Президент Ассоциации «Укрсудпром» Виктор Лисицкий выступил с обращением к Премьер-министру Украины Владимиру Гройсману и первому вице-премьер-министру-министру экономического развития и торговли Украины Степану Кубиву по поводу проекта распоряжения КМУ «Про схвалення Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року».
В письме, подписанном г-ном Лисицким, в частности говорится: «…обращает на себя внимание излишне большой объем документа, который вряд ли вызовет творческий энтузиазм в миллионов предпринимателей. … Лишенный конструктивности и намеков на конкретные механизмы поддержки малого бизнеса, этот декларативный документ является формализованной имитацией деятельности и заигрыванием перед донорами. На 57 страницах реферативного текста об общих условиях хозяйственной деятельности именно для малого бизнеса, который является главным объектом государства, практически не нашлось места. Это — существенный недостаток проекта Стратегии. Документ следует сократить и приблизить к мелкому предпринимателю, или предоставить ему статус пособия (справочника). Только в таком статусе корабелы согласятся поддержать этот проект».
Шановний Володимире Борисовичу! Шановний Степане Івановичу!
Уважне ознайомлення із проектом розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року” (далі – проект Стратегії), розміщеному на сайті Мінекономрозвитку, дозволяє зафіксувати наступне:
Пункт 1. Фахівці МЕРТ та інших ЦОВВ намагалися створити підґрунтя правого фундаменту для подальшого розвитку малого та середнього бізнесу. Однак, вражає завеликий обсяг документу (57 сторінок), який навряд чи викличе творчий ентузіазм у мільйонів підприємців.
Широкі верстви не матимуть з такої стратегії ніякої користі. Позбавлений конструктивності і натяків на конкретні механізми підтримки малого бізнесу цей декларативний документ є лише формалізованою імітацією діяльності і заграванням перед донорами.
На 57 сторінках реферативного тексту про загальні умови господарської діяльності саме для малого бізнесу, який є головним об’єктом держави, практично не знайшлося місця. Це – суттєвий недолік проекту Стратегії. Документ варто скоротити і наблизити до дрібного підприємця, або надати йому статус посібника (довідника). Тільки у такому статусі корабели погодяться підтримати цей проект.
2 Пункт 2. Викликають занепокоєння брутальні концептуальні помилки у його розробці. Вони були оприлюднені під час чергового засідання Громадської ради при Державній регуляторній службі України, яке відбулося 31 січня. Це друга причина котра не дозволяє корабелам підтримати чинну редакцію проекту Стратегії.
Пункт 3. Головне. Не можемо позбавитися враження, що автори документу не зовсім компетентні, або не знайомі із досвідом регулювання (й підтримки) малого бізнесу і створення дієвої системи підтримки у передових ринкових країнах. В тому числі, й успішних європейських країн колишнього соцтабору.
Така стратегія не матиме майбутнього, план заходів до неї буде формальним переліком поточних функцій ЦОВВ-співвиконавців на сотнях сторінок. Автори сформували проект Стратегії не для розвитку малого та середнього бізнесу, а документ для «галочки» і піару чиновників.
Довідково до пункту 3. Передові ринкові країни мають цілісні (!) системи регулювання (й підтримки) малого бізнесу. Проект Стратегії створення аналогічної системи в Україні де-факто це не передбачає. Наприклад, США – Батьківщина найефективнішої сучасної економіки – ще із 1953 р. має Адміністрацію малого бізнесу (Small Business Administration – www.sba.gov). Її місія разюче контрастує із запропонованою нам проектом Стратегії.
Далі цитата із порталу SBA. «Місія Адміністрації малого бізнесу Адміністрація малого бізнесу США (SBA) була створена в 1953 році як незалежне агентство федерального уряду, щоб допомогти, адвокатувати, допомагати і захищати інтереси малого бізнесу, щоб зберегти вільне конкурентне підприємство, зберегти і зміцнити загальну економіку нашої нації.
Ми визнаємо, що малий бізнес має вирішальне значення для нашого економічного підйому і сили, щоб будувати майбутнє Америки, а також, щоб допомогти Сполученим Штатам конкурувати на сучасному світовому ринку.
