Кабінет міністрів Литви схвалив пропозиції Міністерства оборони країни щодо реалізації нових заходів військової контрмобільності. За твердженням міністерства, таким чином, планується задовольнити оборонні потреби Литовської армії.
Про це пише Delfi, передає Інше ТВ.
Проектом постанови пропонується до 31 грудня 2030 року запровадити новий захід для відновлення боліт.
„Цей захід є ефективним завдяки швидкості реалізації: після відновлення гідрологічного режиму протягом кількох років територія стане важкопрохідною для важкої техніки без застосування складного інженерного обладнання – замість висадки дерев“, – зазначає Міноборони.
Крім того, на прикордонних ділянках Литви з Білоруссю та Калінінградською областю Росії пропонується створити смугу інженерних засобів військової контрмобільності, зобов’язавши компанію LTG Infra забезпечити можливість зберігання та складування амуніції, що використовується на цих ділянках.
„На прикордонній ділянці з Білоруссю та Калінінградською областю Росії від патрульної стежки Служби охорони державного кордону (СОДК) углиб території Литви формується земельна смуга шириною 20 метрів, а в визначених Литовською армією оперативних районах – смуги шириною 150 метрів від кордону патрульної стежки“, – зазначається у проекті постанови.
Уряд також схвалив рішення не проводити роботи з копання меліоративних канав на території Маріямпольського самоврядування.
„З урахуванням того, що найбільш підходящими місцями для відновлення меліоративних канав та регульованих водотоків є території Вілкавішського та Шакяйського районів біля державного кордону Литовської Республіки з Калінінградською областю Росії, пропонується відмовитися від реалізації цього заходу на території Маріямпольського самоврядування“, – йдеться у проекті Міноборон.
За рішенням уряду, до кінця цього року буде затверджено зміни правових актів, що регулюють проектування мостів. Вони передбачають обов’язкове обладнання нових мостів, що реконструюються, конструкціями, призначеними для їх руйнування. Як зазначається, через проектні та технологічні зміни, що виникають у ході будівельних робіт, пропонується продовжити термін, відведений на обладнання резервних загороджень на ділянках доріг та під’їздах до мостів. Відповідним чином продовжується і термін обладнання мостів інженерними конструкціями для розміщення вибухових речовин. Нова дата – 31 грудня 2028 року.
Повідомляється, що на реалізацію цих заходів у 2026–2030 роках передбачено виділити 50 млн. євро із коштів Державного фонду оборони. За реалізацію зазначених проектів відповідають Міністерство оборони та Міністерство комунікацій та транспорту.
У 2026 році фінансування національної оборони становить 4,79 млрд євро, або 5,38 відс. валового внутрішнього продукту (ВВП). З цієї суми 1,7 млрд. євро передбачено на озброєння та військову техніку, близько 305 млн. євро – на протиповітряну оборону, близько 480 млн. євро з Державного фонду оборони – на розвиток потенціалу національної дивізії, близько 50 млн. євро – на інфраструктуру німецької бригади, а близько 240 млн. євро – на розвиток військової інфраструктури. Водночас, керівництво країни обговорює забезпечення довгострокового фінансування оборони і після 2030 року. Пропонується закріпити у стратегічних документах положення про збереження фінансування національної оборони на рівні понад 5 відс. ВВП і надалі, а також добиватися широкої угоди політичних партій щодо фінансування оборони. Експерти та політики підкреслюють, що важливим є не лише формальний показник видатків на оборону у відсотках від ВВП, а й реальна потреба у засобах для створення запланованих військових можливостей. Також наголошується на необхідності зміцнення оборонної промисловості Литви.
Як повідомляло Інше ТВ, Черговий тунель з Білорусі у Литву виявили прикордонники. Але мігранти ним не пройшли
