На стіні Миколаївського фахового коледжу культури і мистецтв за підтримки місцевого бізнесу та приватних меценатів створили мурал, присвячений американській співачці українського походження Квітці Цісик. Над ним працювали художники Валерія Кучер, Олена та Дмитро Волошини. Автори хотіли не лише зобразити відому українку, а й розповісти про збереження української культури за межами Батьківщини.
Чому Квітка Цісик
Ідея створення стінопису виникла з бажання продовжити наповнювати міський простір образами видатних українців. Цього разу вибір зупинили на Квітці Цісик.
«Спочатку народилася ідея створення портрета видатної української жінки. Вона відгукнулася й була підтримана Оленою — художницею, яка разом із чоловіком Дмитром також брала участь у його створенні», — розповіла Суспільному художниця Валерія Кучер.
За її словами, серед можливих героїнь розглядали акторку Віру Холодну, вчену й програмістку Катерину Ющенко, оперну співачку Соломію Крушельницьку та художницю Марію Примаченко.
Зрештою обрали Квітку Цісик. Художниця пояснює: її історія особливо перегукується із сучасністю — з темами української еміграції, збереження культури за межами України та повернення до власного коріння.
Батьки Квітки Цісик через Другу світову війну опинилися за межами України. Вона народилася вже у США, однак родина намагалася зберегти зв’язок із Батьківщиною та українською культурою. Цісик стала професійною співачкою в США, водночас була пластункою та записала два альбоми українських пісень: «Пісні з України» та «Два кольори». Останньою піснею, записаною нею, стали «Журавлі» на слова Богдана Лепкого.
У період СРСР творчість американської співачки українського походження Квітки Цісик була офіційно заборонена на території України та всього Радянського Союзу через наявність у репертуарі пісень УПА та січових стрільців.
Історія Квітки Цісик має безпосередній зв’язок і з теперішнім досвідом українців. Через повномасштабну війну мільйони українських родин знову живуть за межами країни, але продовжують говорити українською, слухати й співати українські пісні, знайомити своїх дітей із культурою та підтримувати зв’язок із домом.
Саме цю тяглість — коли людина перебуває далеко від України, але не втрачає зв’язку з нею — автори хотіли передати через образ Цісик.
«Її історія особливо актуальна сьогодні, адже вона пов’язана з темами української еміграції, збереження культури за межами Батьківщини та повернення до власного коріння. У певному сенсі ця історія перегукується з нашою сучасністю: мільйони українців знову опинилися далеко від дому, але продовжують нести українську культуру світом», — сказала Валерія Кучер.
Художники Дмитро Волошин та Валерія Кучер під час створення стінопису, присвяченого Квітці Цісик. Валерія Кучер
«Музейна вистава» на стіні
За задумом художників, стінопис має виглядати не як звичайний портрет, а як своєрідна розповідь про життя і творчість співачки.
У центрі композиції — Квітка Цісик. Навколо неї зобразили музичні інструменти, ноти, тексти пісень, платівки, квіти та елементи українського орнаменту.
«Цей мурал створювався як своєрідна музейна вистава, присвячена Квітці Цісик», — розповіла художниця.
Окремі деталі композиції відсилають до різних періодів її життя. Львів символізує походження родини Цісик, Нью-Йорк — місто, де минуло її життя. Інструмент, платівки та записи мають передати процес створення музики.
Фрагмент стінопису із зображенням статуї Свободи в США. Суспільне Миколаїв/Юрій Руденко
На стіні також зобразили постер фільму «You Light Up My Life». Цісик виконала однойменну пісню для стрічки, яка у 1978 році отримала премію «Оскар» у номінації за найкращу оригінальну пісню. Для авторів муралу цей образ водночас символізує саму співачку — її голос і присутність у культурному просторі.
«І, звичайно, квіти. Багато квітів. Адже, на мою думку, ім’я Квітослава підходило їй набагато більше, ніж звичайне американське ім’я Кейсі», — зазначила Валерія Кучер.
Миколаївський фаховий коледж культури і мистецтв. Суспільне Миколаїв/Юрій Руденко
Чому мурал створили на стіні коледжу культури
Стіну Миколаївського фахового коледжу культури і мистецтв Валерія Кучер помітила давно. За її словами, місце здалося органічним для зображення співачки, оскільки поруч навчаються майбутні музиканти й працівники культури.
Директор коледжу підтримав ідею створення стінопису.
Головний архітектор Миколаєва Євген Поляков говорить, що робота продовжує проєкт із наповнення міського простору образами українських діячів.
«Ідея — продовжити наповнення міського простору українськими постатями, видатними людьми, якою і є Квітка Цісик», — сказав Євген Поляков.
За його словами, вибір саме коледжу культури пов’язаний із професійним та творчим шляхом співачки.
«Квітка Цісик присвятила своє життя музиці й стала одним із голосів української культури у світі. Тому природно, що її образ з’явився саме на місці, де сьогодні навчаються майбутні музиканти, артисти та працівники культури», — пояснив головний архітектор.
Втілити проєкт у Миколаєві вдалося за підтримки місцевого бізнесу та приватних меценатів.
Створення муралу з Квіткою Цісик на стіні Миколаївського фахового коледжу культури і мистецтв. Валерія Кучер
«Ще один голос» української культури
Валерія Кучер каже, що познайомилася з творчістю Квітки Цісик близько десяти років тому, коли працювала над ілюстраціями до книги про видатних українців. У Миколаєві на сцені Миколаївського національного академічного українського театру драми та музичної комедії йшла вистава «Квітка на три місяці», присвячена останньому періоду життя співачки.
Для художниці Цісик — приклад людини, яка не втратила українського коріння, перебуваючи в американському культурному середовищі.
Стінопис із Квіткою Цісик став спільним проєктом Валерії Кучер, Олени та Дмитра Волошиних. Раніше ці художники вже разом створювали мурали в Миколаєві.
