Попри активну війну, платформа Advantage Ukraine, яка стала чи не головним інструментом для залучення інвестицій, працює над 60 проєктами на загальну суму близько $9 млрд. Серед них — агросектор, деревообробка, будматеріали, а також вітряна енергетика.
За залучення інвесторів насамперед відповідає Міністерство економіки. Заступник міністра Олександр Грибан — ключова людина на цьому напрямку.
LIGA.net розпитала Олександра Грибана, як український уряд допомагає залучати інвестиції та які проєкти мають найбільші шанси на реалізацію. Далі — короткий переказ розмови.
Чого хочуть інвестори
Попри “позитивні емоції та сентименти в бік України”, в інвесторів є прагматичний капіталістичний підхід: проєкт повинен відповідати певному набору критеріїв.
Перший — фінансова гігієна. Це означає наявність міжнародного фінансового аудиту за останні три роки, досвід роботи з міжнародними фінінститутами, комерційними банками, пройдена процедура “знай свого клієнта”.
Далі вже йде економічна доцільність. Інвестор оцінює, наскільки обіцянки заявника відповідають реаліям, наприклад, яка ситуація з підключеннями до мереж, чи вистачає усіх елементів собівартості, як вони впливають на кінцеву вартість продукту тощо.
Потенційний кредитор спочатку хоче зрозуміти, чи все є для того, аби вийти на заявлений KPI.
Що змінила війна
До повномасштабного вторгнення український бізнес, який прагнув залучати іноземні інвестиції, зазвичай звертався по допомогу до інвестбанків, які допомагали сформувати заявку, провести необхідний аудит та інші подібні процедури.
Але після повномасштабного вторгнення усі міжнародні фінансові та кредитні установи призупинили свою діяльність в Україні, бо в угодах щодо залучення капіталу передбачені форс-мажорні обставини.
Тож навіть ті представники українського бізнесу, які відповідають вимогам фінансової гігієни та інвестиційної доцільності, опинились у ситуації, коли мають дуже мало можливостей для залучення коштів.
Саме для промоушену українського бізнесу Мінекономіки торік запустило проєкт Advantage Ukraine. Спочатку це була суто маркетингова платформа, але згодом її роль зросла.
Засновники проєкту вважали, що є великий ризик — пробудити інтерес до України з боку закордонних інвесторів (у чому зокрема допомагає увага і гарне ставлення до України у світі), але коли дійде до практичної реалізації проєктів, вони інвесторів не влаштують.
Як працює Advantage Ukraine
Платформа отримує заявки як від тих, хто шукає інвестиції, так і від тих, хто шукає проєкти. Команда експертів у сфері інвестиційного аналізу верифікує заявника і комунікує з ним для деталізації потреби.
Далі вже вони вирішують, чи давати “зелене світло” тому чи іншому запиту. Наприклад, від українського бізнесу є багато запитів на пошук страхування воєнних ризиків.
Експерти платформи допомагають складати заявки, готувати тизери для потенційних інвесторів, пояснюють, чого не вистачає в їхньому запиті тощо. З іншого боку, учасники платформи переконують іноземних інвесторів, що навіть в умовах війни в Україні можна успішно вести бізнес.
Зараз найактивніше допомагає українській стороні Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC), яка обіцяє аллокувати $1 млрд у різні фінансові інструменти — страхування воєнних та кредитних ризиків, надання кредитних гарантій, а також прямих кредитних коштів.
Тож спільні проєкти з DFC “взяли за основу”. Мінекономіки розраховує на їхню швидку реалізацію, аби продемонструвати спроможність України залучати інвестиції та реалізовувати їх.
Перші інвестиції: будматеріали та обробка дерева
Йдеться про проєкти за двома інструментами. Перший — покриття воєнних ризиків.
Один із таких проєктів — у деревообробній галузі на Житомирщині, загальний обсяг інвестицій — до $300 млн. Йдеться про МДФ та ХДФ (деревноволокниста плита середньої та високої щільності).
