Сьогодні в ОПУ розповіли, якими бачать безпекові гарантії для України. Виявилося, що вони кардинально відрізняються від позиції Києва на перемовинах з РФ у Стамбулі в березні 2022.
Сьогодні, 13 вересня, у Києві презентували рекомендації щодо гарантій безпеки для України. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак та генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен виклали бачення “Київського безпекового договору”, який стане стратегічним документом, що об’єднав Україну з країнами, що виступили гарантами безпеки.
Журналіст ВВС Україна Вікторія Жуган проаналізувала основні відмінності запропонованих гарантій безпекового договору та українські переговорні позиції у Стамбулі в березні 2022 року. І от, що відзначила:
Березень: Росія і Китай серед потенційних гарантів безпеки. – Вересень: Росії та Китаю немає у списку.
Березень: Україна обіцяє змінити Конституцію і гарантує не вступати до НАТО. – Вересень: Прагнення вступити до НАТО закріплене в Конституції, гарантії безпеки не можуть бути обміном на нейтральний статус.
Березень: Гарантії безпеки не поширюються на Крим та ОРДЛО. – Вересень: Територіальна сфера охоплення гарантій поширюється на всю територію в межах міжнародно визнаних кордонів України.
Березень: Заборона розміщувати в Україні іноземний контингент, військові навчання можна проводити лише за згоди гарантів. – Вересень: Спільні навчання ЗСУ і партнерів на території України з іноземними інструкторами та радниками; гарантії не повинні виключати жодної форми підтримки для забезпечення самооборони України.
Березень: Для початку дії угоди армія РФ має вийти на межі 23.02.2022. – Вересень: Гаранти повинні утримуватися від скасування санкцій проти Росії, узгоджених з 2014 року, допоки Москва:
- не припинить агресію проти України;
- не гарантує, що в майбутньому не нападе на Україну;
- не компенсує Україні збитки, завдані під час вторгнення.
Як повідомлялось, наприкінці травня Єрмак оголосив про створення групи з розробки формату гарантій безпеки для України.
Групу очолили екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен і сам Єрмак. До її складу увійшли впливові діячі з різних демократичних країн світу – Австралії, США, Швеції, Великобританії, Німеччини, Польщі, Франції, Італії та України.
За словами ексгенсека НАТО Андерса фог Расмуссена, основною відмінністю між 5 статтею статуту НАТО й представленими сьогодні напрацюваннями щодо Київського договору безпеки є кількість гарантів безпеки. Про це він сказав під час спільного із головою ОП Андрієм Єрмаком брифінгу у Києві.
Расмуссену поставили запитання, чим саме відрізнятиметься новий договір з безпеки для України від 5-ї статті статуту НАТО, що передбачає колективну відповідь на агресію проти одного з членів Альянсу.
“У НАТО у вас є ціла низка союзників – 30, тепер вже буде 32. Тут ми маємо меншу групу гарантів. Це безумовно головна відмінність між тим, як ми читаємо 5-ту статтю договору НАТО, і гарантіями безпеки, сформульованими для цього документа (Київського договору безпеки. – Прим. ред.). Але мета та сама – гарантувати безпеку Україні”, – відповів колишній генсек НАТО.
Він зазначив, що доки Україна не стала членом Альянсу, потрібно гарантувати її безпеку.
За словами Расмуссена, зараз робоча група пропагуватиме цей документ, щоб його підписали країни-гаранти.
Нагадаємо, сьогодні в оприлюдненому варіанті гарантій безпеки для України Офіс президента не згадав Індію, Китай і Росію, як членів основної групи країн-союзників і потенційних гарантів безпеки України.
“Договір об’єднає основну групу країн-союзників і Україну. Ця група держав-гарантів може складатися з США, Великобританії, Канади, Польщі, Італії, Німеччини, Франції, Австралії, Туреччини, а також країн Північної Європи і Балтії, Центральної та Східної Європи”, – йдеться в повідомленні.
