Знищення греблі Каховської ГЕС матиме важкі наслідки для довкілля, водопостачання та економіки півдня України.
BBC Україна розпитала експертів, які регіони та сектори економіки постраждають найбільше.
Криза без питної води
Щонайменше чотири області та Крим зазнають великої шкоди від зникнення водосховища.
Директор Інституту водних проблем і меліорації національної академії наук Михайло Яцюк відзначає, що наслідки підриву відчує вся Україна, але перш за все, Південь. Постраждає питне водопостачання, зрошення, аграрне виробництво, існує загроза для тих підприємств, які потребують багато води.
“Щодо питного водопостачання – найбільше постраждає Дніпропетровська область, бо Каховське водосховище основне джерело водопостачання для Кривого Рогу, Марганецького району. Треба шукати альтернативні джерела, які мінімізують ризики. Далі – Херсонська і Запорізька області, а також частково Миколаївщина”, – каже науковець.
За його словами, сотні міст і сіл у Херсонській та Запорізькій областях (за винятком Запоріжжя) не матимуть питної та технічної води, яку брали з Дніпра.
У Миколаївській області від нестачі води вже страждає Миколаїв, оскільки до російського нападу місто використовувало саме дніпровську воду через водозабір у Херсонській області. До 2007 року Миколаїв також використовував Жовтневе водосховище, яке отримувало воду з річки Інгулець.
Уряд вже схвалив рішення про негайне забезпечення питною водою Миколаєва. 120 млн грн надали для забезпечення жителів Миколаєва питною водою не з Дніпра.
“Вода подаватиметься руслом річки Інгулець у спеціальному режимі роботи. Проєкт дозволить досягнути необхідних показників якості питної води та повернути її подачу в місто”, – заявив керівник уряду Денис Шмигаль .
У Дніпропетровській області від води з Каховського водосховища частково залежить Кривий Ріг, а також південна частина регіону. Це – Марганець, Покров та Нікополь.
Тут воду з водосховища використовують сотні тисяч мешканців, низка великих промислових підприємств та сільське господарство.
Голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак повідомив, що до надзвичайної ситуації в області готувалися.
“Нікопольщина та Криворіжжя забезпечені спеціалізованою технікою для підвозу води і системами доочистки. Кривий Ріг має резерв водопостачання за рахунок максимального наповнення Південного та Карачунівського водосховищ”.
Кривий Ріг, який залежить від води з Каховського водосховища на 70%, вже запроваджує обмеження подачі води.
Голова Криворізької військової адміністрації Олександр Вілкул написав у фейсбуці, що для 600-тисячного міста ситуація “дуже складна, але контрольована”.
“Головне – вода буде”, – обіцяє він.
Вілкул пояснив, що у Кривому Розі 30% міста (це Центрально-Міський, частково – Металургійний, Довгинцівський та Саксаганський райони) споживає воду з Карачунівського водосховища, тому для них ризиків немає, але решта міста споживали воду з Каховського водосховища.
За словами Вілкула, можливість втрати води з Каховського водосховища в місті зрозуміли ще рік тому, тому готувалися до надзвичайної ситуації.
“Технічні заходи, що включають прокладання труб, створення нових водозаборів, нових насосних станцій і багато іншого зі зрозумілих причин повідомляти не буду”, – каже він.
Зараз у Кривому Розі та Криворізькому районі запроваджуються суворі обмеження використання води:
- промислові підприємства зобов’язали максимально зменшити водоспоживання, інакше погрожують відключеннями;
- для населення тиск води знизять з 22:00 до 05:00, вода діставатиме лише до перших поверхів будинків;
- заборонили полив зі шлангів;
- у селах по дузі від Інгульця до Софіївки подача води буде лише 4 годин з 08:00 до 12:00.
Обмеження для промисловості означають додаткові труднощі для гірничих та металургійних підприємств регіону.
Керівник Нікопольської районної військової адміністрації Євген Євтушенко у телеграмі закликав мешканців створювати запас води. За його словами, всі водоканали функціонують в штатному режимі.
“Маємо необхідні сили та засоби для забезпечення мешканців району питною водою”, – пообіцяв він.
У Запоріжжі натомість не очікують проблем з водопостачанням ані для мешканців, ані для підприємств, повідомив представник міської ради Віталій Лисенко в коментарі BBC Україна.
“По місту з водою немає проблеми, у нас водозабір зверху Дніпрогесу, з нашого водосховища”, – пояснив він.
А от для півдня Запорізької області наслідки можуть бути катастрофічні.
Мер Мелітополя Іван Федоров сказав у коментарі “5 каналу”, що Росія організувала катастрофу для окупованого півдня Запорізької області, оскільки багато населених пунктів отримували воду саме з Каховського водосховища.
“Окуповане місто Бердянськ на 70% заживлювалось дніпровською водою, селище Якимівка, величезна кількість населених пунктів живились саме з Каховського водосховища. Це екологічна катастрофа, і ворог це робить навмисно, щоб зробити неможливим розвиток нашого регіону після деокупації”, – відзначив він.
Бердянськ з 2004 року отримував воду переважно з Каховського магістрального каналу, який також зрошує низку сільськогосподарських територій на окупованій частині Запорізької та Херсонської областей.
До цього Бердянськ, Приморськ та інші населені пункти регіону страждали від нестачі води, оскільки маленьке Бердянське водосховище і свердловини в селі Азовське не могли забезпечити потреби. Після окупації ситуація з водопостачанням погіршилася.