У Мінекономіки вказують на важливість цього проєкту — традиційно така продукція імпортувалась зокрема з Росії, тому успішна реалізація дасть змогу “остаточно вибити російських виробників із європейського ринку”.
Другий проєкт — завод із виробництва будівельних матеріалів на заході країни.
Ще один — розширення виробничих потужностей олійноекстракційного заводу в Центральній Україні.
Це все українські компанії, які шукають інвестиції з-за кордону. Також є проєкт будівництва заводу з виробництва рослинного білка виключно іноземної компанії, яка шукає можливості застрахувати воєнні ризики. А одна з австрійських компаній планує збудувати в Україні завод з виробництва будівельних матеріалів.
Другий інструмент — пряме кредитування. Проєкти з DFC на $600 млн дасть змогу мобілізувати в економіку більш ніж $1,3 млрд, вважають в Мінекономіки. Ось вони:
- деревообробка — завод з виробництва листового скла;
- агропереробний сектор, а саме розширення агроферми, “доволі великої птахофабрики” (не МХП, а компанія, що має іноземного інвестора, уточнив Олександр Грибан);
- ще один завод з виробництва будматеріалів;
- будівництво спеціалізованого складу для одного з великих ритейлерів;
- приватний український поштовий оператор, який планує будівництво розподільчого центру і викуповування логістичних центрів;
- проєкт з будівництва житла на заході України, яке зокрема передаватимуть й внутрішньо переміщеним особам.
Загалом же в роботі Advantage Ukraine понад 60 проєктів на загальну суму близько $9 млрд.
Перелічені вище конкретні проєкти перебувають на більш просунутій стадії, але є й інші. Один із них — запит від великого іноземного інвестора у відновлювальній енергетиці, який уже інвестував в Україну.
Йдеться про будівництво нової черги вітряного парку. Сума інвестицій — $1,3 млрд, і компанія шукає кошти на страхування воєнних ризиків.
На жаль, потужностей тих інституцій, що зараз допомагають із залученням інвестицій на страхування, недостатньо, аби покрити необхідну суму, тож у Мінекономіки є ідея взяти кошти від донорів в окремий трастовий фонд для страхування.
Які найбільші перешкоди із залученням інвестицій
Перше — це війна, власне вже неодноразово згадане страхування воєнних ризиків.
Також потенційні іноземні інвестори “починають згадувати наші традиційні хронічні проблеми” — проблеми із верховенством права та побутову корупцію.
До корупції питань стало менше, стверджує Грибан, бо є антикорупційна система, працює бізнес-омбудсмен та є допомога від урядового офісу UkraineInvest.
Великою проблемою було відшкодування ПДВ, але із цим ситуація покращилась, каже заступник міністра економіки.
Тож ключове питання — верховенство права, судова система. Це не повноваження Мінекономіки, але у відомстві бачать свою задачу — доносити цю проблему до найвищого керівництва держави.
Роль урядового офісу UkraineInvest
Паралельно з Advantage в Україні існує урядовий офіс UkraineInvest, але в них різні задачі.
Перший відбирає проєкти й зав’язує комунікацію з міжнародними кредиторами та інвесторами, які ще не вирішили остаточно, чи заходитимуть в Україну. Тож їх переконують інвестувати в Україну.
Щойно вони погоджуються й починається робота над конкретним проєктом, їх передають UkraineInves для супроводження. Зокрема, цей офіс забезпечує комунікацію з місцевими органами влади, з податковими органами тощо.
Міжнародним компаніям, які вже працюють в Україні (наприклад, Bayer чи Carlsberg) і які вирішили розширити виробництво, Advantage не потрібен, вони напряму працюють з UkraineInvest, який забезпечує комунікацію B2G.
Нагадаємо: Після війни Україні загрожує деіндустріалізація. Або нова індустріалізація. Як не прогавити шанс
