Занепокоєння місцевих фермерів переважає над солідарністю ЄС із Києвом, оскільки блокада Чорного моря загрожує спровокувати глобальну продовольчу кризу та поставити під загрозу майбутній урожай в Україні.
Про це пише POLITICO.
Україна потребує допомоги у вивезенні мільйонів тонн зерна на експорт, адже атаки на порти й судна тривають уже третій місяць.
Цього тижня міністр аграрної політики Тарас Висоцький прибув до Брюсселя, щоб особисто звернутися до своїх колег із країн ЄС. Україні необхідно транспортувати більше сільськогосподарської продукції через територію Європи, а також отримати 1,1 мільярда євро для покриття зрослих витрат на перевезення. Без такої допомоги фермери, які відчувають гостру нестачу коштів, не зможуть розпочати посівну кампанію наступного сезону, що лише поглибить проблему.
«Ситуація критична», — заявив Висоцький у коментарі виданню POLITICO під час свого візиту.
Відповідь була негативною. Дві країни, що володіють найважливішою інфраструктурою для збільшення обсягів перевезень і потужностей зі зберігання зерна — Польща та Румунія, — заявили, що не можуть і не будуть робити нічого додаткового для допомоги.
«Інтереси наших власних фермерів залишаються пріоритетом», — зазначив у розмові з POLITICO міністр сільського господарства Румунії Барна Танчос. Надлишок українського зерна в поєднанні з низьким рівнем води в Дунаї вже перевантажує порти його країни, заважаючи румунським фермерам продавати власну продукцію.
Ця відмова демонструє постійний розрив між амбіціями ЄС щодо підтримки України та внутрішньополітичними реалітами. Будучи однією зі світових «житниць», Україна становить реальну загрозу для добробуту європейських фермерів, які є впливовою групою виборців у багатьох країнах-членах ЄС. Ще до загострення бойових дій у Чорному морі Польща, Словаччина та Угорщина заборонили імпорт українського зерна.
За словами Висоцького, наразі вдається вивезти менше половини експортного обсягу через європейські залізничні, автомобільні та річкові маршрути. Якщо блокада триватиме, в Україні цього року може залишитися заблокованим до 35 мільйонів тонн зерна.
Румунія намагається оптимізувати свою логістику, підкреслив Танчос. Минулого місяця Бухарест навіть підписав меморандум про взаєморозуміння з Києвом, спрямований на спрощення перетину кордону та покращення залізничного сполучення. «Але всі розуміють: ми не можемо подвоїти кількість поїздів, не можемо подвоїти мережу доріг, залізниць і потужності портів, — зазначив Танчос. — Маємо те, що маємо».
У Польщі Міністерство інфраструктури «не планує запроваджувати жодних змін, спрямованих на збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції», — йдеться у заяві речниці відомства Анни Шуманської.
Хоча допомога не надійде миттєво, в ЄС не відкидають можливості колективних дій. «Нам потрібно… вирішити це питання», — заявив цього тижня журналістам єврокомісар із питань сільського господарства Крістоф Гансен, наголосивши на занепокоєнні щодо глобальної продовольчої безпеки, хоча й не дав жодних конкретних обіцянок.
Деякі столиці пропонують додаткову підтримку. Україна розглядає порти Нідерландів та Німеччини як нові шляхи експорту, і речник німецького Міністерства сільського господарства заявив, що Берлін «докладає всіх зусиль у Європі, щоб зміцнити альтернативні експортні маршрути».
Проблеми, що переходять на наступний сезон
В інтерв’ю Висоцький розповів, що зібране зерно та олійні культури накопичуються без покупців, через що фермери залишаються без коштів, необхідних для посіву озимих культур під урожай наступного року. «Якщо ситуація не зміниться до весни, це може призвести до скорочення посівних площ навіть на 35–40%», — зазначив він.
Наслідки відчуватимуться далеко за межами Європи. Через обмін ударами між Росією та Україною в Чорному морі під загрозою опинилося понад 17% світового експорту зерна (з урахуванням поставок з обох країн), як свідчить нещодавній звіт Ради з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations). «Кількість людей, які через нинішню кризу в Чорному морі опиняться на межі гострого голоду, може перевищити загальну кількість бойових втрат у російсько-українській війні», — попереджають автори звіту.
Водночас реальні труднощі переживають і європейські фермери, які потерпають від посухи, хвиль спеки та стрімкого зростання цін на пальне й добрива. Юлія Благу, румунська фермерка, що вирощує зернові, розповіла, як дивиться на незібрані поля, що цілковито залежать «від волі Божої та клімату», оскільки врожай ніде зберігати й нічим вивозити.
«А тут ще й увесь цей потік українського зерна, що прямує до нашої країни, — зазначила вона. — Тобто… як нам із цим упоратися?»
