Понад п’ять років дикі тварини на невеликому острові Кресент-Айленд у Кенії живуть практично без природних хижаків. Однак раємо для них це місце не стало. Чому? Про це пише IFL Science.
Дослідники відвідали невеликий острів у Кенії, де протягом останніх п’яти років тварини жили без природних хижаків після того, як острів виявився відрізаним від материка. Виявилося, що це місце — зовсім не рай, де потенційні жертви можуть жити без стресу й побоювань раптового нападу левів; відсутність хижаків створює власні проблеми.
Приблизно за 80 кілометрів на північний захід від Найробі (Кенія) розташоване озеро Найваша, посеред якого є невеликий острів, названий так через свою форму. Острів Кресент (Crescent Island — «Острів-півмісяць»), що насправді є краєм стародавнього вулкана, не завжди був островом у повному розумінні цього слова. Через коливання рівня води він періодично перетворюється то на острів, то на півострів, що дозволяє тваринам із материка приходити й повертатися назад вузьким перешийком.
Однак у 2020 році рівень води піднявся вище за цей перешийок, перекривши шлях для переміщення диких тварин; відтоді перешийок так і не з’явився з-під води.
Через п’ять років дослідники зі Школи ветеринарної медицини Університету Сент-Джордж (Канада) відвідали острів, щоб оцінити вплив цієї ситуації на тварин, багато з яких не можуть перебратися назад на материк через воду.
Як і слід було очікувати, ситуація не є суцільно негативною. Команда виявила, що хижаків на острові небагато, і представлені вони переважно лисицями-кажаноухами та сріблястими шакалами — жоден із цих видів не становить загрози для більших тварин, що слугують здобиччю. За таких умов популяція цих великих травоїдних тварин залишається досить чисельною.
«Протягом періоду дослідження було зафіксовано велику кількість травоїдних тварин, що пасуться, зокрема імпал, водяних козлів, зебр, дікдіків, антилоп гну та довгоногих зайців (стрибаючих зайців), а також деяких жирафів і чимало бегемотів», — пояснює команда дослідників у своїй праці.
Деякі з цих тварин, як-от зебри та водяні козли, можуть залишити острів уплав, але іншим пощастило менше. Жирафів, попри те, що їхня анатомія фактично нагадує дихальну трубку, бачили під час спроб переправитися лише тоді, коли рівень води був найнижчим.
Отже, це своєрідний рай для великих травоїдних? Не зовсім.
«Тривала відсутність великих хижаків, ймовірно, сприяла постійному навантаженню на рослинність з боку місцевих травоїдних, — пояснює команда. — У поєднанні з нездатністю більшості видів покинути острів це призвело до значної деградації рослинного покриву та посилення залежності від додаткового підгодовування».
У довгостроковій перспективі, як зазначають дослідники, надмірне випасання та брак часу на відновлення рослинності, а також зниження видового різноманіття флори, можуть зробити умови існування на острові непридатними для подальшого життя його мешканців.
«Польові спостереження свідчать про те, що острів, можливо, наближається до межі своєї екологічної місткості або вже перевищив її, і існує ризик занепаду як флори, так і фауни», — пояснили дослідники, наголошуючи, що йдеться саме про спостереження, а не про повноцінний перепис популяції.
«Очевидний занепад може бути наслідком хвороб, дефіциту поживних речовин, міжвидової конкуренції або поєднання цих чинників. На жаль, оскільки чисельність популяції не відстежується систематично, визначити справжню екологічну місткість острова неможливо».
Тим часом газелі на острові страждають від недіагностованої хвороби. Розтин однієї з тварин виявив пошкодження тканин легень і печінки, характерні для інфікування Mycoplasma mycoides підвид capri — бактеріальним патогеном, що вражає переважно овець і кіз, однак остаточного підтвердження за допомогою спеціальних тестів отримано не було. Хоча ситуація, безумовно, викликає занепокоєння, команда вважає, що її можна вирішити кількома способами.
Перший полягає в організації належного й постійного моніторингу острова та обліку місцевої флори й фауни; за словами дослідників, це завдання могли б виконувати гіди, які вже працюють на острові.
Ще один варіант — відновлення природного середовища острова, що дало б змогу рослинності відновитися. Цього можна досягти завдяки зрошенню, а також шляхом стратегічного огородження окремих ділянок на певний час і спрямування тварин до інших зон із рослинністю.
Можливим рішенням також є відновлення постійної штучної дамби, хоча команда не підтримує цю ідею через невизначеність щодо майбутнього рівня води та ризики для материка, пов’язані з поширенням хвороб.
Ще одним варіантом може бути реінтродукція хижаків (за словами місцевих гідів, у минулому на острів уже завозили гієн). Однак зазвичай реінтродукцію хижаків (згадаймо хоча б випадок із «вовками на парашутах») проводять на значно більших територіях, і команда не схвалює цю ідею через побоювання щодо безпеки та генетичної ізоляції.
Попри це, ситуація на острові Кресент-Айленд, схоже, потребує певного втручання.
