Один из участников конкурса на должность заместителя председателя Николаевской ОГА по децентрализации Валентин Бойко рассказал на своей страницу в Фейсбуке о своих впечатлениях о конкурсе и о том, как его вчера сорвали.
“Вчора, 21.06.2016, взяв участь у черговому етапі конкурсу на посаду заступника голови з децентралізації – публічному.
Але спочатку, чи не вперше в Україні, кандидати під відеокамерами здавали тести в он-лайн режимі з 40 запитань з 450-ти в обсязі знань з Конституції та 8-ми основних законів, що регулюють державну службу й суспільне життя в країні, також довелось і письмово вирішувати ситуаційні завдання, передбачені конкурсом. На 40 запитань відводилось 40 хвилин, запитання ставив комп’ютер.
Я пішов на цей кастинг щоб підтвердити власну відповідальність за результати моєї роботи протягом минулого й цього року в напрямку децентралізації, яку я проводив, очолюючи Офіс реформ Миколаївської області. Пішов, щоб й надалі відстоювати державницьку позицію щодо найскладніших питань з реформи місцевого самоврядування, де принцип добровільності об’єднання громад, принаймні на цьому етапі реформ, є визначальним.
Побачив, що дехто з так званих кандидатів на цю вакантну посаду (а дуже хотіли, ой як хотіли!!!) поохололи, не взяли участі у кастингу, мабуть, дізнавшись про умови конкурсу.
Моя суб’єктивна думка – патологічна віра у власну виключність, гординя і пихатість не дозволили їм вишиковуватись в ряд зі всіма і публічно на загальних підставах продемонструвати власні знання і навички.
Тести я пройшов, і мене запросили на наступний етап конкурсу, який відбувся вчора, 21 червня. Як було наголошено – треба висловити свою позицію щодо бачення роботи на конкурсній посаді. Буде громадськість.
Так – відповідальність! Як програма кандидата під час виборів. Тому готувався. До публічності звик. До гострої критики теж, проте знаю, чим переконувати.
Зала 410-ї стрімко наповнилася людьми у військовому з наметів, що наразі стоять перед ОДА. Спочатку це приємно вразило, позаяк громадськість особливо не занурювалась в питання децентралізації, і до цього часу тільки одиниці громадських формувань допомагали в цій (повірте) непростій роботі з просування реформ.
Ну, а далі все стало зрозуміло. Люди прийшли зірвати публічне заслуховування. За будь-яку ціну.
Зі змістом всіх поставлених головуючому на заході В.В. Боню питань і ультиматумів не погоджуюсь. Питання були незграбні, юридично малограмотні. Права ставити такі умови люди, що прийшли, не мали. Були від них і погрози на кшталт “вынесем вперед ногами”.
Не можна перебирати компетенцію чинної української влади на себе. Якою б ця влада не була (треба доводити через суд), вона УКРАЇНСЬКА, і вона не ховається від людей. Шкода, що наша радикально налаштована громадськість не розуміє, що вчора вона діяла так, як діяли т.з. ополченці ЛНР та ДНР в квітні-травні 2014 року.
Є правила. Діяти треба відповідно до правил. Вчора була гра без правил.
Мені дуже соромно за нашу владу, яка відмінила заплановані заслуховування.
Це не на мій характер!
До речі, я вийшов до наметів і намагався поговорити з людьми, як того вимагалось. Але все перетворювалось на базар через звинувачення саме миколаївських очильників у всіх гріхах, що існують в державі.
Сказати, що чогось радикального домоглись люди з наметів – не можу. Просто така влада – без яєць.
Окрема подяка Володимиру з Житомирщини та Роману Бойко за те, що знайшли час, вислухали мене, поговорили про різне. За це я їм потиснув руку. На прощання дозволив собі дати пораду: ваше обурення подіями на Миколаївщині зрозуміти можна (я теж злий), але “разом з водою не виплескуйте дитину”.
