У Дніпропетровському національному історичному музеї імені Яворницького представляють виставку «Врятована спадщина. Дякую ЗСУ!». На ній показують артефакти, знайдені в зоні війни і під час війни.
Частина експонатів була дивом врятована бійцями української армії, частина – саперами при розмінуванні, решта – знайдені археологами за рік повномасштабного вторгнення в прифронтових регіонах.
Про це йдеться в матеріалі «Радіо Свобода».
Артефакти, які знаходять військові
Цей горщик епохи бронзи (ІІІ-ІІ тисячоліття до н. е.), а також людський череп гарної збереженості – перші артефакти, знайдений бійцями під час повномасштабного вторгнення Росії.
Історик Дніпропетровського історичного музею, а нині військовий Дмитро Романчук долучився до передання цих речей музейникам. Це сталося в березні 2022 року. Горщик знайшла, риючи окопи поблизу Дніпра, місцева тероборона. А потім – виявили і поховання власника.
«Там поруч був виявлений череп людини. Тобто там було поховання, але дослідити його немає можливості. Після війни, сподіваємось, дорозкопуємо, проведемо там розвідку», – сказав Дмитро Романчук у березні 2022 року.
Його колега, співробітниця археологічного відділу музею Анна Юрченко, яка водить екскурсії виставкою, також пригадує цей випадок.
«9 березня 2022 року до мене прийшов колега Дмитро Романчук з сусіднього відділу, який зараз служить в лавах ЗСУ, й показує фотографію: «Аню, нам треба?». Я кажу: «Звісно, треба. Це ж доба бронзи!». І ми з ним поїхали до бійців забирати цей артефакт на одній з околиць Дніпра.
Ми туди довго їхали в обстановці секретності, а коли приїхали, бійці кажуть: «Ми знайшли і власника, але ми його зарили, щоб не потурбувати його прах, щоб він не розізлився».
Ми сміємося: «Та цього чоловіка вже ніщо не потурбує, він став дуже покладистим за ці п’ять тисяч років»… Таким чином ця річ приїхала до музею», – розповіла на екскурсії співробітниця археологічного відділу музею Анна Юрченко.
Насправді археологічні знахідки в зоні бойових дій в Україні – не рідкість. Їх виявляють військові починаючи з 2014 року. А вже під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну на Одещині знаходили античні амфори (приблизно 4-5 сторіччя до н. е.), а на Харківщині, на покинутих позиціях росіян, – сокиру салтівської культури (датується приблизно 700–1000 роками н. е.).
З огляду на це українські науковці розробили пам’ятку бійцям про те, як діяти при виявленні артефактів під час війни.
Зокрема, пам’ятку рекомендують сфотографувати на місцевості, поклавши поряд видовжений предмет, який би вказував на сторони світу, а вже потім обережно спакувати для передання спеціалістам.
Однак головна настанова військовим – берегти передусім своє життя і здоров’я, а вже потім – об’єкт.
Знахідки, передані саперами
Чимало артефактів 2022 року до історичного музею в Дніпрі передали сапери, які розміновували Харківщину, розказує археологиня Анна Юрченко. Серед них – зброя давніх слов’ян.
«Це кінець ХV–ХVI століття. Як ми звикли бачити слов’ян? Землеробські племена, які жили по берегах річок, вирощують пшеничку, возять її продавати в Константинополь, так? Але насправді зайд, охочих прийти й забрати ту пшеничку безкоштовно, завжди було багато.
І не козаки перші засівали поля з рушницею наперевіс. «Хто до нас з мечем прийде, той від меча й загине». Мечі. Кресала, котрі допомагали викресати вогонь в дорозі. Стріли – ті, що рогатенькі, – це аби шкодити копита коней, бо в коней копита не заживають. І монетки – шість монет», – показує вона.
Що виявили самі археологи
Також на виставці показують результати археологічних розкопок 2022 року. Експедицій було набагато менше, ніж зазвичай, і все ж розкопки відбувалися – завдяки українським захисникам, кажуть у музеї.
Зокрема, на Дніпропетровщині працювали над дослідженням кургану в селищі Балівка, розповіла співробітниця археологічного відділу музею Анна Юрченко
«Не в самому поховані, а в насипі археологи знайшли кам’яне блюдо й вістря стріли. Це не доба бронзи, це наступний період – доба раннього заліза, скіфи. Воно було покладене, хотіла сказати, – в могилу. Але там не було могили. І в давнину, і зараз є таке поняття – це поховання без поховання.
Скіфи були войовничими, часто вирушали в походи і очевидно, що чийсь родич загинув далеко в бою. Обряд поховання зробили без тла, туди поклали блюдо й стріли», – сказала Анна Юрченко.
Ще одна цікава знахідка – серед давнього посуду виявили уламок горщика з нетиповим орнаментом, вірогідно – написом, який поки не вдалося розшифрувати, каже Анна.
У фрагменті одного з горщиків ми помітили щось схоже на літери «л» та «і». Я сказала: «Добре, я подумаю над цим, але, швидше за все, коли вимішували глиняне тісто, в нього потрапили травинки й лягли таким-от чином». Але на іншому фрагменті схожі знаки, нанесені у два ряди.
Це відсилає нас до Північного Передкавказзя, звідки прийшли до нас алани. Ці символи не читаються. Ми знаємо, що це система знаків, а не просто закарлючки. Колись, можливо, їх вдасться розшифрувати», – говорить фахівчиня.
Як повідомляло Інше ТВ, На Миколаївщині державі повернуто археологічну пам’ятку – курган доби бронзи та раннього заліза, який був розпайований на початку 2000-х
