Незважаючи на те, що “Вільха-М” виробляється в невеликій кількості, вона може досягати цілей на відстані 68 миль з набагато більшою боєголовкою, ніж ракети М31, що випускаються HIMARS. Зокрема, ЗСУ використовують РСЗВ “Вільха-М” власного виробництва, який має дальність польоту 110 км та боєголовку масою 220 кг, здатну вражати цілі з великою точністю.
Про це заявив The War Zone перший заступник голови Нацасоціації оборонної промисловості Іван Вінник.
Без зайвих фанфар Україна розробила і застосувала в бою керовану артилерійську ракету з більшою дальністю польоту і важчою боєголовкою, ніж хвалені керовані реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), надані США і їхніми союзниками.
Під назвою “Вільха-М” – це модифікована артилерійська ракета радянської реактивної системи залпового вогню БМ-30 “Смерч” довжиною 7,6 м (25 футів).
“Вільха-М” має дальність стрільби 110 км (68 миль) і 300-міліметрову, 485-кілограмову боєголовку, яка може вражати цілі з великою точністю, розповів у вівторок виданню The War Zone Іван Вінник, перший заступник голови Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України.
Для порівняння, боєприпаси РСЗВ, якими стріляють високомобільні артилерійські ракетні системи M142 або HIMARS і реактивні системи залпового вогню M270, надані Україні, мають дальність стрільби до 80 км (близько 50 миль) і 227-міліметрову боєголовку вагою 200 фунтів.
“Так, “Вільха” використовувалася в бою”, – сказав Вінник у вівторок під час конференції “Українсько-американський діалог з питань безпеки XV”, що відбулася в Національному прес-клубі у Вашингтоні. Він не зміг розкрити точне місце, де були використані ракети “Вільха-М”.
У подальших розмовах у середу Вінник розповів “Зоні бойових дій”, що програма модифікації “Вільхи-М” розпочалася у 2018 році і що було вироблено близько 100 одиниць.
Вперше вони були використані в бою в травні 2022 року, додав він.
За його словами, їхню точність підвищують так звані “газові керма” – десятки маленьких отворів, що випускають паливо, які використовуються для наведення ракети на ціль за допомогою GPS. Хоча “Вільха-М” вважається досить точним і високоточним боєприпасом, наскільки саме, наразі не розголошується.
Питання щодо використання “Вільхи-М” виникли минулого тижня після того, як кілька ночей поспіль було завдано ударів по окупованому портовому місту Маріуполь на Азовському морі – приблизно за 80 км від найближчих на той час українських підрозділів.
Хоча не виключено, що під час цих атак використовувалися РСЗВ, не виключено, що і “Вільха-М”, але Винник не став розголошувати цю інформацію.
Хоча поки що вироблена в невеликій кількості, “Вільха-М” дає Україні боєприпас, який досягає на 36% більшої дальності з більш ніж вдвічі більшим корисним навантаженням, ніж у РСЗВ “Град”.
За словами Вінника, розробляються плани модифікації “Вільхи-М” для збільшення дальності дії до 150 км (близько 93 миль).
Як і у випадку з використанням “Вільхи-М”, Вінник відмовився точно сказати, коли можуть бути готові варіанти з більшою дальністю дії або скільки їх буде вироблено.
“Скажімо так, сподіваюся, якраз до широко обговорюваної дати контрнаступу на півдні в напрямку Азовського моря”, – сказав він в інтерв’ю “Зоні бойових дій”.
Він додав, що нові варіанти не будуть випробовуватися до того, як вони будуть використані в бою.
“Випробування будуть на полі бою”, – сказав він.
Ракети збільшеної дальності “Вільха-М” матимуть приблизно таку ж дальність, як і бомба малого діаметру наземного базування (GLSDB), яку Пентагон нещодавно дозволив Україні, але з набагато більшою боєголовкою і набагато вищою кінетичною силою удару.
Вона була б особливо корисною проти таких цілей, як мости, великі споруди і важкі укріплення, які погано підходять як для GLSDB, так і для GMLRS.
Але навіть з дальністю 93 милі новий варіант “Вільха-М” все одно матиме менше половини дальності американських балістичних ракет малої дальності ATACMS (Army Tactical Missile System), які можуть вражати цілі на відстані близько 200 миль.
Але поки що США відмовляються надавати їх Україні.
“Все ж таки це непогано”, – сказав Вінник у вівторок на конференції “Діалог Україна-США з питань безпеки XV” про модифіковану “Вільху-М”, яка знаходиться в стадії розробки. “Це набагато краще, ніж ми маємо зараз”.
Спроби з’ясувати, наскільки активна Україна в розробці і розгортанні власної високоточної зброї більшої дальності, були в кращому випадку туманною пропозицією. Висловлювалися припущення, що вони могли б відродити, наприклад, свою колись досить зрілу вітчизняну програму балістичних ракет. Як би там не було, “Вільха-М” є рідкісним свідченням того, що Україна здатна і активно працює над тим, щоб, незважаючи на постійні напади, створити власну високоточну зброю великої дальності, нехай навіть в обмеженій кількості, але все ж таки в бою.