Хоча SBA росла і розвивалася в наступні роки, після створення в 1953 році, основна лінія місії залишається незмінною. SBA допомагає американцям почати, будувати і розвивати бізнес» В межах своєї Місії Адміністрація малого бізнесу надає практично весь (!) комплекс послуг необхідний бізнесменам: (1) починаючи от порад як розпочати свій бізнес (Starting Business) або реалізувати певний конкретний проект (2) до офіційного пошуку реальних кредиторів (lenders) через портал Адміністрації https://www.sba.gov/tools/linc – Connecting Borrowers with SBA Approved Lenders.
Зверніть увагу: Адміністрація спрямовує бізнес до схвалених нею кредиторів. Аналіз інструментів, запропонованих цією Адміністрацією на порталі, показує: Їх левова частка спрямована на створення сприятливого режиму фінансування для МСБ. В Україні фінансування (кредитування) МСБ не зростає вже три роки (!!!) поспіль, навіть, у номінальному виразі.
У реальному, з урахуванням інфляції, воно впало приблизно у півтора (!) рази. Така смертельна для економіки динаміка була в нас лише у перші роки Незалежності – ще до впровадження гривні. Саме тому, ми вважаємо за потрібне якомога скоріше вивчити та запозичити досвід США для розвитку МСБ. Досвід сусідів.
Дуже важливо те, що схожі системи підтримки МСБ, притаманні будь-якій цивілізованій країні, створили практично усі країни Європи. Найкращим для застосування в 3 Україні є досвід Польського Агентства Розвитку Підприємництва, окрім якого в систему підтримки малого бізнесу Польщі входить велика кількість спеціалізованих кредитно-гарантійних і навчально-освітніх інституцій.
На превеликий жаль, проект Стратегії абсолютно ігнорує цей позитивний та конче потрібний для нас зарубіжний досвід. З неї випливає, що наша держава стоїть осторонь процесів формування державної системи підтримки малого бізнесу, покладаючись лише на донорів і «самопорадність» підприємництва, адже стратегічне бачення розробників – коли малому бізнесу допомагає лише сам бізнес, банки і донори, за органами влади лишається лише контроль.
Так, на стор. 39 вказано: «В процесі реалізації Стратегії функції формування та реалізації державної політики у сфері розвитку підприємництва будуть здійснюватися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Для ефективного виконання завдань, визначених Стратегією, буде створено консультативно-дорадчий орган при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України – Офіс розвитку малого та середнього підприємництва.
Фінансування діяльності Офісу здійснюватиметься за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством. У 2019 році планується створення Агентства з розвитку малого та середнього підприємництва (далі – Агентство), на базі зазначеного Офісу, якому будуть передані функції з реалізації політики розвитку малого та середнього підприємництва.
Фінансування Агентства здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету.» Тобто, системне регулювання МСБ можливо розпочне створюватися лише через два роки після прийняття проекту Стратегії. Сьогодні, коли малий бізнес потерпає від економічної кризи і фіскального тиску, він навряд чи зможе стільки чекати. Можливо, є розрахунок, що за ці два роки МСБ буде остаточно знищено й проблема підтримки МСБ для політиків та чиновництва сама по собі просто зникне?
Висновок: такий проект документу не містить стратегічного бачення держави на створення дієвої системи підтримки малого бізнесу і більше нагадує посібник, а отже є непотрібним для підприємців і не може бути підтриманим
Как подчеркивает журнал Судостроение и судоремонт, незнание (мягко говоря) особенностей функционирования морской отрасли — типичная черта украинского руководства за все четверть века существования страны.
Конкретные примеры и реально анекдотические истории – тема отдельной публикации, сейчас же лучше постараться объяснить отечественным «можновладцям» принципы работы судостроительных предприятий за рубежом.
Подавляющее большинство верфей Европы (куда мы вроде стремимся) работают по единому стандарту: постоянным на предприятии является административное звено, все остальное – аутсорсинг, то есть – привлечение малых предприятий.
Такая же практика становится типичной и для Украины. Следовательно – обращение «Укрсудпрома» направлено на становление не только малого бизнеса, но и украинского судостроения.
