуляції інсуліну, метаболічного синдрому та діабету, особливо щодо канцерогенності”.
Оцінки впливу аспартаму, проведені IARC та JECFA, ґрунтувалися на наукових даних, зібраних з різних джерел, включаючи рецензовані статті, урядові звіти та дослідження, проведені з регуляторними цілями. Дослідження були переглянуті незалежними експертами, і обидва комітети вжили заходів для забезпечення незалежності та надійності своїх оцінок.
