40-річний Владлен Татарський – відомий Z-блогер, в його телеграм-каналі – більш ніж пів мільйона підписників.
Татарський – це псевдонім, його справжнє ім’я – Максим Фомін. Він народився в Макіївці Донецької області.
Російські ЗМІ називають Татарського “воєнкором”, але він не був журналістом і брав участь у воєнних діях в Україні. Як пишуть ЗМІ, до війни в 2014 році Татарський сидів у в’язниці за озброєне пограбування банку.
“21 липня 2014 року я відбував термін на зоні в Горлівці, і через наш табір наступала армія України, – розповідав Татарський в інтерв’ю “Ленте”. – Бій йшов прямо під парканом. Його я і вважаю своїм бойовим хрещенням: летіли кулі, “Гради”, снаряди і міни. Серед в’язнів були поранені та вбиті”. Потім Татарський воював на боці самопроголошеної “ДНР”.
Наприкінці вересня блогера запросили в Кремль на підписання документів про “приєднання” (анексію) чотирьох областей України. Там він записав звернення ніби як в підтримку Кремля: “Всіх переможемо, всіх уб’ємо, всіх, кого треба, пограбуємо. Все буде як ми любимо. Давайте, з богом”.
У неділю з раннього ранку (6:48) Татарський активно публікував контент у телеграмі. Крім репостів відео з місця боїв, він коментував “будівництво мечеті на святому для православних місці: “Християни не повинні будувати церкви в святих для мусульман місцях, мусульмани – в святих для християн. По-моєму це логічно. Під час нашої спільної священної війни проти антихриста в Україні ці суперечки взагалі недоречні”.
Між постами на цю тему він публікував відео зі знущаннями “вагнерівців” над полоненим, у якого на лобі було написано “грузин”. О 16-ій годині Татарський запостив фото білборда з рекламою ПВК “Вагнер” у Москві та похвалив “таку зовнішню рекламу”, висловивши сподівання, що вона з’явиться і в інших містах. Одночасно він встиг репостнути чуже повідомлення про випуск осколкових снарядів до дронів із побажанням впровадити такі “іграшки” в російській армії. Це було останнє повідомлення в його телеграм-каналі.
За декілька годин до зустрічі в барі Татарський провів ще “закриту зустріч” в книжковому магазині “Листва” (це магазин видавництва із красномовною назвою “Чорна сотня”). “Такий формат вибрали задля безпеки, і ми, на жаль, не помилились”, – йдеться у телеграм-каналі закладу. Татарського там називають “мішенню для українських терористів”.
Владлен Татарський та його “ми всіх уб’ємо”
Ілля Барабанов, кореспондент ВВС
Цю думку доводиться раз через раз повторювати, але через це вона не стає менш актуальною. Війна піднімає на поверхню все найчорніше і наймерзенніше, що є у суспільстві.
Кати, екстремісти, радикали, які в мирний час не отримали на виборах би і 2%, раптом отримують величезні аудиторії, стають лідерами думок і ледь не формують державну політику.
Стає допустимим, коли громадяни страчують одне одного кувалдою, чи коли хтось ходить по сцені з черепом, як це зробив тепер уже покійний Ігор Мангушев, коли в Георгіївському залі Кремля колишній карний злочинець повідомляє на камеру: “Ми всіх уб’ємо, ми всіх пограбуємо”, – як це зробив торік підірваний вчора Максим Фомін, який писав під псевдонімом “Владлен Татарський”.
Так він вирішив прокоментувати анексію чотирьох українських областей, які в той день Володимир Путін “включив” у склад Росії, хоча ані одну з них захопити цілковито російська армія так і не змогла, до Запоріжжя в принципі не дійшла, а з Херсона трохи пізніше вийшла.
Коли люди забувають про те, що людське життя – безцінне, що вбивство – недопустиме, і починають війни, нормою стають і вибухи, які забирають життя пропагандистів цієї війни, раз вони вже своїми руками перетворюють себе на легітимні військові цілі. Нічиїй смерті не можна радіти, а теракти в принципі недопустимі, але слід визнати, що Максим Фомін з його “ми всіх уб’ємо” сам зробив максимум для того, щоб його особиста історія закінчилася саме так.
Російські пропагандисти швидко відреагували на повідомлення про загибель Татарського.
