Кожної весни українці, надто ті, хто полюбляє відпочивати на природі, починають непокоїтися проблемою укусів кліщів. УНН публікує для вас поради заслуженого лікаря України, головного інфекціоніста країни Ольги Голубовської про те, як уберегтися від укусу комахи та як діяти, якщо кліщ все ж вкусив.
Як знизити ризик укусу кліща
• Найвищий ризик зустрітися з комахою у лісах, а також на тінистих, порослих зеленню та недоглянутих галявинах. За можливості обирайте для відпочинку доглянуті парки, галявини зі скошеною травою;
• Перебуваючи на природі, особливо в лісі, не забувайте про захист репелентами. Репеленти мають містити ДЕТА (діетілтолуамід) – для дітей концентрація ДЕТА у засобі не повинна перевищувати 10%.
• Рекомендується носити сорочки з довгими рукавами, штани заправляти в шкарпетки, довге волосся ховати під капелюх.
І не забувайте про домашніх улюбленців, яких теж слід захищати від укусів, використовуючи відповідні ветеринарні засоби, які є у вигляді спреїв, крапель, нашийників тощо.
“Оскільки всі ці рекомендації не завжди можуть бути реалізовані, особливо щодо дітей, ніхто не скасовує щоденний рутинний ретельний огляд складок шкіри, області за вухами, пупок, пах, пахвові западини, волосяну частину голови”, — наголосила Голубовська.
За словами інфекціоніста, кліщ здатен кусати на різних етапах свого розвитку. Але от для насичення личинці та дорослій комасі потрібен різний час.
Цитата
“Треба пам’ятати, що “кусючими” є і личинки кліщів (для насичення потрібно близько 5 діб), і німфи (до 8 діб) і, природно, дорослий кліщ (до 12 діб)”, – пояснила лікар.
Також по різному змінюється і розмір комахи при насиченні: маса личинок збільшується до 20 разів, маса німф — до 100 разів, а маса самок — до 120 разів. Розуміння співвідношення насичення та збільшення розміру кліща на різних стадіях його розвитку може стати показником часу, коли комаха вкусила. Як зазначає лікар, розуміння часу, який кліщ насичується дуже важливе для рішення про профілактику хвороби Лайма.
Хвороба Лайма — трансмісивне захворювання, що представляє собою спірохетоз зі схильністю до поліорганного ураження, різноманіттям клінічних форм, з можливістю персистування збудника і формуванням хронічного перебігу хвороби.
Що робити, якщо кліщ уже присмоктався?
У разі якщо кліщ уже присмоктався — головне не панікувати, не намагатися “задушити” кліща олією чи стиснути його аби він тріснув.
“Завжди пам’ятайте про те, що зараження набагато менш імовірно, але не неможливо, якщо кліщі прикріплені менш, ніж 24 години, але ця ймовірність різко зростає, якщо пройшло 48-72 години і більше після прикріплення кліща; ступінь насичення кліща може орієнтовно визначатися його розмірами”, – пояснила лікар.
Отже:
• Кліща треба видалити, в ідеалі маючи при собі спеціальні пристосування; проте, набагато важливіше якомога швидше видалити кліща, ніж відкласти його видалення, розшукуючи щипці або рукавички, або повернувшись додому;
• Поширеною помилкою є спроба “задушити” кліща олією, вазеліном, лаком або бензином — все це тільки подовжує час впливу і, отже, ймовірність інфікування зростає;
• Не можна стискати кліща, розчавлювати і проколювати його, тому як боррелії (і інші збудники) можуть перебувати у всіх біологічних рідинах переносника;
• Видаляти кліща потрібно пінцетом або спеціальним пристосуванням, краще в рукавичках, захопивши його якомога ближче до шкіри і рівними вертикально спрямованими рухами повільно витягувати зі шкіри; якщо нічого такого під руками немає, можна використовувати просту нитку; перекручування, викручування збільшує шанси відриву частин кліща;
• Якщо при видаленні кліща в шкірі залишилися частини його ротової порожнини — не панікуйте, вони неінфекційні; спробуйте ще раз, якщо не вийшло — зверніться до лікаря або дайте спокійно місцю укусу гоїтися;
• Після видалення кліща треба обробити відповідне місце антисептиком або промити водою з милом; людина, що видалила кліща, також повинна вимити руки.
Лікар зазначає, що немає сенсу витрачати час на дослідження кліща на наявність борелій.
“У лікувальних установах при видаленні кліща або його частин не потрібно обробляти поле лідокаїном, тому що це може викликати його роздратування з викидом вмісту зі шлунка, де може знаходитися велика кількість збудника”, — уточнила Голубовська.
Яка профілактика захворювання?
Для профілактики захворювання в даний час використовують антибіотики.
“Краще уникати впливу кліщів. Їх швидке видалення є набагато ефективнішою стратегією профілактики, ніж прийом антибіотиків. Пов’язано це як з особливістю збудника, так і з особливостями інфекційного процесу в разі потрапляння боррелий в організм людини. Також необхідно пам’ятати, що навіть в ендемічних районах (як у нас) ризик передачі від укусу всіх кліщів оцінюється тільки на 1-2%”, — пояснила Голубовська, водночас зазначивши, що лікар все ж може призначити ліки для екстреної профілактики.
Призначають таку профілактику протягом перших 72 годин від події, пізніше — не рекомендується.
За словами інфекціоніста, хвороба Лайма досить ефективно піддається лікуванню, але тільки якщо воно відповідне. Якщо пацієнтів вчасно лікують за допомогою відповідних схем антибіотиків, повне одужання настає більш, ніж у 80% випадках. Однак необхідно пам’ятати, що можлива реінфекція іншим штамом збудника.
