“Він дивиться на мене своїми гарними безневинними очима і просить вивести його погуляти. Але я не наважуюсь, бо нас можуть заарештувати”, – розповідає Махса, власниця невеликого собаки.
Вона має на увазі те, що в столиці Ірану Тегерані віднедавна почалася ціла хвиля арештів: місцева поліція назвала вигул собак у парках злочином, тому власників затримують, а улюбленців відбирають, розповідає ВВС.
Заборону на вигул собак влада пояснює необхідністю “захистити громадську безпеку”.
Тим часом парламент Ірану розглядає законопроєкт, що дозволить мати домашніх тварин лише за спеціальним дозволом.
Символи “вестернізації”
У законопроєкті вказано: щоб придбати собаку чи кішку іранцям потрібно звернутися до спеціального урядового комітету. При цьому за “ввезення, купівлю й продаж, перевезення та утримання” будь-яких домашніх улюбленців, аж до кроликів й черепах, передбачений штраф у приблизно 800 доларів.
За словами президента асоціації ветеринарів Ірану та противника законопроєкту доктора Паяма Мохебі, дебати щодо цього почалися понад десять років тому. Тоді група іранських депутатів пропонувала конфіскувати собак у їхніх власників й відправити їх до зоопарків або кинути у пустелі.
“За цей час вони кілька разів змінювали законопроєкт і навіть обговорювали тілесні покарання для власників собак. Але в результаті проєкт так і не просунувся”, – розповідає Мохебі.
Мешканці сільських районів Ірану тримали собак завжди, але у ХХ столітті домашні улюбленці стали ще й символом урбанізації.
Іран став однією з перших близькосхідних країн, де легалізували захист тварин. 1948 року тут з’явилася перша державна організація з контролю за їх дотриманням. Собаки були навіть у членів королівської родини.
Все змінила ісламська революція 1979 року, що завершилася поваленням шаха Мохаммеда Рези Пехлеві. Вона торкнулася багатьох сфер життя в Ірані, зокрема й тих, що стосуються свійських тварин.
В ісламській традиції собак вважають “брудними” тваринами. В очах нового режиму вони також символізували Захід і його спосіб життя, який іранська влада намагалася викорінити.
“Чіткі норми, що регулюють володіння собаками, так і не з’явилися”, – розповів лікар Ашкан Шемірані, ветеринар з Тегерана.
“Поліцейські затримують людей за те, що вони вигулюють своїх собак або навіть просто перевозять їх у своїх автівках. І це робиться лише тому, що вони вважають собак символами вестернізації”, – пояснює Шемірані.
За його словами, влада навіть створила “в’язницю” для вилучених домашніх тварин. “Ми чули безліч жахливих історій про це місце, – додає він. – Тварин тримають просто неба без нормальної їжі й води, а у власників з’являється безліч проблем із законом”.
Новий законопроєкт, що обмежує володіння домашніми тваринами, також пов’язаний із труднощами в економіці Ірану через багаторічні західні санкції. Три роки тому влада Ірану заборонила ввезення в країну корму для тварин іноземного виробництва – це пояснювали заходами щодо збереження валютного резерву країни.
У ситуації, коли на полицях домінувала іноземна продукція, ціни різко пішли вгору – особливо після того, як з’явився чорний ринок.
“Ми дуже залежимо від людей, що завозять корм контрабандою, – бідкається власник однієї з ветеринарних клінік міста Мешхед. – Лише за кілька місяців ціни зросли вп’ятеро”.
Ветеринар зазначає, що якість місцевих кормів для тварин – дуже низька і не відповідає стандартам, фабрики часто використовують м’ясо й рибу дуже низької якості, а то й зовсім інгредієнти, термін придатності яких минув.
Проблеми перських кішок
Новий законопроєкт, втім, стосується не лише собак, а й кішок та інших домашніх тварин (там згадуються навіть крокодили). І це попри те, що Іран – батьківщина перських кішок, однієї з найпопулярніших порід у світі.
“Як взагалі можна припустити, що перським кішкам тепер буде небезпечно на власній батьківщині?” – обурюється ветеринар клініки у Тегерані у розмові з кореспондентом ВВС. “У цьому законі немає жодної логіки, – додає він. – Вони просто хочуть показати людям свій залізний кулак”.
Президент асоціації ветеринарів Ірану доктор Мохебі вважає цей проєкт ганебним. “Якщо парламент ухвалить цей закон, наступні покоління пам’ятатимуть нас як людей, що заборонили собак за те, що вони – собаки, і котів, тому що вони – коти”, – каже Мохебі.
Власники домашніх тварин в Ірані, такі як Масха, серйозно хвилюються за майбутнє своїх улюбленців.
“Я навіть не проситиму дозвіл на мого “синочка”, – пояснює вона. – А раптом вони відмовлять? Я ж не можу викинути його на вулицю”.
