Корупція, продажні суди та відсутність передбачуваної фіскальної політики — це головні (після російської агресії) перешкоди відновленню економіки України.
Виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Ганна Дерев’янко в інтерв’ю DW розповіла, як українці ведуть бізнес під час війни та які плани щодо відновлення бізнесу та країни вже існують.
За її словами, бізнес адаптується до нових реалій. Понад 90 відсотків компаній-членів асоціації повністю або частково відновили роботу (більшість членів ЄБА – іноземні інвестори). Компанії з іноземними інвестиціями намагатимуться не йти з країни, незважаючи на війну. Нарешті компанії продовжують платити зарплати, навіть якщо співробітники вимушено виїхали за кордон.
Серед викликів, пов’язаних із війною, бізнес виділяє спад купівельної спроможності на внутрішньому ринку та труднощі з логістикою. Але слідом за війною в цьому переліку проблеми, які заважали бізнесу і до війни, — це корупція, яку треба викорінювати, а також неналежна робота судової системи, яка підриває фундамент розвитку суспільства.
Потрібен постійний діалог, взаємна підтримка. Щоб ми чули одне одного та уникали деструктиву. Грошей від держави бізнес зараз не очікує, хоча ситуація дуже складна, дуже великі втрати. Усі чекають, коли стане зрозуміло, як компенсувати втрачені активи після війни. Не йдеться лише про кошти державного бюджету. Йдеться про комплексний план відновлення та бізнесу, і всієї країни загалом. Поки ж великий та середній бізнес, який становить більшість членів Європейської бізнес-асоціації, намагається щосили допомогти наблизити перемогу України — хто фінансово, хто товарами чи продуктами харчування”, — каже Дерев’янко.
Кому точно потрібна допомога з боку держави, то це малому і мікробізнесу. Вони не мають підтримки міжнародних штаб-квартир, не мають серйозної фінансової подушки безпеки, вважає вона.
“Я не знаю, чи це має бути пряма допомога з державного бюджету, чи це можуть бути і програми компенсації відсотків за кредитами, чи грантова підтримка для запуску підприємства”, — каже Дерев’янко.
Загалом, на її думку, для бізнесу, як великого, так і малого, зараз важливо почути, що не буде підвищення податків. Якщо за нинішніх умов ще й підвищити податки, то можна втратити все і не отримати жодних надходжень до державного бюджету.
“До війни Європейська бізнес-асоціація порушувала питання необхідності зменшити навантаження на фонд оплати праці. Проте сьогодні ми розуміємо ситуацію, що у державному бюджеті дірка у п’ять мільярдів гривень на місяць. Відповідно, ми не вимагаємо зниження податків. Але й підвищувати їх не можна”, – наголошує співрозмовниця DW.
Ганна Дерев’янко також наголосила на небезпеці фіскальних гойдалок. Зокрема, спочатку уряд дозволив ввозити все без мит, а вже потім почав ламати голову, як наповнювати бюджет та мита повернулися.
“ Бізнесу потрібна, передусім, стабільність законодавства загалом, зокрема й податкового. Не треба робити надто різких рухів, щоб потім треба було думати, що робити далі”, — каже вона.
“Нещодавно ми мали консультації з представниками уряду щодо потенційного запровадження імпортного податку. Представники бізнесу схиляються до того, що цього не варто робити, тому що це може призвести до руйнівних наслідків економіки. Є й інший бік медалі – це ризик подальшого зростання курсу іноземних валют”, – каже Дерев’янко.
Крім того, на її думку, імпортний податок призведе до зростання цін – адже хтось має заплатити за це. А бізнес зараз ледь виживає на межі прибутковості, за винятком хіба що IT-індустрії, що працює на експорт.
Для тих, хто працює на внутрішній ринок, про якусь велику рентабельність не йдеться. Якщо запроваджувати нові податки, треба розуміти, за рахунок чого вони будуть покриті. Якщо рентабельності немає, податок прямо буде закладено у ціну. Це розганятиме інфляцію і, якщо буде досягнуто межі купівельної спроможності споживачів, бізнеси один за одним йдуть у небуття. І тоді вже не буде кому платити податки.
Одним із основних способів вижити для українського бізнесу Дерев’янко бачить вихід на глобальні ринки. Саме тому IT-сфера, яка давно на глобальному ринку, навіть зараз працює нормально. Іншим буде дуже важко, якщо бізнес орієнтований на внутрішній ринок. Виняток – хіба що компанії, орієнтовані на військово-промисловий комплекс.
Українським виробникам варто скористатися тим, що ставлення до товарів з України зараз дуже схвальне. Це не означає, що буде легко. Але краще пройти цей шлях зараз.
“Ми сподіваємося, що у відновлення України після війни буде вкладено величезні кошти від міжнародних партнерів. Це дасть змогу найсильнішого поштовху у розвитку економіки. Крім того, великі надії пов’язані зі статусом України як кандидата на вступ до ЄС. Є надія, що це служитиме фундаментом для подальших перетворень у тих сферах, де існують найбільші перешкоди для бізнесу. Це і корупція, і неналежна робота судової гілки влади. Ми відчуваємо, що війна змінює суспільство. Є надія, що після війни в Україні вже не буде толерантності до корупції ”, – наголосила Ганна Дерев’янко.
