Для українців так звана приватна військова компанія «Вагнер» стала повсякденною частиною пейзажу після того, як її найманці опинились у центрі агресивної кампанії президента Росії Володимира Путіна з окупації східних регіонів країни, а творець компанії Євген Пригожин — одним із головних ньюсмейкерів війни.
Але ПВК «Вагнер» не взялася з нізвідки. Протягом багатьох років Пригожин та його бойовики виконують спеціальні доручення Путіна та найближчого оточення російського президента, — пише Віталій Портников для Радіо.Свобода.
Насамперед, звичайно ж, йдеться про золото. Золото надихає російських лідерів. А ще воно цікавить Центральний банк Російської Федерації – щоб протистояти західним санкціям після нападу на Україну. Для поповнення золотовалютного запасу Росії потрібна Африка.
Коли говорять про вплив ПВК «Вагнер» в Африці, насамперед згадують про Центральноафриканську Республіку чи Малі – тим більше, що у цих країнах Росія конкурує за вплив із Францією. Але ПВК «Вагнер» давно й міцно влаштувалася у Судані, на золотодобувних шахтах цієї країни.
«Вагнерівців» впустив до Судану його колишній диктатор Омар аль-Башир, якого звинувачують у воєнних злочинах та етнічних читках. Відтоді «Вагнер» постачає до Судану велику кількість зброї та обладнання, включаючи військові вантажівки, транспортні засоби-амфібії та транспортні вертольоти. А після повалення аль-Башира головним конфідентом Росії у Судані став Мохамед Хамдан Дагало, творець ескадронів смерті, які відомі своїми злочинами у провінції Дарфур.
Після військового перевороту в Судані ополчення Дагло стало називатися «силами швидкого реагування», але залишилося такою ж озброєною бандою. Дагло став формальним заступником нового військового правителя Судану генерала Абделя Фатта аль-Бурхана і продовжив зміцнювати зв’язки з Кремлем. Саме Дагло 23 лютого 2022 року відвідав Москву і на переговорах із владою Росії підтримав «визнання незалежності» фейкових «народних республік» Донбасу.
Чому був потрібен путч?
Вже в лютому 2023 року до Хартуму прибув високий гість із Москви — міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Очільник російського зовнішньополітичного відомства провів переговори не лише зі своїм суданським колегою Алі Ас-Садеком, а й із главою держави генералом Бурханом. І, звичайно, із Дагло. Цілком можливо, що на зустрічі з Дагло Лавров і обговорював деталі майбутнього путчу в Судані.
Чому був потрібний цей путч? А тому, що, згідно з домовленостями про перехід до цивільного правління, ополчення Дагло має стати частиною суданської армії. А це означає, що «суданський Пригожин» може втратити контроль над видобутком золота. А разом із ним цього контролю позбудуться і справжній Пригожин, і Путін. А без золота російський президент, мабуть, не виживе.
Тож у Судані і розпочалася справжня війна. «Щоб одна на одну пішли дві армії, як це сталося в Судані, — річ безпрецедентна. Немає навіть відповідних понять: перед нами — громадянська війна без участі громадян, путч усередині самого путчу» — дивується оглядач швейцарського видання Tages-Anzeiger.
А оглядач The Daily Telegraph попереджає: «Володимир Путін допоміг розв’язати хвилю насильства, яка може мати катастрофічні наслідки не лише для Судану та Північної Африки, але й для усього світу». І при цьому «Судан може бути лише першою африканською країною, яка вибухне під російським впливом».
Тож заради наживи та протистояння із Заходом Кремль та ПВК «Вагнер» несуть руйнування та страждання всюди, куди тільки можуть дотягнутися — від Бахмуту до Хартуму.
