Державу, яка шанує та цінує своїх людей, неможливо знищити. Бо її громадяни, її герої за таку державу завжди стоятимуть горою і захищатимуть. Таких людей із часу проголошення незалежності в Україні було чимало. А з початком повномасштабної війни стало ще більше. Пишаємося кожним і кожною. І кожного й кожну уособлюють цьогорічні лауреати премії «Національна легенда України».
Провідник Анатолій Бабічев. Дев’ять днів його потяг вивозив людей із Костянтинівки, Харкова, Краматорська, Лимана. У цьому ж поїзді, в іншому вагоні, працювала його дружина Наталя. Під час обстрілу потяга вона загинула. Попри особисту трагедію Анатолій не зламався, повернувся до служби й порятунку людей.
Посмертно нагороджено Анатолія Борисовича Солов’яненка. За вагомий творчий доробок і зміцнення культурної слави України.
Пожежник Ігор Івасиков. Завдяки його діям з-під завалів ОДА у Миколаєві було врятовано 17 осіб.
Подружжя лікарів Ольга і Анатолій Свист. Опинившись у Бучі, вони не змогли залишити місто, зателефонували друзям і попросили всиновити їхніх дітей, якщо вони не повернуться. Два тижні під постійними обстрілами й без належного обладнання вони робили надскладні операції, рятуючи життя важкопоранених дітей.
Вчителька Ганна Бут із Мелітополя. Попри окупацію вона виховує своїх учнів патріотами. Відео, де вона, загорнувшись у прапор України, вимагає від міжнародної спільноти рішучіших дій, потрапило майже в усі світові ЗМІ та соцмережі. Мільйони людей на планеті почули: Мелітополь – це Україна.
Волонтерка Тата Кеплер. Як і тисячі волонтерів, вісім років поспіль вона допомагає нашій армії. Неможливо порахувати, скільки за цей час було знайдено й доправлено аптечок, медичних рюкзаків, турнікетів, бронежилетів та іншого спорядження.
Амбасадор платформи UNITED24, наш видатний спортсмен Андрій Шевченко. Переможець Ліги чемпіонів і володар «Золотого м’яча». Ці та багато інших титулів прославили його на весь світ. А зараз допомагають гуртувати світ задля підтримки й допомоги Україні.
Дякуємо кожному з вас!