“Коли країна почне відповідати? У терористів є світло, вода, працює залізниця, ресторани, інтернет, керівники вбивць їздять з телекамерами по країні”, – писала пропагандистка Тіна Канделакі, репостнувши повідомлення про вибух ТАСС. Голова RT Маргарита Симоньян поставила питання: “Ну, що? Забудемо? Пробачимо?”
Пригожин заявив, що над адміністрацією Бахмута, до якої нібито підійшли “вагнерівці”, розмістили російський прапор з написом “Владлену Татарському добра пам’ять”.
Так званий голова “ДНР” Денис Пушилін назвав Татарського “великим патріотом Донбаса та Росії” та передбачувано звинуватив у його смерті “київський режим”: “Вбитий підло. По-іншому терористи не можуть. Київський режим – терористичний режим. Пдлягає знищенню, по-іншому – не зупинити”. За його словами, для Татарського готували нагороду – медаль “За звільнення Маріуполя”.
В офісі президента України назвали вибух в петербурзькому кафе “внутрішнім тероризмом”.
“Починається в РФ… Павуки їдять одне одного в банці, – писав в твіттері радник голови ОП Михайло Подоляк. – Питання “коли внутрішній тероризм стане інструментом внутрішньополітичної боротьби?” було питанням часу. Незворотні процеси і Смута 2.0 чекають РФ”.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) також вважає, що вбивство Татарського може бути свідченням внутрішньої боротьби в Росії.
При цьому в огляді пригадують думку засновника ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина, який 2 квітня заявляв, що не став би “обвинувачувати київський режим” у смертях Татарського і Дар’ї Дугіної, доньки філософа Олександра Дугіна, яка загинула під час вибуху під Москвою.
ISW нагадує, що Татарського вбили в кафе, яке належить Пригожину. “Вбивство Фоміна в барі Пригожина, ймовірно, є частиною більш загальної тенденції до ескалації внутрішньоросійських конфліктів за участі Пригожина і “Вагнера”, – вважають експерти інституту.
На думку аналітиків, “вбивство Фоміна, можливо, було попередженням Пригожину, який все більше ставив під питання головні пропагандистські тези Кремля про війну в Україну і навіть туманно натякав на свою зацікавленість отримати посаду російського президента – або як конкурент Путіна, або як наступник”.
“Біографія і поведінка Фоміна дещо нагадують Пригожина – обидва стали відомими ультранаціоналістичними фігурами після того, як ми відсиділи у в’язниці”, – зазначає ISW.
Що відомо про місце, де прогримів вибух
Вибух стався в “Стріт-фуд барі №1” на розі Університетської набережної та 6-ої лінії поруч із площею Трезіні. По сусідству розташований готель “Трезіні”, який належать засновнику ПВК “Вагнер” Євгену Пригожину, а неподалік на набережній – його офіс. На відео, яке розійшлося в телеграм-каналах, видно, що в будівлі вибиті вікна.
У ресторані проходили зустрічі дискусійного клубу патріотичного руху “Кіберфронт Z”, писала “Фонтанка”. У червні 2022 року це коментував сам Пригожин. Він стверджував, що приміщення оформлене на його компанію “Конкорд”. “Чи правда, що я віддав його зараз під “Кіберфронт? Абсолютно”, – сказав Пригожин, уточнюючи, що організатори клубу – “класні хлопці”, які “допомагають своїй батьківщині перемогти нацистів та отримати перемогу в великій війні XXI століття, війні Росії зі злом, а також очистити своє місто від погані”.
“Кіберфронт Z Cанкт-Петербург” на сторінці Вконтакте, яку створили в квітні 2022 року, позиціонує себе як “народне об’єднання користувачів Санкт-Петербурга з патріотичними поглядами” (у групи 363 підписники). Цілями руху називають “консолідацію патріотичної аудиторії, протистояння українській та західній пропаганді, розвінчання фейків та дезінформації, прорив цифрової блокади РФ”.
Рух має спільноту Вконтакте, яка називається “Вечір з КіберФронтом” – там близько 3 000 учасників. Вказана там адреса дискусійних зустрічей в “патріот-барі” (організатор – “Кіберфронт Z Санкт-Петербург”), сходиться з адресою “Стріт-фуд-бару №1” на Університетській набережній.
Останнє повідомлення – нагадування про зустріч із Татарським о 17-ій годині – з’явилася 2 квітня приблизно о 14:00. Охочих запрошували приходити з друзями, уточнюючи, що вхід вільний. Інформації про вибух на цій зустрічі на сторінці зараз немає.
