Після того, як Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордер на арешт російського президента Володимира Путіна, якого звинувачують в незаконній депортації населення та дітей з України, в Москві заявили, що це рішення не має жодного значення для Росії, а колишній президент Росії Дмитро Медведєв назвав ордер “туалетним папером”.
Але що воно означатиме для решти світу?
Попри наявність ордера на арешт Путіна, МКС не має повноважень заарештовувати підозрюваних. Його юрисдикція поширюється лише на країни, які підписали та ратифікували угоду про заснування суду – так званий Римський статут. Росія не є підписантом цієї угоди. Так само як і низка інших країн. Серед найвідоміших винятків, крім Росії, США, Індія та Китай.
Проте, як пояснив після оприлюднення рішення генпрокурор України Андрій Костін, “відтепер російський президент має офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину”.
І країни-члени МКС зобов’язані виконувати ордер, – якщо Путін опиниться на їхній території, вони повинні будуть передати його суду.
Щоправда, останнім часом Путін не їздить до країн-підписантів Римського статуту. Впродовж минулого року російський лідер відвідав Таджикистан, Туркменістан, Іран, Узбекистан, Казахстан, Вірменію, Киргизстан та Білорусь. Із них усіх видати Путіна МКС міг би лише Таджикистан, який є членом МКС, пише ВВС.
Путін-вигнанець і не тільки
Як пояснив український юрист-міжнародник Сергій Петухов, ордер на арешт від МКС для Путіна матиме низку конкретних наслідків:
По-перше, Путін позбавлений імунітету як голова держави, – відтепер “він не має імунітету від кримінального переслідування, який мають всі інші президенти країн”.
Крім того, Путін не зможе подорожувати більшістю країн світу, адже 123 держави є сторонами Римського статуту.
“Це не тільки західні держави, але й багато держав, які традиційно були прихильними до Росії чи займали нейтральну позицію. Наприклад, незрозуміло, як тепер Путін буде їздити на саміти БРІКС, адже і Бразилія, і Південна Африка мають його заарештувати і відправити в Гаагу”, – написав Сергій Петухов у Фейсбук.
Правник також вважає, що прокурор МКС зламав російський пропагандистський наратив про добровільний переїзд українців в Росію, – спочатку незалежна комісія ООН, а тепер і прокурор МКС вказали, що Росія насильно забирає дітей і переміщає їх на свою територію, що є воєнним злочином.
На додачу, вважає юрист-міжнародник, ордер на арешт Путіна свідчить і про те, що Захід не піде на “мирну угоду” з Росією, і що спроби Москви розхитати коаліцію міжнародних партнерів України не принесуть результату. А повернення Росії до цивілізованого світу можливе тільки після покарання за вчинені воєнні злочини.
Разом із тим міжнародні експерти кажуть, що із ордерами МКС на арешт лідерів держав, які мають імунітет допоки перебувають на своїй посаді, не все так однозначно.
Прецедентів на видачу лідера держави, який виконує свої обов’язки, наразі немає, хоча подібні ордери МКС вже виписував. Проте були два випадки, коли підозрювані добровільно з’являлися в суді. Йдеться про президента та віцепрезидента Кенії, нагадує експерт з міжнародного права Копенгагенського університету Гліб Богуш.
“Це не більш фантастичний варіант, ніж перспектива його затримання”, – вважає правник.
Гліб Богуш також нагадує, що той факт, що сама Росія не визнає МКС, не означає, що президента Путіна чи іншого росіянина не можна притягти до відповідальності в цьому суді, – “ні в кого ж не виникає сумнівів, що, наприклад, в Росії можна заарештувати громадянина Нідерландів, якого звинувачують російські правоохоронні органи”, пояснює юрист.
Не буде перешкодою для суду і те, що злочини, в яких МКС звинувачує Путіна, сталися на території України, адже вона сама передала право судити міжнародному суду.
Символізм і прикладні наслідки
Президент Путін і справді може й не опинитися на лаві підсудних найближчим часом через свій імунітет як голова держави, зазначає ще один юрист-міжнародник Копенгагенського університету Кевін Йон Хеллер. Але імунітет від арешту не означає безкарність для державних діячів, наголошує правник.
Так, нині Путін відвідує лише “дружні” країни, які навряд чи видадуть його МКС. Але і без того обмежені пересування російського лідера стануть ще більш складними, а країни “глобального Півдня” будуть менш готові мати з ним справи:
“Гадаю, Путін матиме статус вигнанця – принаймні серед західних країн”.
Водночас сер Джеффрі Найс, прокурор, який вів у міжнародному суді справу проти колишнього президента Сербії Слободана Мілошевича, також звинуваченого у воєнних злочинах, вважає, що ордер від МКС для Путіна має не лише символічне значення.
За його словами, це рішення свідчить, що є достатньо доказів, що Путін “є злочинцем, що є війна і вона є злочинною”.
Чи були прецеденти?
Володимир Путін є третім чинним лідером держави, щодо якого МКС видав ордер про арешт. Його попередниками є лідер Судану Омар аль-Башир та лівійський лідер Муаммар Каддафі.
Аль-Башир отримав два ордери – у 2009 та 2010 за звинуваченнями у геноциді, воєнних злочинах та злочинах проти людяності. Ці звинувачення стосувалися конфлікту в Дарфурі у 2003, що обернувся загибеллю понад 300 тисяч людей.
У 2020 аль-Башира усунули від влади, чинні керівники Судану погодилися видати його МКС, проте цього так і не сталося досі.
Ордер на арешт Каддафі був виданий МКС у 2011, коли у Лівії відбувалися масові протести. Проте лише за кілька місяців після цього лівійського лідера було вбито, і справу закрили.
Крім того, як нагадав прокурор МКС Карім Ахмад Хан, крім суду над Мілошевичем у Гаазі, у який спочатку ніхто не вірив, варто також згадати про лідера Ліберії Чарлза Тейлора, якого засудили до 50 років за гратами, а також про Фелісьєна Кабуга з Руанди, арештованого у 2020 році.
Нагадаємо також: “Ніхто не стоїть вище закону”, – Шольц прокоментував ордер МКС на арешт путіна