Ще в березні 2023 року заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов заявив Суспільному, що в місті не вистачає дніпровської води, оскільки взимку Каховське водосховище обміліло.
“У місті приблизно така ж ситуація, яка була ще у 1980-ті, коли через водопровідну мережу подавалась технічна вода, а питна офіційно подавалась лише через колонки”, – заявив він.
Крим також залишиться без води, яка надходила Північнокримським каналом.
“Поки не побудуємо греблю або якусь тимчасову споруду, ми не зможемо подавати воду в Крим”, – пояснює Михайло Яцюк.
Відновлення греблі потребуватиме десятків мільярдів доларів інвестицій.
“Україні не має досвіду будівництва таких величезних інфраструктурних об’єктів за останні 30 років – є кадрові, і проєктні, і ресурсні труднощі”.
Які ризики для Запорізької АЕС
Певні ризики ситуація становить для Запорізької АЕС, яка потребує води з водосховища для охолодження. Проте в “Енергоатомі” нагадують, що з вересня 2022 року енергоблоки станції не працюють.
“Зниження рівня води у Каховському водосховищі напряму не впливає на зниження рівня води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС. У самому ставку на ЗАЕС й у так званих чашах басейнів утримується нормальний рівень води, який в них був до підриву греблі Каховської ГЕС”, – заявив гендиректор Енергоатому Петро Котін.
В компанії кажуть, що навіть якщо у Каховському водосховищі взагалі не буде води, проєкт передбачає підживлення ставка-охолоджувача, зокрема, використання підземної води зі свердловин на майданчику ЗАЕС.
Гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі також заявив, що поки що безпосередньої загрози немає.
“Відсутність води в найважливіших системах охолодження протягом тривалого часу призвела б до проблем із паливом і непрацездатності аварійних дизельних генераторів. Однак наша нинішня оцінка ситуації показує, що безпеці АЕС безпосередньої загрози немає”, – відзначив він.
За його словами, вода в резервуарах ЗАЕС наразі падає зі швидкістю 5 см на годину.
Удар по сільському господарству та довкіллю
Найбільший удар серед секторів економіки завданий сільському господарству.
“Зрошувальне землеробство цього року не зможе використовувати воду в Запорізькій, Херсонській і Дніпропетровській областях, буде частково використовуватися в Миколаївській області”, – відзначає Михайло Яцюк.
Залишиться можливість вирощувати культури, які не потребують багато вологи – пшеницю, ячмінь, озимі, горох, для овочів та технічних культур такої можливості не буде.
Директор Інституту сільського господарства степу НААН Ігор Семеняка заявив BBC Україна, що знищений унікальний сільськогосподарський регіон, який функціонував завдяки зрошенню. Це дуже негативно вплине на сільське господарство, особливо овочівництво, яке до війни інтенсивно розвивалося саме на Херсонщині.
“Це був золотий регіон, де кліматичні умови були найсприятливіші для вирощування овочів – з краплинним зрошенням, сучасні технології, усе це практикувалося у Каховському районі”, – відзначає він.
За словами Семеняки, Україна вже другий рік поспіль лишається без свіжої овочевої продукції, фермери в західних та центральних регіонах поступово намагаються заповнити цю нішу, але на Херсонщині були найкращі умови для овочівництва.
Полив використовували не тільки для овочів, але й кукурудзи, кормових культур і навіть кавунів.
“Кавуни, щоб вирощувати у великих об’ємах, їх теж примудрялися поливати. Частина полів з кавунами були без поливу, ловили весняну вологу. Але там ще є проблема замінованих полів, тому цього року ми про херсонські кавуни не почуємо”.
Постраждає певною мірою і сільське господарство на півдні Дніпропетровської та Запорізької областей.
“Насосні станції орієнтувалися на каскад ГЕС, а вже однієї немає”, – пояснює науковець.
Знищення Каховського водосховища суттєво ускладнює ситуацію з відновленням зрошувальної системи на півдні України, про яке заговорили в останні роки.
Окрім того, за словами науковця, затоплення призведе до замулювання ґрунтів, посівів. Це означає екологічну катастрофу і додаткові витрати – адже ґрунти, які були придатні до вирощування культур, без зрошення постраждають від замулювання.
“Десь будуть змиви ґрунтів, десь навпаки намиви, і вони можуть бути кислими. І те, і те погано – доведеться робити рекультивацію землі, це додаткові витрати”, – пояснює Ігор Семеняка.
Зрештою суттєво постраждають тварини і рослини, особливо птахи, які гніздилися в гирлі Дніпра.
На думку Михайло Яцюка, особливо постраждає Нижньодніпровський парк. Загалом Херсонську область, переважно лівобережну частину, очікує екологічна катастрофа.
“Будуть змиті сміттєзвалища, промислові, господарські забруднення, все це забруднить і ландшафти, і може забруднити підземні води, які в окремих випадках також є джерелом водопостачання”.
Офіс президента вже повідомив про потрапляння 150 тонн машинного мастила з Каховської ГЕС в Дніпро.
Водночас відомий Заповідник Асканія-Нова не постраждає від знищення Каховського водосховища, заявив директор заповідника Віктор Шаповал – ані від підтоплення, ані від браку води.
“Артезіанські свердловини – єдине джерело постачання води”, – пояснив він.
