Приватизація порту Усть-Дунайськ у місті Вилкове може перетворитись на першій гучний скандал 2023 року. Власник порту Фонд державного майна пояснює, нібито у порту “великий потенціал для розвитку експорту продовольства”. Потрібні лише інвестиції, які “може принести приватний бізнес”.
Насправді жодних зобов’язань по розвитку порту та інвестиціях на майбутнього власника не покладається. Порт виставлений на аукціон не як підприємство, а як майновий комплекс з 43 об’єктів нерухомості площею 4,6 тис. м2. Держава контролює ці об’єкти лише частково. Тобто, заявляючи, що “це буде перший продаж морського порту за часів незалежності України”, голова ФДМ Рустам Умеров дещо лукавить, пише delo.ua
Власник групи компаній “Трансшип” (найбільший приватний стивідор порту Усть-Дунайськ) Андрій Іванов вважає, що приватизація непідготовлена та передчасна. Зокрема, не вирішені земельні питання. У перспективі порт може коштувати в декілька разів більше, якщо актив підготувати до продажу.
Заявлена ФДМ ціна у 60 млн грн дійсно дивує. За пів року роботи ДП “Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” сплатило четверту частину цієї суми у вигляді податків. Тобто комерційної вигоди від продажу держава не отримає. Мрії про великі інвестиції виглядають ще більш сумнівно, адже порт не має залізничного сполучення.
Навіщо ж тоді? Керівник ДП “МТП Усть-Дунайськ” Юрій Мартинюк вважає, що за приватизацією можуть стояти інтереси стивідорної компанії, пов’язаної з відомим київським ресторатором, народним депутатом Миколою Тищенком.
Тищенко дійсно проявляв неабиякий інтерес до підприємства. Цього року при комітеті ВРУ з питань транспорту та інфраструктури він створив власну робочу групу, яка займається перевіркою державного морегосподарського комплексу.
На початку листопада члени групи навідались в Усть-Дунайськ. Нардеп від “Батьківщини” Костянтин Бондарєв з цього приводу залишив у фейсбуці пост такого змісту: “Порт знаходиться просто у жахливому стані. До нього вишикувалася черга з вантажівок у десятки кілометрів… Члени нашого комітету працюватимуть над тим, щоб цей порт із корупційної діри перетворився на державний транспортний хаб, який в майбутньому забезпечить нашим підприємцям стабільний дохід…“
Черги з вантажівок 2022 року стояли до всіх дунайських портів. Чим ще завинило керівництво порту перед депутатами, так і залишилось незрозумілим. Ані Тищенко, ані його колеги про це чомусь не повідомили. Але 31 грудня Микола Тищенко у фейсбуці написав, що він ініціював звільнення керівника порту Кілія за корупцію. Знову ж таки без жодних деталей.
Зв’язатись з паном Тищенком досить складно. Журналістів на засідання “морегосподарської” робочої групи не запрошують. Тому ми звернулись за коментарем до генерального директора ДП “МТП Усть-Дунайськ” Юрія Мартинюка.
– Юрію Миколайовичу, народний депутат Микола Тищенко у фейсбуці повідомив, що ініціював звільнення директора порту Кілія. Чи це насправді так?
– Порту Кілія не існує, є порт Усть-Дунайськ, у складі якого є портопункт Кілія. Те, що народний депутат цього не розуміє, свідчить про рівень обізнаності людини, яка сама себе призначила керівником групи з перевірки портів. Але суті це не міняє. Тищенко дійсно звернувся до Фонду державного майна з вимогою мене звільнити. У ФДМ є такий лист.
– А чим він це аргументує?
– Нічим. Ніяких фактів. Лише його бажання. Фонд прислав мені запитання. На всі питання ми дали ґрунтовну відповідь. Поки що у Фонду більше питань немає.
– Але Тищенко каже, що знайшов у порту корупцію.
– Корупція дійсно є. Вона полягає у тому, що компанія ЗТК (ТОВ “Зерновий термінальний комплекс “КІЛІЯ”), яка перевантажує вантажі самого Тищенка через наш порт, відмовляється платити державі. Всі інші стивідори платять, а він ні. Це політична корупція, я вважаю.
– Що саме не сплачує компанія Тищенка?
– По-перше, півтора року тому ЗТК рейдерським шляхом захопив наш склад, тобто майно державного підприємства. Нічого нам не сплачує за зберігання вантажів. На сьогодні борг перевищує 2 млн гривень. По-друге, всі інші оператори сплачують порту за використання державної інфраструктури 0,5 долара за тонну вантажу. Це дуже невисока ставка. В порту Ізмаїл стивідори сплачують 3 долари з тонни. ЗТК вирішив, що вони можуть сплачувати нашому порту лише 0,05 долара, тобто 5 центів з тонни. В десять разів менше, аніж всі інші! Одночасно заробляючи 18 доларів на тонні зерна. Ви можете відновити під’їзні шляхи, які знищують їхні зерновози, за 5 центів? Це неможливо. Тобто порт вимушений це робити власним коштом. Іншими словами, держава має дотувати надприбутки приватного стивідора. Я вже не кажу, що зерновози ЗТК рухаються через Кілію, знищують дороги міста. Дуже сумніваюсь, що вони хоч щось сплачують місту.
– Ви звертались до суду?
