Болгарія відіграла та відіграє величезну роль у посиленні Збройних Сил України озброєнням, хоча й робить це “в обхід”.
Попри те, що Болгарія офіційно не постачає напряму озброєння до України, але лише за 164 дні з моменту повномасштабної російської агресії експорт озброєння склав 2,7 млрд доларів, пише DEFENSE EXPRESS.
Це озброєння йшло до України через процедуру реекспорту від США та Великої Британії, про що повідомив екс-прем’єр-міністр Болгарії Кирил Петков, в ефірі телеканалу BTV.
Причина чому Софія не робила це на пряму полягає виключно у внутрішньополітичних аспектах. Наприклад, прийшлось навіть звільнити міністра оборони Стефана Янева, який не тільки розповсюджував російську пропаганду та називав вторгнення рашистів “СВО”, виступав проти передачі озброєння, ще й блокував розміщення у Болгарії додаткових сил НАТО.
Водночас допомога від Болгарії навіть й таким “кружним шляхом” мала величезне значення й продовжує його мати. Справа в тому, що саме Софія з квітня по серпень минулого року поставила 40% дизельного пального до ЗСУ. А, як зазначив Кирил Петков, оборонні заводи у містах Сопот та Казанлик активно наростили виробництво.
Зокрема у місті Казанлик знаходиться завод “Арсенал АД”, який виробляє стрілецьке озброєння, міномети, ручні гранати, постріли для РПГ та мінометні міни. А головне – всю лінійку радянських патронів та малокаліберних артилерійських снарядів від пістолетних 9х18 мм до 30х165 мм для автоматичних гармат БМП-2, БТР-3 та БТР-4, а також трофейних російських машин.
Продукція цього підприємства вже потрапляла в об’єктиви, але найбільш медійними, напевно, є автомати AR-M9F, що використовуються для підготовки українських військових у Європі.
AR-M9F виготовляється болгарським “Арсеналом” у двох версіях – під “натівський” 5,56×45 та радянський проміжний 7,62×39 мм. Характерною рисою автомата є приклад, який складається вправо, у бік затвора. Це не заважає веденню вогню, хоча залишається питання відносно перемикання селектора. Це рішення пов’язано з тим, щоб зберегти можливість складання приклада у випадку, коли на автоматі встановлена оптика, що монтується через кронштейн на наплив з лівого боку.
У місті Сопот знаходиться ще одне потужне оборонне болгарське підприємство – “Вазовски машиностроителни заводи” (VMZ Sopot). Воно виробляє боєприпаси для артилерійських систем та РСЗВ, зокрема мінометні міни, 122- та 152-мм артилерійські та 125-мм танкові боєприпаси, реактивні снаряди для 122-мм РСЗВ типу “Град”, постріли для СПГ-9 та РПГ-7, самі гранатомети включно з копією РПГ-22, ракети для ПТРК “Фагот”, “Конкурс”, “Метис” та “Фактория”, а також некеровані реактивні снаряди С-8КОМ для літаків та вертольотів.
Тобто лише ці два заводи виробляють величезну номенклатуру боєприпасів, які дійсно потрібні для України для того, щоб підтримувати наявне радянське озброєння. А до цих підприємств необхідно додати й інші болгарські потужності, наприклад, підприємство “ТЕРЕМ”, яке у лютому поновило виробництво 122-мм боєприпасів, що були “зняті з конвеєра” у 1988 році.
