Агресія Росії проти України триває вже сьомий рік. Досі загроза з моря – це виклик, на який українським військовим майже нічим відповісти, кажуть фахівці. Береговий ракетний комплекс «Нептун» почнуть виробляти наступного року. Українські моряки також розраховують на американські катери з протикорабельними ракетами. А ось від суден українського виробництва відмовляються. Чому? Як змінився флот з часів анексії Криму і які проблеми ще належить вирішити на морі? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
Липень 2020 року, кораблі НАТО та України відпрацьовують спільні дії у Чорному морі під час щорічних навчань «Сі Бриз». Від українських ВМС і прикордонників – до двадцяти кораблів і катерів – як бойових, так і забезпечення. Чи це багато? І як змінився український флот після 2014 року?
«Зараз корабельний склад фактично на 90% будується новий. «Гетьман Сагайдачний» – фрегат наш, флагман, стоїть такою окремою фігурою у цьому складі, і сказати про те, що ВМС зараз представляє якусь збалансовану, єдину структуру, яка разом може виконувати завдання, навряд чи можна. У нас два таких невеликих угруповання», – зазначає керівник програм безпеки центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Те, що в анексованому Криму залишилися майже усі боєздатні кораблі ВМС, говорили не раз. Якщо їх і повернуть – вони можуть і не знадобитися українському флоту. Тепер Військово-морські сили намагаються вибудовувати згідно зі стратегією. Перший етап, за планом, закінчиться за п’ять років.
«До 2025 року ми повинні забезпечити три такі основні речі: перше – це можливість охорони всього українського берега. Всіма силами, які є – це і берегова артилерія, це і координація дій з іншими, захист наших портів. Друге – це те, що ми повинні абсолютно чітко розуміти, що в 12-мильній зоні від берега є загрози, які ми повинні контролювати», – каже член робочої групи з роботи над стратегією ВМС ЗСУ до 2035 року Ганна Шелест.
До слова, про те, чим контролювати море. В анексованому Криму, серед іншого, Росія захопила чотири українських корвети, два тральщики, великий десантний корабель і підводний човен.
Зараз у складі українських ВМС – 18 бойових суден – це різноманітні катери – українські і американські, фрегат, десантний корабель і катер, один тральщик. Також близько трьох десятків допоміжних суден. До прикладу, пошуково-рятувальне «Олександр Охрименко», яке ВМС отримали майже рік тому.
«Якісь сили є, але цих сил явно недостатньо. І ці сили не здатні виконати весь той спектр завдань, що від них очікують. Звичайно, суттєвий крок вперед ми зробили з отриманням американських «Айлендів». Вони суттєво розширили наші можливості. А також – з отриманням багатоцільового аварійно-рятувального судна «Олександр Охрименко», яке зараз активно залучається до всієї роботи Військово-морських сил», – каже голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.
Важливим моментом для українських ВМС може стати отримання американських катерів Mark VI. У США дозволили угоду з продажу Україні до 16 таких суден. Військові сподіваються, що шість із них отримають за тією ж схемою, що і «Айленди» – корпуси безкоштовно, а навчання екіпажів і транспортування – за рахунок України. Але що важливіше – у ВМС вони можуть стати першою морською платформою з протикорабельними ракетами на борту.
«Ракети – головний фактор стримування на морі. Ракети малої дальності – до 20 кілометрів, такі комплекси є. Зокрема, Griffin, виробництва Сполучених Штатів Америки, цілком можливо розташувати на катерах Mark VI. Вони швидкохідні, вони будуть чудовими носіями цього комплексу. І зараз йде обговорення технічних питань», – зазначає начальник штабу – заступник командувача ВМС ЗСУ Андрій Тарасов.
Важливий нюанс: ці катери від США ВМС ще не отримали. З 2014-го усі нові корпуси для українських військових моряків будувало лише одне підприємство – «Кузня на Рибальському». Розвідувальний корабель, десантно-штурмові катери і малі броньовані артилерійські. Останніх – МБАКів ще кілька років тому для ВМС планували побудувати 18. Тепер їхню кількість зменшили до восьми.
«Їхня швидкість нас не задовольняє. Треба більшу оперативність мати. Кошти витрачені не дарма. Зараз у нас малий броньований катер з гідроакустичною станцією протидиверсійної оборони проходить випробування. І ми плануємо в подальшому оснастити всі наші малі броньовані катери станцією такого зразка. Питання захисту портів, питання протидиверсійної оборони, питання патрулювання узбережжя», – зазначає Андрій Тарасов.
У ВМС визнають, що замовлення на українські катери зменшили у зв’язку з отриманням катерів зі США. Планувалося, що усі 18 МБАКів мали бути в строю уже до 2020 року. У відповідь на прохання про коментар на «Кузні» відповіли коротко: отримують зауваження від замовника і виправляють їх. Проблеми із катерами дійсно є.
«У цьому катері український проєкт, українське виробництво і українське озброєння. І по всіх трьох пунктах є проблеми. Щодо зауважень – це морехідність, це ненадійність, це сирість озброєння. Тобто воно часто клинить. Особливо під час експлуатації в морі, особливо коли йде заливання водою при хвилюванні. Це певні проблеми з електронікою, певні проблеми з сумісністю систем зв’язку і систем радіолокації», – каже Тарас Чмут.
Майже два роки тому спустили на воду десантно-штурмові катери «Кентавр». Їх планували побудувати дев’ять, але в металі таких поки три – один на заводі, а два усе ще на стадії випробувань. У ВМС катер називають перспективним, але одночасно кивають в бік «американців» – на «Марках» теж можна перевозити десант. Українські ж швидко побудувати не вдасться.
«На кожен треба рік щонайменше. І є проблеми по проведенню державних випробувань. Причина вже з’ясована, але її зараз вже не виправиш. Там ухвалюється рішення, яким чином їх, в якому вигляді їх прийняти», – пояснює Андрій Тарасов.
Експерти кажуть, що за правильного обслуговування вже отримані українські катери здатні прослужити два десятки років. На березі наступного року планують розгорнути протикорабельні ракетні комплекси, але це не означає, що усі проблеми оборони загроз із моря вирішені.
«Є завдання, які може вирішити тільки флот. Це протимінна загроза. У нас практично немає мінно-тральних сил, а мінування акваторій портів стратегічно важливих маршрутів плавання кораблів – це дуже серйозна загроза, і її можуть вирішити тільки спеціалізовані кораблі», – каже Павло Лакійчук.
Український флот невдовзі має отримати три катери класу «Айленд». Скільки, врешті, буде катерів Mark VI – поки невідомо. Але кожен катер – це, перш за все, люди. Їх необхідно знайти, навчити, часто за кордоном, а після цього втримати в армії.
Читайте также другой взгляд на развитие украинского военного флота: “У нас должны быть длинные руки”. Сергей Гайдук – о перспективах Военно-морских сил Украины