– Звичайно. Але є такий суддя господарського суду Одеської області Олег Цісельський, який став на їхній бік. І вони вважають, що можуть користуватись безплатно державним майном. ЗТК сплачує нам 5 центів, ми повертаємо їх, будем продовжувати подавати позови. Бо це мародерство.
– Яке відношення Тищенко має до ЗТК?
– Ця компанія скрізь розповідає, від кого вони працюють, чиї вантажі вони обробляють. Прямим текстом тобі кажуть: ми працюємо від цієї людини, ти хоч розумієш, на кого ти рипаєшся?
– Скільки ЗТК вам заборгував?
– За інфраструктуру вони винні понад мільйон гривень.
– ЗТК буде брати участь в приватизації?
– Я не можу це стверджувати. Але вони спеціально вдають, ніби тут все знищено, ніби тут проблеми. Щоб ніхто інший не прийшов.
– А яка ситуація насправді?
– За минулий рік (хоча працювали ми лише пів року) порт перерахував бюджетам всіх рівнів 14 млн грн податків. 2,5 млн грн перерахували державі у вигляді дивідендів. Спитайте в ЗТК, скільки вони сплатили? Працюють через офшори, державі майже нічого не сплачується.
– У ФДМ кажуть, що порту потрібен інвестор.
– Порт – це останнє державне підприємство у Вилковому. Все інше, що було тут приватизоване, перетворилось на руїни. Жодного позитивного прикладу приватизації у Вилковому не має! Метал ріжеться, будівлі руйнуються. Залишився порт! Вісімдесят родин отримують зарплату. Тримається громада. Ми нічого не просимо у держави. Інвестуємо зароблене. Відкриваємо нові майданчики по перевалці. Організували два власних причали, крім причалу АМПУ. У тому вигляді приватизація, як вона планується, це велика помилка. Продається не порт, а майно порту. Я говорив ФДМ: ми за минулий рік плануємо перерахувати в бюджет 30 млн грн, а ви нас збираєтесь продати за 60 млн. В чому користь для держави? Для людей? Немає зобов’язань для покупця зберегти профіль підприємства – можна нас викупити та одразу закрити. Жодних зобов’язань про інвестиції. Якщо є бажання розвивати порт, зробімо акціонерне товариство. Залучимо інвесторів у розвиток, зберігши державний контроль. Ми на сьогодні єдине прибуткове державне підприємство в управлінні ФДМ. Єдине! 80% від прибутку ми перераховуємо державі. Ми фінансово встали на ноги. Заплатили дуже багато грошей за отримання дозвільних документів для оформлення причалів.
– Зернові вантажі поступово повертаються до Одеси, зможете залишатись прибутковими й цього року?
– Звичайно. Через нас в Україну потрапляє багато імпорту – рис, харчова сіль з Туреччини. Ми організували роботу так, що судна з України прямують до Констанци завантажені зерном, а у зворотному напрямку веземо будівельні матеріали, гіпсокартон, скло, пластик для виробництва віконного профілю тощо. На жаль, порт не може використовувати склад, адже його захопили. В іншому випадку ми б ще збільшили об’єм вантажів.
Зв’язатись з компанією ЗТК також виявилось не просто. На фейсбук-сторінці ТОВ “Зерновий термінал Кілія” лише декілька постів. Останнє повідомлення присвячене візиту Миколи Тищенка у Кілію на початку листопада. “Дуже сподіваємось на вжиття дієвих заходів…” – прокоментувала компанія світлини з нардепом і його колегами.
ЗТК також повідомляє, що “у приватній власності на території портового пункту “Кілія” має «нерухоме майно, виробничий зерноперевантажувальний комплекс, складські потужності…” Цікаво, потенційні інвестори про це знають? Чи багато компаній погодяться купувати порт, якщо у нього вже фактично є власник. Неофіційний, але з дуже активним «дахом» у вигляді Миколи Тищенка?
Поспілкувавшись з керівниками деяких інших дунайських портів, ми дізнались і про інші цікаві факти. Виявляється, минулого року “Ревізор” приходив до багатьох з них. Питання одне і теж – “дайте спеціальні цінові умови для моїх постачальників”. Спеціальні – тобто у 2-3 рази нижче ринкових. Директорів запевняли, нібито «питання погоджено» з профільним міністерством, чого насправді не було.
Нардеп Тищенко постійно щось перевіряє. 2021 року він створив і очолив міжфракційне об’єднання “Українська залізниця” та оцінював вагони “Укрзалізниці”. Минулого року взявся за лісову галузь, створив тимчасову слідчу комісію і тепер “гастролює” по лісгоспах Закарпаття. Перевірка лісгоспів виявилась настільки прибутковою справою, що на led-екранах по всьому Києві запустили ролик «Микола йде, тріски летять». Щоб лісівники в інших регіонах «як треба» готувались до зустрічі з «ревізором».
Технологія діяльності чергової слідчої/робочої/тимчасової групи у кожному випадку типова. “Експертний офіс” у вигляді ексдиректорів, раніше звільнених за корупцію. Психологічний пресинг та огульні звинувачення. “Рейди” по підприємствам, які більш нагадують візити рекетирських угрупувань з 90-их. Недопуск журналістів, відмова від спілкування зі ЗМІ. Бомбардування дзвінками профільних міністрів та замів з вимогою «неправильних» людей звільнити, а «правильних» призначити.
Може, нарешті НАБУ перевірить головного парламентського “перевіряльника”?
Шановні детективи, охочих дати свідчення більше ніж достатньо.
